справа № 2- 931/10          

                                                            РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            (заочне)

               14 червня  2010 року  Московський районний суд міста Харкова

у складі:  головуючого  судді – Марченко О.М.

при секретарі  Тимощук М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

                                                      ВСТАНОВИВ

              ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона зареєструвала шлюб з відповідачем 16.04.1999  року. Від даного  шлюбу неповнолітніх дітей не  мають. Зазначає, що спільне життя з відповідачем  не склалося,  між ними втрачено почуття любові, довіри та поваги один до одного. Відповідач зловживає спиртними напоями, наркотиками. В даний час кожний з них проживає своїм життям та своїми інтересами  . Сімейно-шлюбні відносини  між ними припинені з 2007  року.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила шлюб розірвати, стверджуючи, що з позивачем, спільне господарство не веде, вважає, що  подальше зберігання сім’ї суперечить Ії інтересам.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідача викликано  до суду в судове засідання по справі, яке було призначене на 14.06.2010 року на 11 годину 00 хвилин,  шляхом подачі оголошення в газеті «Слобідський край» від 01 червня   2010 року. Зі згоди позивача суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст. 224 - 226 ЦПК України.

Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши думку позивачки, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

Сторони зареєстрували шлюб 16 квітня  1999 року  у Лизогубівській сільській раді Харківського району, Харківської області за актовим записом № 14 (а.с.6). Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Позивачка стверджує, що мириться не бажає, сімейні - шлюбні  відносини припинені остаточно.  

Відповідно до статті  112 Сімейного Кодексу України, суд розриває шлюб, якщо буде встановлено, що подальше спільне  життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, що фактично і встановлено в судовому засіданні.

Сторони не підтримують сімейно-шлюбні відносини та не ведуть спільного господарства.

Суд вважає подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу таким, що суперечить їхнім інтересам, тому позов задовольняє.

Керуючись статтями 10, 11,74,20, 60, 212, 215, 224-226 ЦПК України, статтями 110, 112 Сімейного Кодексу України суд –

                                            ВИРІШИВ

             Позов задовольнити.

             Розірвати шлюб між ОСОБА_1  та ОСОБА_2, зареєстрований 16 квітня  1999 року  у Лизогубівській сільській раді Харківського району, Харківської області за актовим записом № 14.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави  мито за реєстрацію розірвання шлюбу в органах РАЦС в розмірі 17 (сімнадцять) гривень.

           ОСОБА_1    від видатків звільнити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

     Заочне рішення може бути переглянуте районним судом, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя   Московського районного

Суду м. Харкова                                                                           О.М.Марченко