ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-66/2007 рік

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2007року.      Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді                      Глушка І.В.,

при секретарі                              Тарковській Т.В.,

за участю:

прокурора                                    Савишена О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Аадижин кримінальну справу про

обвинувачення:

ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м.

Кролівець   Сумської   області,    мешканця   АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта базова середня,

працюючого в будинку - інтернат «Троянда»,  неодруженого, раніше не судимого, у

вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 cm. 164 КК України, - суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно виконавчого листа АЕ-77 від 20.09.2000 року, виданого Тульчинським районним судом, ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти у розмірі V* частини усіх видів заробітку, на користь ОСОБА_2, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Станом на 01.03.2007 року заборгованість по сплаті аліментів становить 8899 грн.

ОСОБА_1 неодноразово попереджався про наявність боргу по сплаті аліментів та про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини. Відносно погашення боргу ніяких мір не приймав. На виклики державного виконавця боржник не з'являвся та ігнорував його вимоги. Навмисно, з метою злісного ухилення від сплати аліментів, будучи працездатною особою, офіційно, тривалий час ніде не працював та не працевлаштовувався, не ставав на облік, як безробітний в міський центр зайнятості та не звертався за допомогою з приводу працевлаштування, а працевлаштувавшись на роботу в ВАТ «Буддеталь», ВАТ «АЗСЦ», а потім у будинок - інтернат «Троянда» не повідомив про це ДВС та не поставив до відома адміністрацію установи про наявність аліментних платежів.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 cm. 164 КК України не визнав і показав, що аліменти він сплачувати не бажає, оскільки вважає, що він не являється батьком дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Окрім визнання підсудним своєї вини у вчиненні вказаного злочину, його вина доведена сукупністю доказів по справі.

Відповідно до показів потерпілої ОСОБА_2, протоколу про обставини скоєного злочину (а.с. 2-4), заяви ОСОБА_2 (а.с. 5), виконавчого листа (а.с. 7), письмового нагадування про розрахунок заборгованості (а.с. 8-11), попереджень про кримінальну відповідальність (а.с. 12-14), ксерокопії трудової книжки (а.с. 16-20), довідки виданої Ладижинським міським центром зайнятості (а.с. 27), копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с. 31) видно, що згідно виконавчого листа АЕ-77 від 20.09.2000 року, виданого Тульчинським районним судом, ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, на користь ОСОБА_2, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Станом на 01.03.2007 року заборгованість по сплаті аліментів становить 8899

2

грн.

ОСОБА_1 неодноразово попереджався про наявність боргу по сплаті аліментів та про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини. Відносно погашення боргу ніяких мір не приймав. На виклики державного виконавця боржник не з'являвся та ігнорував його вимоги. Навмисно, з метою злісного ухилення від сплати аліментів, будучи працездатною особою, офіційно, тривалий час ніде не працював та не працевлаштовувався, не ставав на облік, як безробітний в міський центр зайнятості та не звертався за допомогою з приводу працевлаштування, а працевлаштувавшись на роботу в ВАТ «Буддеталь», ВАТ «АЗСЦ», а потім у будинок - інтернат «Троянда» не повідомив про це ДВС та не поставив до відома адміністрацію установи про наявність аліментних платежів.

Суд приймає ці докази до уваги, так як вони зібранні з дотриманням закону, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.

Суд не приймає до уваги покази підсудного ОСОБА_1 в частині, що він не являється батьком дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки з моменту постановления рішення Тульчинським районним судом про стягнення з нього аліментів, він на протязі тривалого часу, а саме з 2000 року питання про оспорювання батьківства в порядку цивільного судочинства не піднімав, і перешкод йому в цьому ніхто не чинив.

Аналізуючи вищеприведені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ч. 1 cm. 164 КК України, так як він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Призначаючи міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного та обставини справи.

Обставинами, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

При таких обставинах виправлення і перевиховання підсудного можливе за умови призначення йому покарання у вигляді обмеження волі.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, - суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 cm. 164 КК України, і засудити до одного року обмеження волі.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком чинності залишити без змін - підписку про невиїзд.

На вирок протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення маже бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.