Справа № 2а-_______________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Агафонова С.А.
при секретарі судового засідання – Кузьмінській В.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про зобов’язання нарахування та виплати одноразової щорічної допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він є евакуйованим із зони відчуження у 1968 році ІІ категорії і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати, але відповідачем виплачено вказану допомогу за 2008 рік у значно нижчому розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести доплату вказаної грошової допомоги, то позивачка просить суд зобов’язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради доплатити недоотриману суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1725 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Позивачу відповідачем проведено виплату одноразової грошової допомоги за 2008 р. в сумі 75 грн., тоді як сума нарахування та виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст.59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» повинна була становити 1800 грн., вираховуватись з розміру мінімальної заробітної плати в 600 грн. (розмір на момент виплати), а тому сума недоплати становить 1725 грн., а тому просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену суму одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення згідно вимог Закону в сумі 1725 грн., позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, подав до суду письмові заперечення, в яких позов не визнав та вказав, що виплата вказаної допомоги на оздоровлення позивачці проведена у розмірах, визначених постановою КМ України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», управління соціального захисту населення є розпорядником бюджетних коштів, діє в межах наданих йому асигнувань і не може виходити за межі бюджетних призначень, визначених Державним бюджетом України, а тому підстав для нарахування та виплати позивачці допомоги в розмірах, які встановлені законом, не було. Просять відмовити в задоволенні позову, так як нарахування допомоги на оздоровлення було проведено позивачці в розмірі 75 грн., правомірно.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.
Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем, що позивач є евакуйований із зони відчуження у 1986 році ІІ категорії , та перебуває на обліку в Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради .
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році ІІ категорії - три мінімальних заробітних плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Судом встановлено, що щорічну одноразову допомогу на оздоровлення позивач отримав в розмірі 75 грн., що підтверджено довідкою Центру поштового зв’язку № 1 від 21.01.2010 р. № 1/9 та довідкою УСЗН від 03.02.10 р. №151.
Зазначена допомога на оздоровлення виплачена позивачу в тому розмірі, який встановлено постановою КМ України від 12.07.2005 року за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України нормативні акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік…», в т.ч. внесення змін до ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині того, що розміри щорічної допомоги на оздоровлення визначаються Кабінетом Міністрів України, тобто при виплаті одноразової щорічної допомоги на оздоровлення розмір грошової допомоги на оздоровлення слід визначати згідно вимог ст.48 Закону.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України. Ст.162 ч.2 КАС України передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити пенні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.
Позивач просить суд зобов’язати відповідача донарахувати та виплатити на його користь недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, а саме за 2008 рік – 600 грн.
Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та… " встановлено розміри мінімальної заробітної плати з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць.
Позивачу проведено виплату допомоги на оздоровлення 19.11.2008 р., а тому вимоги позивача в частині зобов’язання перерахунку допомоги на оздоровлення виходячи з розміру 600 грн. неправомірні. Суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині перерахунку, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 545 грн.
Відповідач просить суд застосувати ст. 99 КАС України, що встановлює річний строк для звернення до адміністративного суду з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд не може погодитись з думкою відповідача, що позивач пропустив річний строк звернення до суду. Щорічна грошова допомога на оздоровлення є разовою і виплачується за відповідний бюджетний рік. Оскільки бюджетний 2008 рік закінчується 31.12.2008 р., то саме з цієї дати необхідно відраховувати строк звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду в грудні 2009 року, суд вважає що строк для звернення до суду позивачем пропущений не був.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не перерахував та не виплатив позивачу допомогу на оздоровлення за 2008 рік в повному обсязі після рішення Конституційного суду України, чим, своєю бездіяльністю допустив звуження обсягу та змісту прав та свобод позивача, які гарантовані Конституцією України на отримання належного, встановленого Законом, соціального грошового забезпечення, а тому слід зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1560 грн., а саме: 545 грн. - мінімальна заробітна плата на момент виплати допомоги х 3 = 1635 грн. за мінусом 75 грн. виплаченої допомоги/.
Позивач звільнений від сплати держмита на користь держави на підставі ст.4 Декрету КМ України "Про державне мито".
Керуючись ст.ст.19, 46, 95, 113,152 Конституції України, ст.48, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік…", ст.ст.2, 3, 6,9, 17,89,158-163, 185, 186 КАС України,суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1560 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: Агафонов С.А.