№ 2-а-105/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2010 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді Ясінського Л.Ю .,
при секретарі –Кашнікову І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ульяновка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Києво-Святошинського взводу при УДАІ ГУМВС України в Київській області Пархомчука І.А про визнання протиправними дії суб»єкта владних повноважень та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії АІ № 242346 від 20.04.2010 року,
ВСТАНОВИВ:
В Ульяновський районний суд Кіровоградської області 28.04.2010 року звернувся ОСОБА_1 до інспектора ДПС Києво-Святошинського взводу при УДАІ ГУМВС України в Київській області Пархомчука І.А про визнання протиправними дії суб»єкта владних повноважень та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії АІ № 242346 від 20.04.2010 року, мотивувавши свій позов тим, що 20 квітня 2010 року Інспектором ДПС Києво-Святошинського взводу при УДАІ ГУМВС України в Київській області Пархомчуком І.А стосовно нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії АІ № 242346 від 20.04.2010 року, у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, за порушення правил дорожнього руху, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме перевищення встановленої швидкості руху. Із зазначеною постановою позивач не згоден, оскільки вона винесена з порушенням норм чинного законодавства та є незаконною зі слідуючих підстав:
у відповідності до постанови серії АІ № 242346, інспектором ДПС Києво- Святошинського взводу при УДАІ ГУМВС України в Київській області Пархомчуком І.А 20.04.2010 року на позивача накладено адміністративне стягнення по ст.122 ч. 1 КУпАП в розмірі 255 гривень, відповідно до вище зазначеної постанови, 20.04.2010 року позивач, керуючи автомобілем марки «Хюндаи Акцент», д/н НОМЕР_1 на 52 км а/д Київ-Чоп у напрямку руху до м. Києва був зупинений відповідачем , як стало відомо позивачу з причин перевищення встановленої швидкості руху , що є порушенням п.12.4 ПДР України та адміністративним правопорушенням передбаченим ч.1ст.122 КупАП.
Позивачу було пред'явлено доказ, який підтверджує перевищення швидкості, а саме прилад «Беркут», номер реєстрації якого та наявність права ним вимірювати швидкість так і не було надано позивачу на підтвердження відповідними документами.
Позивачу також не було надано дорожнього листа, який дає право відповідачу у даний час та у відповідному місці автодороги Київ-Чоп контролювати дотримання правил дорожнього руху учасниками дорожнього руху, незважаючи на усні заперечення позивача та пояснення причин руху, що він не порушував швидкість і що це явно не його автомобіль їхав зі швидкістю 88 км/год в населеному пункті Калинівка, Манарівського району, відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення на місці адміністративного правопорушення від 20.04.2010 року серії АІ № 269632, в якому позивач заперечив, порушення ним п.12.4. Правил дорожнього руху та вказав, що адміністративне правопорушення визначене ч.1 ст.122 КУпАП він не скоював, оскільки не перевищував встановлену швидкість у населеному пункті на 28 км/год, швидкість руху у якому не повинна була перевищувати 60 км/год, оскільки позивач знає, що відповідно до п.12.4. Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
З оскаржуваної постанови не вбачається, який саме дорожній знак розташований на місці скоєння адміністративного правопорушення, що має значення у справі, оскільки наприклад, при розміщенні знаку 5.47 у населеному пункті, згідно п.12.6. Правил дорожнього руху дозволяється рух з швидкістю: ґ) на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
За таких підстав можна поставити під сумнів визначене у оскаржуваній постанові вчинення позивачем адміністративного правопорушення визначене ч.1 ст.122 КУпАП, в частині перевищення обмеження встановленої швидкості на 28 км/год.
Відповідачем порушено не тільки права позивача та охоронювані законом інтереси при винесенні оскаржуваної постанови, а й порушено та повністю проігноровано норми чинного законодавства, та перевищено повноваження, що пояснюється слідуючим:
відповідно до ч.1 ст.222 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення правил дорожнього руху, передбачених частиною першою і другою статті 122 КУпАП.
Згідно ч.2 ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 3) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 122, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання. Так, відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ, зокрема у випадках передбачених частиною третьою і четвертою статті 122 КУпАП.
Проте ігноруючи визначені п.1 ч.1 ст.255 КУпАП підстави для наявності права та повноважень для складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем було складено протокол, в якому було зафіксовано порушення позивачем правил дорожнього руху, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а саме перевищення обмеження встановленої швидкості.
Порушивши вимоги ст.255 КУпАП, відповідач ще й порушив вимоги ч.4 ст.256 КУпАП в частині не роз'яснення позивачу прав і обов'язків, передбачених статтею 268 цього Кодексу, з якої слідує, що при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
При цьому відповідачем під час розгляду адміністративної справи, ще й грубо порушено вимоги ст.268 КУпАП якою передбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Позивачем було заявлено два клопотання від 20.04.2010 року № б/н про місце розгляду справи та надання права на захист.
Відповідно у клопотанні про місце розгляду справи, позивач просив його задовольнити та розглянути справу за місцем його проживання, у зв'язку із значною віддаленістю від його місця проживання на підставі ч.2 ст.276 КУпАП, у клопотанні про надання права на захист, позивач просив його задовольнити та надати йому час для вибору захисника його прав, а розгляд адміністративної справи відкласти, проте вказані клопотання, які долучені до матеріалів адміністративної справи, що підтверджується протоколом серії АІ № 269632 від 20.04.2010 року, взагалі не були розглянуті відповідачем та повністю проігноровані, що підтверджується складанням оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо позивача відповідач порушив вимоги ст.276 КУпАП щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, згідно ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 -126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм, що мало місце у даному випадку, оскільки саме позивач є власником автомобіля Хюндай та його водієм) цього Кодексу, розглядаються за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників, проте в порушення цієї вимоги відповідач розглянув справу безпосередньо на місці скоєння адміністративного правопорушення, про що вказав в оскаржуваних рішеннях та протоколі про адміністративне правопорушення.
Такі дії є не тільки грубим порушенням вимог КУпАП, а й прав та законних інтересів позивача, що є неприпустимим з боку суб'єкта владних повноважень - відповідача по справі.
При цьому складаючи протокол про адміністративне правопорушення та виносячи постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем взагалі не враховувались обставини визначені ч.2 ст. 33 КУпАП, зокрема щодо характеру вчиненого позивачем правопорушення, його особи, як порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, про які в оскаржуваних рішеннях взагалі не вказано. Притому обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені ст.280 КУпАП, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, взагалі не досліджувались та не брались до уваги відповідачем, незважаючи на заперечення позивача.
Отже, відповідач в порушення вимог закону не встановив належним чином характер вчиненого правопорушення, ступеню вини позивача, його майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не встановив всіх належних обставин визначених ст.280 КУпАП, не розглянув подані клопотання. Також виносячи на місці порушення правил дорожнього руху, оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем порушено вимоги ст. 285 КУпАП, а саме: відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Проте в порушення приписів зазначеної статті КУпАП копія оскаржуваної постанови не була надіслана на адресу позивача у строки визначені цією статтею, у зв'язку з чим позивачем не долучено копію оскаржуваної постанови. За таких підстав, позивач вважає, що його права та охоронювані законом інтереси було грубо порушено відповідачем.
Тому виходячи з вище наведеного позивач був вимушений звернутись в суд з відповідним позовом.
Позивач в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Направив в суд заяву в якій просить задовольнити позов в повному обсязі та слухати справу за його відсутності, а також направив постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Направив в суд заперечення на позов ОСОБА_1 , позов не визнає, вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена відповідно до вимог чинного законодавства, просить суд відмовити позивачу в задоволенні даного позову та слухати справу без його участі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Згідно ст.18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.17 ч.1 п.1 компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Протокол та постанова судом перевірялись на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Перед прийняттям постанови по справі про адміністративне правопорушення, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху, але таких доказів ні протокол ні постанова не містить, крім того протокол та постанова складені з порушеннями законодавства, які вищезазначені.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ч.1.п.1 ст.17, ч.1 п.1 ст.18, ст. 19, ч. 3 ст. 70, ч.1 ст.71, 158-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Києво-Святошинського взводу при УДАІ ГУМВС України в Київській області Пархомчука І.А про визнання протиправними дії суб»єкта владних повноважень та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії АІ № 242346 від 20.04.2010 року задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії АІ № 242346 від 20.04.2010 року, провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через Ульяновський районний суд, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: