Справа №2-23/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

         31  травня   2010 року                                                                              смт.Романів

Романівський  районний  суд  Житомирської області  в складі:

           головуючого – судді:                   Васильчук О.В.

             при секретарі :                              Крижанівській С.І.                

           з участю:

                позивача-відповідача:                   ОСОБА_1

                представника  позивача-

                                    -відповідача:               ОСОБА_2

                     відповідача-позивача:               ОСОБА_3,

                                      відповідача:               ОСОБА_4

             представника  відповідача-

                                           позивача

                                та відповідача :                ОСОБА_5  

        розглянувши у відкритому   судовому засіданні в приміщенні  суду  в смт. Романів  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа-об”єднання співвласників багатоповерхового будинку ?иківське” про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила  право на користування житловим приміщенням  -,

                                                                  В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що рішенням виконкому Дзержинської районної ради №57 від 6 квітня 1989 року, квартиру АДРЕСА_1, була надана ОСОБА_1 на склад сім”ї , а саме: йому, дружині ОСОБА_6 та дочці ОСОБА_7 Шлюб з дружиною позивач розірвав у 1991 році. Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_3 у 1992 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_4,і перейшла проживати до його квартири, а 1998 році відповідачі самовільно вселилися у спірну квартиру і чинять йому перешкоди в користуванні квартирою, просить задовольнити позовні вимоги та визнати відповідачку ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою через вибуття на постійне місце проживання на підставі ст.107 ЖК України та  усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення відповідача ОСОБА_4 з даної квартири на підставі ст.116 ЖК України.

      ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому зазначила, що ОСОБА_1 з 1996 року не проживає у спірній квартирі, будь-якого інтересу не проявляє до цієї квартири, не сплачує комунальні послуги, оскільки виїхав в смт. Мар”янівку та створив нову сім”ю де і проживає в даний час. Посилаючись на ці обставини, позивачка-відповідачка просила визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням на підставі ст.107 ЖК України

        В судовому засіданні  позивач-відповідач ОСОБА_1 та його представник   позов  підтримали.        

       Відповідач –позивач ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_4 та їх представник позов не визнали.

                                                                         -2-

        Представник  третьої особи --об”єднання співвласників багатоповерхового будинку ?иківське” в судове засіданя не явився.

        Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи  прийшов до слідуючого висновку.        

        Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

        Матеріалами справи встановлено, що 06.04.1989 року позивач-відповідач отримав ордер на квартиру АДРЕСА_1    на підставі рішення Дзержинської районної ради на склад сім”ї: ОСОБА_1-чоловіка, ОСОБА_6–дружини, ОСОБА_7 –дочки, що підтверджується копією ордера (а.с.5)

        Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу подружжя ОСОБА_7 13 вересня 1991 року розірвали шлюб (а.с.6)

        Згідно копії акту від 24.10.2008 року та довідки виданої Биківською селищною радою ОСОБА_7 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, але майже 10 років не проживає у вказаній квартирі (а.с. 28,29).

        Відмовляючи  позивачу-відповідачу ОСОБА_7 в задоволенні позову суд виходить із наступного:

        Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України ?ро деякі питання, що виникли в практиці застосування  судами Житлового кодексу України” №2 від 12.04.1985 року, для визнання особи втратившою право користування житлом з підстави передбаченої ст.107 ЖК України, стороні  слід довести факт обрання  постійного місця проживання, а не факт не проживання та його термін.

         З досліджених  в судовому засіданні доказів, які надав позивач-відповідач по справі, а це лише  показання свідків  ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які підтвердили, що ОСОБА_3 після розірвання шлюбу із ОСОБА_1 не проживала у квартирі АДРЕСА_1 з 1992 року по 1998 рік, коли самовільно заселилася  з ОСОБА_4 у спірну квартиру.

         Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Позивач-відповідач  та його представник обставини по вказаній вимозі не довели та не надали доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_3 вибула  з квартири, оскільки обрала  інше постійне місце проживання.      

         Відмовляючи  позивачу-відповідачу, щодо вимоги про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою шляхом виселення ОСОБА_4 на підставі ст.116 ЖК України, суд виходив із наступного.

         Відповідно до норми статті 116 ЖК України, виселення наймача або члена його сім”ї  без надання іншого жилого приміщення мають передувати офіційні заходи  запобігання виникнення такої ситуації або  громадського впливу. Йдеться про заходи попередження, яких застосовують суди, прокуратура, органи внутрішніх справ, адміністративні комісії виконкомів, або заходи громадського впливу, яких вживають збори мешканців будинку,   трудові колективи інші громадські організації  за місцем роботи чи проживання відповідача. У матеріалах справи даних про те, що до відповідача ОСОБА_4 застосовувалися будь-які заходи запобігання чи громадського впливу, відсутні.  

         Відмовляючи відповідачу-позивачу  ОСОБА_3 у зустрічному позові, суд  керується п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України ?ро деякі питання, що виникли в практиці застосування  судами Житлового кодексу України” №2 від 12.04.1985 року,  оскільки  надані в судовому засіданні стороною докази,  а саме  відсутність у ОСОБА_3 заборгованості по квартирній платі (а.с.175),  показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, підтверджують лише  термін не проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі.

         Посилання відповідачки-позивачки ОСОБА_3 на те, що згідно копії трудової книжки, ОСОБА_1 в 1996 році  був прийнятий на роботу до Мар”янівського склозаводу,  уклав трудовий договір на невизначений строк, що є підставою вибуття є безпідставним, оскільки  позивач-відповідач знайшов лише  роботу і їздив проживати у спірну  квартиру, оскільки відстань між смт. Биківкою та смт. Мар”янівкою складає, згідно довідки виданої Биківської селищною радою 7 км. (а.с. 201).          

                                                                      -3-

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 208, 209, 212 -215, 218  ЦПК України, на підставі  ст. 107, 116 ЖК України,  керуючись п. 11 Постанови Пленуму

Верховного Суду України  від 12.04.1985 року №2 „ Про деякі  питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”,  суд                                                                      

                                                                         В И Р І Ш И В:  

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа-об”єднання співвласників багатоповерхового будинку ?иківське” про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення відмовити.

         В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила  право на користування житловим приміщенням  відмовити.

         Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Романівського  районного суду протягом десяти днів  з дня   проголошення рішення.

        Апеляційна скарга на рішення суду подаєтья до  апеляційного суду Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Головуючий: /підпис/

       З оригіналом згідно. Суддя:                                                        О.В. Васильчук