Справа № 2-1386/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н
16 червня 2010 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого Лєсного С.Є.
при секретарі Гарасим Ю.Б.
з участю перекладача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 21 листопада 1987 року у відділі ЗАГС Бучацького райвиконкому Тернопільської області, актовий запис № 124, в якому мають дочку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.(інвалід по слуху). В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з самого початку подружнє життя складалось непогано. Проте після народження дитини через негативну поведінку відповідача в сім’ї систематично виникали конфлікти та непорозуміння, що остаточно і призвело до розпаду сім’ї. Проживаючи разом, вони не ведуть спільне господарство та не підтримують подружніх відносин. Неодноразові спроби помиритись позитивних наслідків не дали. Примирення категорично заперечує. Стверджує, що сім’я розпалась остаточно і поновлена бути не може.
В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, категорично заперечила можливість примирення, ствердила, що мала достатньо часу для прийняття такого рішення, та втратила до відповідача почуття любові та поваги, а тому вживати заходи для збереження сім’ї не буде. Строк, наданий судом для примирення, позитивних наслідків не дав. Настоює на розірванні шлюбу.
Відповідач формально позов заперечив та суду пояснив, що дійсно останнім часом у них немає повноцінної сім'ї. Проживаючи разом, не ведуть спільне господарство і не підтримують подружніх відносин. Час, наданий судом для збереження сім'ї, нічого в кращу сторону не змінив. Однак вважає, що шлюб можна зберегти, проте не зміг навести суду ґрунтовних доказів в існування повноцінної сім’ї та можливість її збереження.
Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши дійсні обставини справи і причини позову, повно та всебічно з’ясувавши фактичні взаємини сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів: сторони, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з 21.11.87., міцної сім’ї не утворили. В їх сім'ї через негативну поведінку відповідача систематично виникали конфлікти та непорозуміння, які привели до розпаду сім’ї. Сторони, проживаючи разом, не ведуть спільне господарство та не підтримують подружні відносини. Як вбачається з тверджень позивача, вона не поважає відповідача та втратила до нього почуття любові через його поведінку, вживати заходи для збереження сім'ї не буде, категорично заперечила відновлення сімейних стосунків. Суд не приймає до уваги твердження відповідача про можливість збереження сім’ї, оскільки такі не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать власним твердженням відповідача.
Наведені обставини приводять суд до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, сім’я розпалась остаточно та шлюб існує формально. Враховуючи наведене, суд вважає необхідним формально існуючий шлюб розірвати.
Витрати, пов’язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, слід покласти на сторони порівну.
На підставі ст.ст.105, 110, 112 Сімейного Кодексу України та керуючись ст.ст.10, 60, 212, 215 ЦПК України, с у д, -
в и р і ш и в :
Позов задоволити. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 21 листопада 1987 року у відділі ЗАГС Бучацького райвиконкому Тернопільської області, актовий запис № 124.
При оформленні розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь держави по 17 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.