Справа №2-а-1336/10 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 лютого 2010 р.                                 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

    головуючого: судді Агафонова С.А.,

    при секретарі судового засідання: Кузьмінській В.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в м. Біла Церква  про зобов’язання виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу „Дітям війни”, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни та відповідно до ст. 6 зазначеного Закону має право на виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Однак відповідачем така допомога виплачувалась у неповному розмірі. Посилаючись на  ст. 3 Закону України «Про Соціальний захист дітей війни», відповідно до якої заборонено обмеження або скасування державних соціальних гарантій, на ст. 19 та 22 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71  Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», який призупинив дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та провести виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з грудня 2008 року по грудень 2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії, яка передбачена Законом України «Про захист дітей війни».

Позивач в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та провести виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 11.12.2008 року по 31.12.2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії, яка передбачена Законом України «Про захист дітей війни».

      Представник відповідача в судове засідання не з'явився,  подав письмові заперечення на позов, в яких просив справу розглядати за його відсутності, позивачу в задоволенні позову просив відмовити.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача, які приєднані до матеріалів справи, відповідач позов не визнає, просить залишити його без задоволення, зазначаючи, що позивач не має права на отримання за рахунок коштів відповідача названої  щомісячної державної допомоги, оскільки  відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, призначених за названим законом, тобто застосувати названу норму для розрахунку підвищення пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підстав немає.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, отримує пенсійне забезпечення за віком згідно з Законом України  «Про пенсійне забезпечення», що не заперечується сторонами. Відповідач не проводив нарахування та виплату додаткової щомісячної державної допомоги позивачу як дитині війни, чим порушується право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету і доплату до пенсії здійснює управління пенсійного Фонду України у м. Біла Церква, яке є відповідачем у справі.

Відповідно до ст.4 Бюджетного Кодексу України  при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про державний бюджет України».

          Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для  осіб, які втратили працездатність.

         Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» для осіб, які втратили працездатність встановлено прожитковий мінімум з: 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн. з 1 жовтня – 498 грн. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 р." у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних демографічних груп  населення,  в  розмірах,  що  діяли  у  грудні
2008 року.

Відповідно до Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” для осіб, які втратили працездатність встановлено прожитковий мінімум з 1 листопада 2009 року - 573 грн., з 1 січня  2010 року – 695 грн., з 1 квітня -706 грн., з 1 липня – 709 грн., з 1 жовтня – 723 грн., з 1 грудня – 734 грн.

          Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18.11.2004 року, встановлена державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді щомісячного підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком.

         Дія вищезазначеної ст. 6 була зупинена на 2007 рік  Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік". Рішенням Конституційного суду України (справа про соціальні гарантії громадян) від 9 липня 2007 р. положення п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 р.", що зупинили дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані неконституційними.

Виходячи з цього, відповідач, починаючи з 9 липня 2007 року, повинен був нараховувати та виплачувати державну соціальну підтримку для дітей війни у розмірі, що визначений ст. 6 зазначеного закону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Крім пояснень, позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог, у судовому засіданні надані відповідні докази, а саме: копія паспорта, пенсійне посвідчення позивача № 17/121669 з відміткою про те, що позивач є дитиною війни .

          Враховуючи все вищенаведене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

          На підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати державного мита на користь держави.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 113 Конституції України, ст.6, 7  Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 4 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 6, 9, 17, 89, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

 Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква  провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсійного забезпечення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком починаючи з  11.12.2008 року по 31.12.2009 рік.

Від сплати держмита сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Київського  апеляційного адміністративного  суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                         С.А. Агафонов