Справа № 2-1155/

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року                       Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді - Ванівського О.М.

        при секретарі – Яриш О.В.

          з участю позивача – ОСОБА_1,

          представника прокуратури Галицького району м. Львова – Лящука Т.І.

          відповідача – ОСОБА_3

    представника відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

    В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 30 жовтня 2004р. відповідач, керуючи автомобілем Форд - Ескорт, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не дотримуючись безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем позивача ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, чим завдав останньому технічних пошкоджень. Постановою Галицького районного суду м.Львова від 29 листопада 2004р. ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Вартість заподіяного йому матеріального збитку становить 4189 грн. 72 коп. Вказану суму він просить стягнути з відповідача. Крім того просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн., витрати за проведення експертизи та судові витрати у справі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та уточнив, подавши відповідну заяву, згідно якої просить відшкодувати лише вартість матеріальних збитків та судові витрати, а щодо відшкодування моральної шкоди, то просить ці вимоги залишити без розгляду.

Представник прокуратури Галицького району м.Львова в судовому засіданні позов підтримав та просив задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги заперечили, подавши письмові заперечення (а.с.147-148) та просили відмовити в задоволенні таких, оскільки відповідач теж винен у вчиненні ДТП.

      Заслухавши пояснення позивача та представника прокуратури Галицького району м.Львова, який вступив в справу на стороні позивача, відповідача та його представника, з’ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

    Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її заподіяла.

    Відповідно до ч.2 ст.1187 шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом безспірно встановлено, що 30 жовтня 2004р. о 16.00 год. у м.Львові по вул. Луганській,3 сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення двох автомобілів ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить позивачу та автомобіль марки Форд - Ескорт, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, яким керував ОСОБА_3 – відповідач по справі.

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 29.11.2004р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.5).

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер М0990 ОН отримав механічні ушкодження, що підтверджується висновком спеціаліста №2180 від 31.08.2005р. Вартість заподіяного матеріального збитку становить 4189 грн. 72 коп. (а.с.6-14)

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2004р. адміністративну справу відносно ОСОБА_1 було закрито на підставі ст. 247 п.1 КпАП України у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно листа апеляційного суду Львівської області від 22.05.2008р. №33-326/2008 підстави для скасування постановленого судового рішення від 14 грудня 2004р. – відсутні(а.с.52).

Згідно висновку спеціаліста-автотехніка з дослідження механізму зіткнення транспортних засобів від 25 червня 2008р., в дорожній ситуації водій автомобіля Форд – Ескорт ОСОБА_3 повинен був керуватись вимогами пунктів 11.2,12.3,12.4 Правил дорожнього руху, їхати зі швидкістю не більше 60 км/год., дотримуючись бокового інтервалу між правим бортом і правим краєм проїзної частини дороги, приблизно, 0,65м., а в момент виникнення небезпеки, застосувати екстрене гальмування. Водій автомобіля ВАЗ 2106 номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був керуватись вимогами пунктів 10.1 та 10.2 ПДРУ, перед виїздом з прилеглої території на дорогу, дати дорогу автомобілю Форд Ескорт (а.с.72-73). Дослідження були проведені на підставі вихідних даних, які завдані у листі – заяві ОСОБА_4(представника відповідача).

Вказаний вище висновок суд не приймає до уваги, оскільки як пояснив у судовому засіданні допитаний як свідок спеціаліст ОСОБА_6 дослідження ним проводилось на підставі вихідних даних, які завдані у листі – заяві ОСОБА_4(представника відповідача). Зокрема, в заяві серед вихідних даних було зазначено, що автомобілі рухались у зустрічному напрямку, хоча як підтвердили в судовому засіданні сторони їх автомобілі рухались в одному (попутному) напрямку, а не назустріч один одному.

Покликання відповідача та його представника на Постанову апеляційного суду Львівської області від 5 березня 2009р., якою скасовано постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2004р., а провадження у справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, суд не приймає до уваги, оскільки як видно із вказаної постанови за основу взятий теж висновок спеціаліста авто-техніка №2361 від 25 червня 2008р.(а.с.78-80).

Згідно ст.1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини  всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано суду доказів, на які він посилався у своїх запереченнях, зокрема, щодо розміру заподіяної йому шкоди.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1166,1187,1188 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

    Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 4189 грн. 72 коп. (чотири тисячі сто вісімдесят дев’ять гривень сімдесят дві копійки) завданої матеріальної шкоди, 369 грн. (триста шістдесят дев’ять гривень) витрат за проведення експертного дослідження.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 51,00 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня складання рішення у повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя         (підпис)            О.М.Ванівський

Копія вірна

Суддя