Справа № 2-503/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року                                Новоайдарський районний суд у складі:                 

головуючого судді                                 Івановій О.М.

 при секретарі                                       Борисенко Ю.Г.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Новоайдар справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі про визнання дій неправомірними, стягнення не донарахованої державної пенсії згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р.  №  1293, -

ВСТАНОВИВ:

    17.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі про проведення перерахунку державної пенсії з 22.05.2008 року по 01.04.2010 року відповідно до пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293 та проведення перерахунку з 01.04.2010 року та виплати пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293, а саме збільшення її у 2,5 рази з урахуванням  положень ст. ст. 54 та ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи за захворюванням, яке пов’язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням (а.с.6) та вкладкою до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.6), довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (а.с.4).

03.09.2008 року постановою Луганського окружного адміністративного суду УПФУ в Новоайдарському районі зобов’язано  провести перерахунок державної пенсії  позивачу як інваліду 2 групи в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та перерахунок додаткової пенсії з 22.05.2008 року, але відповідач при виконанні постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2008 року не виконав вимоги Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293, а саме не збільшив її у 2,5 рази з урахуванням  положень ст. 54 та ч. 3 ст. 67 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач просить суд  зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та збільшити її у 2,5 рази згідно пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 і виплатити недоплачену державну пенсію  за період з 01.04.2010 року, а також стягнути з відповідача на його користь недоплачену державну пенсію з 22.05.2008 року по 01.04.2010 року з урахуванням положень постанови КМУ від 27.12.2005 року.  

Позивач у судове засідання не з’явився, просив розглядати позовну заяву у його відсутність.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу у його відсутність, надав заперечення проти позову, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що раніше позивач не ставив питання про перерахунок його пенсії  згідно постанови  КМУ від 27.12.2005 року. УПФУ в Новоайдарському районі, відповідач здійснив на користь позивача перерахунок пенсії автоматизованим способом з 01.01.2006 року, після чого основний розмір пенсії позивача збільшився у 2, 5 рази, також відповідач вважав, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду, позивач не надав клопотання про його поновлення та не надав докази, які підтверджують поважність його пропуску.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з наступних підстав.  

Згідно копії посвідченя(а.с.6) та викладки до посвідчення (а.с.6), довідок (а.с.4) позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи по захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи.  

Предметом судового розгляду є порушене право позивача на отримання державної пенсії в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 р. № 1293.  

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293, позивач має право на збільшення державної пенсії у 2,5 рази, але державну пенсію отримав та продовжує отримувати в розмірах менших ніж встановлено чинним законодавством.  

Суд вважає, що дії Управління є протиправними та такими, що порушили конституційні права позивача, а саме дії Управління не відповідають конституційним положенням про гарантування прав та соціальний захист громадян, для яких пенсія є складовою частиною, якої є пенсійне забезпечення за рахунок бюджетних коштів.  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

    Статтею 22 Конституції України передбачено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження обсягу та об'єму прав і свобод.  

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на одержання державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

Пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293 зобов'язує Пенсійний Фонд України збільшити розмір пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:  

Збільшити у 2,5 рази — пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської  катастрофи членам їх сімей.  

Суд встановив, що позивач має право на призначення державної пенсії, збільшеної у 2,5 рази, оскільки пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293, він має право на збільшення державної пенсії у 2,5 рази, але державну пенсію отримав та продовжує отримувати в розмірах менших ніж встановлено чинним законодавством.  

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що позивачем пропущений строк загальної позовної давності 3 роки, оскільки відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав.

Таким чином суд вважає, що доводи відповідача, щодо відмови у проведенні збільшення державної пенсії, відповідно п.1 Постанови КМУ від 27.12.2005 р. № 1293, яку нараховано згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.12.1991 року № 796-12 є не обґрунтовані.  

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему порушення прав соціально не захищених верст населення, що зазначено в Рішеннях Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 (справа щодо права на пільги), від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002) справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004) (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від 01 грудня 2004 року N 20-рп/2004) (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 09.07.2007 р.№ 6-рп/2007, (справа про соціальні гарантії громадян), від 22.05.2008 року № І0-рп/2008, від 27.11.2008року № 26-рп/2008.  

Про це також зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі Ж» 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.  

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24, статті 46 Конституції України, набуті в сфері пенсійного забезпечення, не можуть бути скасовані, звужені. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Суд вважає, що позивач має право на збільшення державної пенсії у 2,5 рази, згідно пункту першого Постанови КМУ від 27.12.2005 р. № 1293.  

В даному випадку є порушене право позивача на отримання пенсії у повному обсязі. Аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що при вирішенні даного спору треба виходити з пріоритетності законів над підзаконними актами та чинними нормативно-правовими актами, які не суперечать нормам Конституції України, нормам спеціального Закону.  

Для збільшення державної пенсії, треба звертатися до пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293.  

Звернення до суду  для  захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (254к/96-ВР) гарантується.  

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідними органами на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.  У  разі  невідповідності  нормативно-правового акта Конституції України,  закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Таким чином, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати  п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293 без огляду на необґрунтовані докази, на які посилається представник відповідача, на підставі заперечень проти позову.  

У Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року N 20-рп/2004, від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, від 27.11.2008 року № 26-рп/2008 зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.  

 У позовній заяві позивач ставить питання про стягнення недоплаченої пенсії за період з 22.05.2008 року по 01.04.2010 року в розмірі 135192 грн. та з 01.04.2010 року.  

Суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача збільшити державну пенсію у 2,5 рази відповідно до вимог пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293  з 22.05.2008 року по 14.06.2010 рік (дату ухвалення судового рішення), іншу частину позовних вимог – залишити без задоволення, оскільки сума, яка визначена в позові не була нарахована позивачу, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому належать такі повноваження. Обов`язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії покладено на органи Пенсійного Фонду України. Суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги з 22.05.2008 року по 14.06.2010 року (дата ухвалення рішення суду), оскільки відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин. Отже зі змісту норми закону вбачається, що рішення суду не може бути прийняте як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявність неіснуючі порушення, суперечить приписам діючого законодавства України.  

Суд при визначенні дій Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарськоу    районі Луганської області протиправними, виходив з пріоритету конституційних норм, чинних законів та нормативно-правових актів і принцип вини в основу рішення не покладений.  

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 46 Конституції України; Рішеннями Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N 5-рп   /2002,   від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року N 20-рп/2004. від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, від 27.11.2008 року № 26-рп/2008; статтями 49. ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(796-12); Закону України „Про Державний .бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107- VI); «Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» №835-\Т від 26.12.2008 року; ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від іі. 10.2009 р. № 1646-VI: п.1 Постанови Кабінету Міністрів України  «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. №  1293;   ст. ст.  10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд –  

ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі про визнання дій неправомірними, стягнення не донарахованої державної пенсії згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р.  №   1293 – задовольнити частково.  

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію згідно вимог пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293, збільшивши її у 2,5 рази з 22.05.2008 року по 14.06.2010 року з урахуванням сплачених сум, нарахованих при виконанні постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2010 року.

    Судовий збір віднести за рахунок Державного бюджету.  

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області  на користь держави – витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 37 грн.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  

     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.  

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.  

   Суддя                                                               О.М. Іванова