Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.08.2007 р. Справа № 45/219-07
Судова колегія у складі:
Головуючого-судді - Могилєвкіна Ю.О., суддів-Такмакова Ю.В., Плужник О.В.
при секретарі –Гудкової І.В.
за участю представників:
прокурора –Мірошниченко М.Л.
позивача – Поліщук А.С.
відповідача –Міхно О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання Прокурора м. Вінниці (вх.2478Х/3-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.05.07 р. по справі № 45/219-07
за позовом - Прокурора м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі ДП „Державна картографічна фабрика”, м. Вінниця
до - Товариства з обмеженою відповідальністю „Оберіг”, м. Харків
про стягнення 636567,54 грн.
встановила:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2007 року по справі №45/219-07 (суддя Калініченко Н.В.) відмовлено в прийнятті позовної заяви.
Ухвала мотивована з тих підстав, що на підставі ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво прокуратурою інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Так, відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.
Однією з форм представництва, що визначено ч. З вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст. 36 -1 Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку , передбаченому процесуальним законом.
В силу ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина третя вказаної норми також визначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99 р. № Зрп/99 по справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Предметом позову, який подано прокурором, є стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору № 174 про виконання робіт від 22.11.2006 р., укладеним між ДП "Державною картографічною фабрикою" та ТОВ "Оберіг".
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор зазначив у заяві як орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -
Міністерство навколишнього природного середовища України. Водночас прокурор
просить стягнути кошти на користь ДП "Державна картографічна фабрика", тобто
позов фактично подано в інтересах цієї особи, яка і є позивачем по даній справі, але не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Із змісту позовної заяви вбачається, що прокурором м. Вінниця штучно визначено позивачем Міністерство навколишнього природного середовища України, оскільки цей орган не є учасником спірних правовідносин за договором № 174 про виконання робіт від 22.11.2006 р., укладеним між ДП "Державною картографічною фабрикою" та ТОВ "Оберіг".
За таких підстав, місцевий господарський суд визнав необхідним відмовити прокурору м. Вінниця в прийнятті позовної заяви, оскільки позов фактично подано в інтересах самостійної особи, у прокурора відсутні повноваження на пред'явлення позову в інтересах окремого господарюючого суб’єкта.
Прокурор м. Вінниці не погодився з ухвалою місцевого господарського суду, подав до апеляційного господарського суду апеляційне подання, в якому просить скасувати ухвалу місцевого суду і направити справу на розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на те, що відповідно до вимог ст.121 Конституції України, ст. 36 Закону України „Про прокуратуру” визначені підстави для звернення до господарського в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї ж статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Як зазначено в п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп\99 ( справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, прокурор мотивував позовну заяву посиланням на те, що ДП "Державна картографічна фабрика" є державним підприємством, що засноване на 100% державній власності і належить до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та засноване з метою, створення, підготовки до видання та виготовлення картографічної та поліграфічної продукції для народного господарства, населення, наукових і навчальних закладів та оборони країни.
Таким чином, на думку прокурора м. Вінниці, діяльність ДП "Державна картографічна фабрика" є сферою державного регулювання і Міністерство навколишнього природного середовища контролює цю діяльність, а відтак, прокурор обґрунтовано визначив позивача за вимогами про захист інтересів держави, а не штучно, як вказав у своїй ухвалі господарський суд Харківської області.
Перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин порушення провадження у справі та розгляд справи за поданим позовом, їх юридичну оцінку та доводи апеляційного подання, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення без змін ухвали місцевого господарського, а апеляційного подання без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина третя вказаної норми також визначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. № Зрп/99 по справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, а в пункті 2 статті 121 Конституції України зазначено, що на Прокуратуру України покладається представництво громадян або держави в суді у випадках передбачених законом.
Таким чином, представництво прокурором інтересів держави або громадянина в суді можливе лише в межах, прямо визначених законом.
Предметом позову, який подано прокурором, є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оберіг”, м. Харків на користь державного підприємства ДП „Державна картографічна фабрика”, м. Вінниця – 636567,54 грн. боргу за невиконані зобов’язання за господарським договором №174 від 22.11.2006 року, укладеного між ДП „Державна картографічна фабрика”, м. Вінниця та Товариством з обмеженою відповідальністю „Оберіг”, м. Харків
Тобто фактично позов заявлено в інтересах ДП „Державна картографічна фабрика”, м. Вінниця, а не в інтересах держави та Міністерства охорони навколишнього середовища України.
Як вбачається з матеріалів справи, та наданого до справи прокурором Статуту ДП „Державна картографічна фабрика” м. Вінниця (ст.3 Статуту) є самостійною юридичною особою на підставі наданих повноважень та несе відповідальність по своїх зобов’язаннях в межах належного йому майна, згідно з чинним законодавством і не несе відповідальності за зобов’язаннями держави та Міністерства охорони навколишнього середовища України і, має право самостійно укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському та третейському суді.
Тобто прокурор м. Вінниця у поданому позові не довів, що ДП „Державна картографічна фабрика”, м. Вінниця є органом, уповноваженим державою та від імені держави, або Міністерством охорони навколишнього середовища України здійснювати відповідні функції у спірних відносинах із відповідачем від імені держави, за господарським договором №174 від 22.11.2006 року, укладеним між ДП „Державна картографічна фабрика”, м. Вінниця та Товариством з обмеженою відповідальністю „Оберіг”, м. Харків
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано та без порушень норм матеріального та процесуального права відмовив прокурору м. Вінниця в прийнятті до провадження позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 19, 121 Конституції України, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99, ст. 36 Закону України „Про прокуратуру”, ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. ст. 99, 101, ст. ст.105,106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Увалу господарського суду Харківської області від 07.05.2007 року по справі № 45/219-07 залишити без змін, а апеляційне подання прокурора м. Вінниці без задоволення.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
суддя Такмаков Ю.В.
суддя Плужник О.В.
Повний текст постанови підписаний 30.08.2007 року.