ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.08.2006  року                                                                      Справа № 16/155

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:                    Перлова Д.Ю.

суддів                                         Лазненко Л.Л.

                                                  Якушенко Р.Є.

                                                                                                                        

за присутністю секретаря

судового засідання                    Шабадаш Д.С.

та за участю

представників сторін:

          від позивача                              не прибув

          від відповідача                               Підскальний Д.О., дов. від 10.04.06 № 10-1/04,  

                                                                Парчевський В.Ю., дов. від 18.07.06 № 1638  

          розглянув у відкритому

судовому засіданні

          апеляційну скаргу                      Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                               „ЛУМ”, м. Луцьк

     на рішення

     господарського суду                  Луганської області

     від                                                10.05.06

     у справі                                       № 16/155 (суддя Шеліхіна Р.М.)

          

     за позовом                                    Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                         „ЛУМ”, м.Луцьк

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

     до відповідача                            Спільного виробничо-промислового

                                                         торгівельного підприємства фірми

                                                          „Нафтопродукт - сервіс”, м. Алчевськ                                                    

                                

    про                                               стягнення 105672 грн. 14 коп.

      

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛУМ” (далі за текстом –ТОВ „ЛУМ”), звернувся до господарського суду  Луганської області з  позовом про стягнення зі Спільного виробничо-промислового торгівельного підприємства фірми „Нафтопродукт - сервіс” ( далі –СВПТП фірма „Нафтопродукт - сервіс”) згідно договору оренди від 26.12.03 № 1 (далі –договір), укладеного між Колективним підприємством „ЛУМ” та відповідачем, та доповнень від 28.01.04 до умов договору (додаток до договору № 3) боргу у сумі 79103 грн. 86 коп., пені –14508 грн. 95 коп., інфляційних нарахувань –9519 грн. 86 коп., річних –2539 грн. 74 коп.

Рішенням місцевого господарського суду від 10.05.06 позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 3781 грн. 62 коп., судові витрати у загальній сумі 142 грн. У решті позову відмовлено. Мотивоване дане рішення умовами договору, додатковою угодою до нього від 29.12.03, визнанням відповідачем заборгованості перед позивачем у сумі 3781 грн. 62 коп.; неприбуттям представника ТОВ „ЛУМ” до судового засідання та ненадання ним розрахунків для обґрунтування і підтвердження іншої частини позовних вимог.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на необґрунтованість рішення, порушення судом норм процесуального права (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України), положення договору та доповнень від 28.01.04 до умов договору, вимоги ст. ст. 604 ,624, 625 Цивільного кодексу України. Скаржник стверджує, що додаткова угода від 29.12.03 до договору суперечить законодавству та змісту і тексту основного договору, є „фіктивною” та, на думку позивача, не може бути доказом у справі.

Відповідач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Представник позивача до судового засідання не прибув, клопотанням від 16.08.06 №181 просить про розгляд справи без присутності представника ТОВ „ЛУМ”, яке судовою колегією задовольняється.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Колективним підприємством „ЛУМ”, правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладений договір, згідно якого орендодавець (Колективне підприємство „ЛУМ”) передав в оренду СВПТП фірмі „Нафтопродукт - сервіс” бульдозер ДЗ-109.

Згідно акту приймання-передачі майна від 26.12.03 (додаток до договору) та акту приймання-передачі майна від 03.02.04 (додаток № 2 до договору) відповідач прийняв в оренду бульдозер ДЗ-109Б, інв. № 07-66, та бульдозер ДЗ-110А,                     інв. № 07-105.

Відповідно до доповнень від 28.01.04 до умов договору (додаток №3 до договору) сторони внесли доповнення до п.1.1, а саме: „бульдозер ДЗ-109Б,                   інв. № 07-66, та бульдозер ДЗ-110А, інв. № 07-105”.

Пункт 3.3.8 договору передбачає своєчасне здійснення відповідачем орендної плати в терміни, вказані у п. 4.5 договору, тобто орендна плата повинна сплачуватися помісячно шляхом перерахунку 6250 грн. (п. 4.1 договору) на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Доповненнями від 28.01.04 до умов договору сторони внесли зміни у п.4.1 договору, згідно яких орендна плата встановлюється у розмірі 6250 грн. за місяць за одну одиницю без врахування ПДВ. Вказані доповнення вступили в силу 28.01.04 та є невід’ємною частиною договору.

В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на додаткову угоду від 29.12.03 до договору, зокрема, на викладення п.4.5 договору  в іншій редакції, а саме: „орендна плата сплачується помісячно за фактично відпрацьований час, згідно виставлених орендодавцем рахунків, шляхом перерахунку суми на п/р орендодавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним”.

Судова колегія не приймає додаткову угоду від 29.12.03 до договору як доказ обґрунтування доводів СВПТП фірми „Нафтопродукт - сервіс”, оскільки вказана угода суперечить змісту основного договору, також п. 9.4 договору, згідно якого всі зміни та доповнення до цього договору оформляються у вигляді додатків. Вказана угода не є додатком до договору.

Крім того, сплата за оренду за фактично відпрацьований час відповідачем не доведена відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Фактично текст додаткової угоди від 29.12.03 п.4.1 та п.4.5 нічого не змінює по суті раніш узгоджених умов, оскільки неможливо визначити, що сторони мали на увазі під „фактично відпрацьованим часом”: чи за місяць, чи за фактичний час роботи бульдозерів. При останньому варіанті не визначений порядок застосування умов. При цьому розумінні зміни суперечать п.4.1 договору, тому судова колегія вважає, що додатковою угодою від 29.12.03 сторони будь-яких змін у договір не внесли.

Як свідчать матеріали справи та зазначено судом першої інстанції, СВПТП фірма „Нафтопродукт - сервіс” борг визнала частково у сумі 3781 грн. 62 коп.

Згідно договору та додатків до нього відповідач повинен був сплатити позивачу 217500 грн. 00 коп. за оренду майна, але виконав своє зобов’язання не в повному обсязі, тобто сплатив суму у розмірі 138396 грн. 14 коп., що підтверджено матеріалами справи ( т.1, арк. стр.15-32).

На підставі викладеного апеляційний господарський суд вважає позовні вимоги щодо суми боргу СВПТП фірми „Нафтопродукт - сервіс” у розмірі 79103 грн. 86 коп. обґрунтованими, які підлягають задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших правових актів.

Відповідач, як зазначалось вище, не виконав належним чином свої зобов’язання перед позивачем, тому згідно з положеннями ст.549 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України та п.7.1 договору СВПТП фірма „Нафтопродукт - сервіс” повинна сплатити пеню за кожен день прострочки платежу.

Щодо стягнення пені судова колегія не застосовує положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України,  оскільки п.7.1 договору  передбачено, що пеня сплачується за весь час невиконання обов’язків, тому в даній справі треба застосувати спеціальну позовну давність в один рік згідно із ст. 258 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 625  Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки пені, інфляційних нарахувань та річних відповідачем не оспорюються.

На підставі викладеного апеляційний господарський суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 14508 грн. 95 коп., інфляційних нарахувань –9519 грн. 86 коп., річних –2539 грн. 74 коп.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та прийняття рішення, яке не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і тому підлягає скасуванню.

Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги підлягають віднесенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, п. 2 ст.103, п.п. 1, 4 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛУМ” на рішення  господарського суду Луганської області від 10.05.06 по справі № 16/155  задовольнити.

          2. Рішення  господарського суду Луганської області від 10.05.06 по справі                № 16/155  скасувати.

          3. Позов задовольнити.

4. Стягнути зі Спільного виробничо-промислового торгівельного підприємства фірми „Нафтопродукт - сервіс”,  м. Алчевськ Луганської області, вул. Запорізька, 152, ідентифікаційний код 24855172, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛУМ”, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 8, ідентифікаційний код 01269313, 79103 грн. 86 коп. боргу, 14508 грн. 95 коп. –пені, 9519 грн. 86 коп. – інфляційних нарахувань, 2539 грн. 74 коп. –річних, витрат по сплаті держмита за подання позову та апеляційної скарги в загальній сумі 1585 грн. 08 коп., також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.            

        Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.

        

Постанову апеляційної  інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили, тобто з дня її прийняття

Головуючий                                                                      Д.Ю.Перлов

          

Судді                                                                                          Л.Л.Лазненко

                              

                    

                                                                                          Р.Є. Якушенко