К О П І Я
Справа № 11-210, 2010 року Головуюча в 1-й інстанції Сарбей В.Л.
Категорія ст. 191 ч.4 КК України Доповідач Цугель І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого- судді Кульбаби В.М.
Суддів Цугеля І.М., Бойко Л.В.
при секретарі с/з Логвін І.О.
з участю прокурора Войтюка М.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Хмельницького міськрайсуду від 8 лютого 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
смт. Вовковинці Деражнянського району
Хмельницької області, громадянина України,
українця, з середньою освітою, непрацюючого,
раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1;
засуджено за ст. 191 ч.4 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із виконанням фінансово-розпорядчих функцій, на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись до нього для реєстрації.
Вирок відносно додаткової міри покарання постановлено виконувати самостійно.
Міру запобіжного заходу залишено попередню – підписку про невиїзд.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-Тютюн» 52925,55 грн. матеріальної шкоди.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду, з вересня 2008 року ОСОБА_2 наказом № 116-к директора товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-Тютюн», зареєстрованого в АДРЕСА_2, був прийнятий на роботу на посаду водія-експедитора Хмельницького структурного підрозділу ТОВ «Поділля-Тютюн», що по вул.Курчатова, 107 в м. Хмельницькому, з одночасним укладанням договору про повну матеріальну відповідальність та ознайомлення з правом отримувати від покупців кошти готівкою у національній валюті за поставлений підприємством товар та обов'язком вносити їх в касу підприємства.
Приблизно на початку вересня 2009 р. у ОСОБА_2, який перебував на зазначеній посаді, виник умисел на заволодіння коштами ТОВ «Поділля-Тютюн» у великих розмірах шляхом їх привласнення.
Здійснююче задумане, ОСОБА_2 як представник ТОВ «Поділля-Тютюн» 15 вересня 2009 р. в кіоску без номера, що по вул.Львівське шосе в м. Хмельницький, отримав від підприємця ОСОБА_3 кошти в сумі 22192 грн. 52 коп. за поставлену того ж дня продукцію ТОВ «Поділля-Тютюн» по накладній № ХМ 09-000013971 від 15.09.2009 р. на суму 22192 грн. 52 коп. та 16 вересня 2009 р. в кіоску без номера по вул.Соборній, 11 в м. Хмельницький від підприємця ОСОБА_4 отримав кошти в сумі 71528 грн. 03 коп. за товар, поставлений по накладним № ХМ 09-000013693 від 15.09.2009 р. сумі 48535 грн. 80 коп., які з корисливих мотивів в касу підприємства не здав, привласнив та витрачав на власні потреби, чим завдав підприємству шкоди у великих розмірах на загальну суму 93720 грн. 55 коп.
Як вбачається із змісту апеляції прокурора, не оспорюючи доведеність вини засудженого та правильність кваліфікації його дій, ставиться питання про скасування вироку в зв'язку з м'якістю призначеного засудженому покарання.
Стверджується, що при призначенні покарання судом не враховано суспільну небезпечність злочину, те, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, заволодів коштами у великих розмірах, завдану шкоду не відшкодував.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримання апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2 та представника потерпілого, які проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати знаходить, що вона не підлягає задоволенню.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину за викладених у вироку обставинах ґрунтуються на зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах.
Засуджений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, показав, що працюючи водієм-експедитором Хмельницького структурного підрозділу ТОВ «Поділля-Тютюн», привласнив отримані від поставки продукції кошти на загальну суму 93720 грн. 55 коп., які згодом витратив на власні потреби, оскільки необхідно було погасити борг, який виник в зв’язку з тривалим лікуванням племінника у м.Києві, якому робили операції на нирках.
Свідок ОСОБА_5 підтримала покази засудженого.
Свідок ОСОБА_6, який є керівником Хмельницького структурного підрозділу ТОВ «Поділля-Тютюн», пояснив, що з 03.09.2008 р. на посаді водія-експедитора Хмельницького структурного підрозділу ТОВ «Поділля-Тютюн» перебував ОСОБА_2, до обов'язків якого входило отримувати на складі ТОВ «Поділля-Тютюн» видаткові накладні та відразу згідно них отримувати тютюнові вироби, відвозити їх на службовому автомобілі замовникам, котрим передавати під розписку в накладній, а також отримувати від замовника кошти за поставлений товар. 18.09.2009 р. при проведенні звірки він дізнався від ОСОБА_4 про те, що 16.09.2009 р. вона передала ОСОБА_2 гроші в сумі 71528 грн. 03 коп. як розрахунок за поставлений їй товар по накладних № ХМ 09-000013693 від 14.09.2009 р. на суму 48535 грн. 80 коп. та № ХМ 09-000013949 віл 15.09.2009 р. на суму 22992 грн. 23 коп., однак по даним бухгалтерського обліку за ОСОБА_4 значилась заборгованість по вказаних накладних. В результаті перевірки він виявив, що від замовника ОСОБА_3 15.09.2009 р. ОСОБА_2 отримав кошти в сумі 22192 грн. 52 коп. за поставлену того ж дня продукцію по накладній № ХМ 09-000013971, які в подальшому в касу підприємства не здав. Діями ОСОБА_2 ТОВ «Поділля-Тютюн» було спричинено шкоду на суму 93720 грн. 20 коп.
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3 підтвердили покази ОСОБА_6
Об'єктивно вина засудженого підтверджується копією договору про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_2, копіями накладних, по яких постачався товар, копією наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2, копією актів взаємозвірки, протоколом виїмки у ОСОБА_4 та у ОСОБА_3 квитанцій до прибуткових ордерів, протоколами огляду зазначених квитанцій.
Всім цим доказам по справі у їх сукупності суд дав належну правову оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 191 ч.4 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, у великих розмірах.
Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, даних, що характеризують особу винного та обставин, які обтяжують і помґякшують покарання. Судом взято до уваги, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину, у вчиненому щиросердно розкаявся, сприяв встановленню істини по справі, частково відшкодував завдані матеріальні збитки.
За таких обставин йому обґрунтовано призначено покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку.
Підстав для посилення покарання колегія суддів не вбачає.
З таким рішенням погоджується і судова колегія.
У зв’язку із наведеним та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 8 лютого 2010 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Головуючий
Судді:
З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду
Хмельницької області І.М. Цугель