К О П І Я
Справа №11-244, 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Дворнік О.С.
Категорія ч.2 ст. 286 КК України Доповідач Цугель І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого – судді Ковтуна В.П.
суддів Цугеля І.М., Бойко Л.В.
з участю прокурора Мельничука А.В.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 9 березня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кудринці
Хмельницького району Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину,
непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого;
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням
права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Початок строку відбування покарання засудженому постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому залишено попередню – підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ УМВС України в Хмельницькій області витрати за проведення автотехнічної експертизи № 183-А від 24.10.2006 року в сумі 282 грн. 47 коп. та транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз № 98-К від 02.06.2008 року в сумі 857 грн. 89 коп.
За вироком суду 14.08.2005 року близько 20 години 30 хвилин на 226 км автодороги Львів-Кіровоград-Знамянка, поблизу с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької області, керуючи автомобілем «ЗІЛ-ММЗ - 4502», реєстраційний номер НОМЕР_1, під час вимушеної зупинки на смузі руху в напрямку міста Хмельницького, ОСОБА_2 не вжив заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху та позначення свого автомобіля знаком аварійної зупинки, не прибрав транспортний засіб за межі проїзної частини дороги, а залишив вказаний автомобіль із непрацюючими задніми габаритними вогнями на місці вимушеної зупинки, чим порушив вимоги пунктів 1,5; 9.10. б); 9.11. б); 19.4 Правил дорожнього руху України та, як наслідок, створив перешкоду для руху водію автомобіля «Mercedes –Benz 213 CDI Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом «ШЗК 03 Турист», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3, який о 22 годині, в темну пору доби вказаною вище ділянкою дороги рухався в напрямку міста Хмельницького.
Не маючи технічної можливості зупинити керований ним автомобіль з моменту виникнення перешкоди для руху, ОСОБА_3 допустив зіткнення з автомобілем «ЗІЛ-ММЗ-4502», внаслідок чого пасажири керованого ОСОБА_4 автомобіля ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння та знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням її смерті. ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 1.5, 9.10. б); 9.11. б); 19.4 Правил дорожнього руху України, що перебуває в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали в результаті ДТП.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а провадження в справі відносно нього закрити, оскільки ДТП сталась не з його вини. Стверджує, що він дійсно вимушено зупинив власний вантажний автомобіль «ЗІЛ-ММЗ - 4502» з вантажем майже 5 тон на автодорозі в районі с.Малиничі Хмельницького району через поломку двигуна о 20 год. 30 хв. Далі вправо на обочину не можна було рухатись через обрив. Виставив знак аварійної зупинки, додатково накидав на дорогу гілля дерев. Судом не дана оцінка показам свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтверджували його не винуватість.
Посилається на упередженість досудового слідства, неправдиві показання водія ОСОБА_3 та суперечливі висновки автотехнічних експертиз.
Разом з тим, коли апеляційний суд прийде до висновку про доведеність його вини, дає згоду на застосування до нього п.”б” ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вислухавши засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєні злочину при наведених у вироку обставинах, за який його засуджено, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.
ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, показав, що 14 серпня 2005 року біля 21 год. він керував своїм автомобілем «ЗІЛ-ММЗ-4502», в якого заклинив двигун. Тому розмістив автомобіль на узбіччі дороги так, що ліві колеса знаходились на лінії дорожньої розмітки, що позначає край проїзної частини . По його проханню дружина розташувала знак аварійної зупинки на відстані 20-30 метрів позаду автомобіля, додатково позначивши місце його встановлення купою гілля. Він відправився в м. Хмельницький за автомобілем – тягачем з жорсткою зцепкою. Аварійною сигналізацією його автомобіль не обладнаний. Габаритні вогні він не вмикав, оскільки розраховував повернутись у світлу пору доби, однак затримався в місті. Коли повернувся, то побачив наслідки дорожньо-транспортної пригоди.
З показів водія «Mercedes –Benz 213 CDI Sprinter» ОСОБА_3, а також на досудовому слідстві ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 вбачається, що автомобіль «ЗІЛ», який був часткового розташований на смузі руху буса, в якому вони перебували, в темну пору доби не був освітлений, задні габаритні фонарі в нього не горіли, знаку аварійної зупинки встановлено не було, його на місці ДТП ніхто з них не бачив. Водій буса ОСОБА_3 при русі не перевищував швидкості 90 ком/год., від керування автомобілем не відволікався.
Із показань свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вбачається , що залишків знаку аварійної зупинки при огляді місця події вони не бачили.
Об’єктивно вина засудженого підтверджується даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, плану-схеми та фототаблиць до нього, згідно яких гальмівний слід правого колеса автомобіля «Mercedes –Benz 213 CDI Sprinter» починається на відстані 1 м від правого краю проїзної частини, що свідчить про те, що автомобіль „ЗІЛ” під час зіткнення з автомобілем «Mercedes –Benz 213 CDI Sprinter» знаходився на смузі руху останнього на відстані від осі лівих коліс не менш як 1,7 м від правого краю проїзної частини, а не на узбіччі.
Згідно протоколу огляду автомобіля «Mercedes –Benz 213 CDI Sprinter» вбачається, що деформація передньої частини знаходиться на відстані 0,75 м від правого краю, що в сукупності підтверджує те, що лівий край автомобіля „ЗІЛ” знаходився на відстані не менш як 1,75 м від краю проїзної частини, саме на смузі руху автомобіля «Mercedes –Benz 213 CDI Sprinter», а не на узбіччі.
Згідно протоколу огляду автомобіля «ЗІЛ-ММЗ-4502» вбачається механізм та локалізація його пошкоджень в задній лівій кутовій частині. Також встановлено, що в нього не працюють габаритні вогні та покажчики поворотів.
Згідно висновків судово-медичних експертиз у потерпілих ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я. У ОСОБА_5 виявлено тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням її смерті.
Згідно карти виїзду карети швидкої допомоги вбачається, що виклик на швидку допомогу про ДТП поступив о 22 год. 26 хвилин.
Розташування місця зіткнення автомобілів підтверджується даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протоколу відтворення обстановки та обставин події від 30.04.2008 року з участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Згідно висновку експерта від 24.10.2006 року № 183-А водій автомобіля «Mercedes –Benz 213 CDI Sprinter» ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти зіткнення із стоячим на його смузі руху автомобілем «ЗІЛ» шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування автомобіля.
Даним висновком встановлено, що обрана водієм автомобіля «Mercedes –Benz 213 CDI Sprinter» ОСОБА_3 швидкість руху в даних дорожніх умовах могла відповідати умовам видимості дороги в напрямку його руху. Разом з тим, з технічної точки зору причиною даної пригоди могли стати дії водія автомобіля «ЗІЛ-ММЗ-4502» ОСОБА_2, які не відповіли технічним вимогам п.п.9.10 б); 9.11. б); 19.4 Правил дорожнього руху України.
Згідно висновку комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 98-К від 02.06.2008 року, відповідно до слідової інформації, яка зафіксована на місці події , місце наїзду автомобіля «Mercedes –Benz 213 CDI Sprinter» на нерухомий автомобіль «ЗІЛ-ММЗ-4502» знаходиться на смузі руху автомобіля «Mercedes –Benz 213 CDI Sprinter» в поперечному розташуванні приблизно на відстані не менше 1 м від правого краю проїзної частини в межах 0,75 м.
В заданій дорожній обстановці водій автомобіля «ЗІЛ- ММЗ-4502» ОСОБА_2 з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності з вимогами п. п. 1,5; 9.11. б); 9.10. б); та 19.4 Правил дорожнього руху України.
Крім того, дії водія автомобіля «ЗІЛ-ММЗ-4502» ОСОБА_2 з технічної точки зору не відповідали вимогам 9.11 б); 9.10 б); та 19.4 Правил дорожнього руху України. При заданих та встановлених умовах дорожньої обстановки, з технічної точки зору причиною вчинення ДТП є невідповідність дій водія автомобіля «ЗІЛ-ММЗ-4502» ОСОБА_2 вимогам п.п. 9.10 б); 9.11. б); 19.4 Правил дорожнього руху України.
Всім цим доказам по справі у їх сукупності суд дав належну правову оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 286 ч.2 КК України.
Посилання засудженого та його захисника на те, що ДТП сталась з вини водія ОСОБА_3 на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищевказаними доказами по справі винуватості саме ОСОБА_2
Крім того, в засіданні апеляційного суду засуджений не зміг пояснити, чому в його автомобілі не працювали габаритні вогні, покажчики поворотів, що об’єктивно підтверджується даними протоколу огляду транспорту від 15.08.2005 року.
ОСОБА_2 не зміг пояснити, чому він не позначив лівий габарит свого автомобіля шляхом ввімкнення та безперервної роботи покажчика лівого повороту як в світлу пору доби, так і в темну, оскільки він точно не міг розрахувати через який проміжок часу повернеться до свого поламаного авто.
Також засуджений не зміг пояснити, чому на задніх бризговиках, на задньому борту кузова, на елементах задньої частини рами його авто не встановлені світлоповертачі-катафоти, що об’єктивно підтверджується фото-таблицями до звіту №226 від 07.09.2005 року ДП „Експерт-Сервіс-Авто”, представленими апеляційному суду самим ОСОБА_2
З останніх також вбачається, що на задньому борту автомобіля „ЗІЛ” не нанесено цифри та літери державного номерного знака, що його задня частина забруднена цементним або вапняним розчином, що не виключає таке ж забруднення задніх фонарів вказаного авто в момент ДТП, в яких конструктивно відсутні секції світлоповертачів-катафотів.
Вище зазначені недоліки в своїй сукупності були ще одним вагомим фактором, через що ОСОБА_3 на своїй смузі руху завчасно не зміг помітити стоячий автомобіль „ЗІЛ”.
15.08.2005 року допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_2 показав, що в нього був відсутній знак аварійної зупинки, а тому він наламав гілок дерев та положив їх на проїзну частину позаду свого авто.
За таких обставин колегія суддів вважає вину ОСОБА_2 доведеною повністю, а тому його вимогу в апеляції про застосування до нього п.”б” ст.1 Закону України „Про амністію” від 19 квітня 2007 року слід задоволити, так як він підпадає під дію зазначеного Закону, оскільки на день вчинення злочину та набрання чинності цим Законом в нього на утриманні була неповнолітня дочка ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно якої він не був позбавлений батьківських прав.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задоволити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 9 березня 2010 року стосовно ОСОБА_2 скасувати із закриттям провадження в справі.
На підставі п. «б» ст.1Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності.
Головуючий – суддя
Судді:
З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду
Хмельницької області І.М. Цугель