АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-419/2010 Головуючий по 1 інстанції:
Фай В.Г.
Категорія: ч.3 ст.185 КК України Доповідач в апеляційній інстанції:
Соломка І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“22” червня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого-судді Соломки І.А.,
суддів Єльцова В.О., Поєдинка І.А.,
за участю прокурора ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінальної справи, порушеної по факту крадіжки сухого молока із МТФ КСП «Степанівський», за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.81 КК України (ред.1960 року), за апеляцією прокурора на постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 14 травня 2010 року, якою відмовлено в закритті даної кримінальної справи внаслідок закінчення строків давності, а справа направлена прокурору Драбівського району для встановлення осіб, які вчинили даний злочин, -
в с т а н о в и л а :
22 квітня 1995 року Драбівським РВ УМВС було порушено кримінальну справу по факту крадіжки сухого молока із МТФ КСП «Степанівський» за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.81 КК України ( в редакції 1960 року).
Згідно даної постанови органу досудового слідства, в ніч з 12 на 13 квітня 1995 року в с. Степанівна Драбівського району, невстановлені особи шляхом зриву навісного замка, проникли в приміщення кладової МТФ КСП «Степанівський», звідки здійснили крадіжку 130 кг концентрату сухого молока на суму 3770000 крб.
23 квітня 2010 року постановою слідчого СВ Драбівського РВ УМВС України злочин, передбачений ч.3 ст.81 КК України (в ред. 1960 року) приведено у відповідність до КК України, який набув чинності з 01 вересня 2001 року і перекваліфіковано, як злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.
В ході проведеного досудового слідства по даній справі особи, які вчинили злочин, не встановлені.
Постановою Драбівського районного суду від 14 травня 2010 року відмовлено в закритті даної кримінальної справи, яка надійшла до суду з постановою слідчого Драбівського РВ ГУМВС України для вирішення питання про її закриття внаслідок закінчення строків давності мотивуючи тим, що для вирішення питання про її закриття внаслідок закінчення строків давності органу досудового слідства необхідно встановити особу, яка вчинила цей злочин та з врахуванням її кримінальної біографії встановити чи не був перерваний цей строк вчиненням нового злочину і лише після цього вирішити питання про її закриття .
В апеляції прокурор, вважаючи постанову місцевого суду незаконною, просив її скасувати, а кримінальну справу закрити, посилаючись на те, що, оскільки під час проведення досудового слідства по кримінальній справі особу, яка вчинила даний злочин встановити не вдалося, з моменту вчинення вищевказаного злочину до даного часу минуло більше 15 років, то справа підлягає закриттю у зв’язку із закінченням строків давності.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи прокурора, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 11-1 КПК України, якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 КК України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття у зв’язку із закінченням строків давності.
Оскільки санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років , то згідно ст.12 КК України він відноситься до категорії тяжких злочинів, у разі вчинення якого особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло 10 років.
З огляду на викладене, висновок суду про те, що для вирішення питання про закриття даної кримінальної справи внаслідок закінчення строків давності органу досудового слідства необхідно встановити конкретну особу, яка вчинила даний злочин, з врахуванням її кримінальної біографії, встановленням того, чи вчинено злочин одноособово або групою осіб тощо, необхідно кваліфікувати вчинений злочин цією особою, на підставі чого обчислити строк давності, встановити чи не був перерваний даний строк вчиненням нового злочину і тільки після цього вирішити питання про направлення даної справи для вирішення питання про її закриття внаслідок закінчення строків давності, є безпідставним.
З врахуванням того, що з моменту вчинення злочину і до теперішнього часу пройшов як загальний строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вказаною категорією тяжкості вчиненого злочину, так і 15-річний недиференційований строк давності, по закінченні якого особа, яка вчинила злочин будь-якої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, тому є всі підстави для закриття даної кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що постанова місцевого суду є незаконною і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 376 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Постанову судді Драбівського районного суду Черкаської області від 14 травня 2010 відносно, якою відмовлено в закритті кримінальної справи кримінальної справи, порушеної по факту крадіжки сухого молока із МТФ КСП «Степанівський» за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.81 КК України (ред.1960 року), внаслідок закінчення строків давності, а справа направлена прокурору Драбівського району для встановлення осіб, які вчинили даний злочин, – скасувати , а кримінальну справу провадженням - закрити у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя І.А. Соломка