Судове рішення #9874057

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.


РІШЕННЯ

Іменем України


24.06.2010Справа №2-16/1691-2010


За позовом Кримського республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус» (95034, м. Сімферополь,  вул. Київська, 78, ідентифікаційний код 03328391)

До відповідачів  1) Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим (95000, м. Сімферополь,  пр. Кірова,13,  ідентифікаційний код 34636161)

2) Міністерства фінансів Автономної Республіці Крим (95005,  м. Сімферополь,  вул. Р.Люксембург, 4)

3) Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (95015, м. Сімферополь,  вул. Севастопольська, 19)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – 1) Державне казначейство України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6)

2) Міністерство фінансів  України  (01008, м. Київ-8, вул. Грушевського,12/2).

Про стягнення 5 436 842,00 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідачів  1)  не з’явився  (клопотання)

     2)  Жиліна Н.А. – представ., дов. № 13-10/10/493 від 23.04.2010р.;

     Севрюкова О.О. –  представ., дов.  від 27.04.2010р.

3)          Саксонова К.О.  – представ., довіреність від 31.01.2010 р.

Від третіх осіб – 1) Саксонова Т.О. – представ., довіреність від 22.06.2010 р.

                            2)  не з’явився

Обставини справи: Кримське республіканське виробниче підприємство «Кримтролейбус» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів -  Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, Міністерства фінансів Автономної Республіці Крим, Головного управління Державного казначейства  України в Автономній Республіці Крим,  в якій просить суд  стягнути з  Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим 5 436 842,00 грн.  заборгованості  з компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за період 01.01.2009 року до 31.12.2009 року.

Крім того, позивач просить зобов’язати  Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим виділити кошти для оплати заборгованості  Міністерством  житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим на користь позивача щодо компенсації за пільговий  проїзд окремих категорій громадян за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. у сумі  5 436 842, 00 грн.; зобов’язати Головне управління Державного казначейства України  в Автономній Республіки Крим провести перерахування Позивачу суми заборгованості з компенсації заборгованості за пільговий проїзд окремих категорій громадян за період 01.01.2009 року до 31.12.2009 року у сумі  5 436 842,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим  своїх обов’язків за договором № 2 від 22.01.2009р.  щодо  своєчасного перерахування  позивачу  компенсації  за пільговий переїзд окремих категорій громадян  на загальну суму 5 436 842,00 грн.

На думку позивача,  несвоєчасне  перерахування субвенцій стало підставою для звернення до суду з позовом про примусове стягнення  вказаної заборгованості з Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим. При цьому, позивач вказував, що розподіл коштів відповідних бюджетних асигнувань в АРК належить до повноважень Міністерства фінансів АРК, а тому фактично Міністерство фінансів АРК та Головне Управління Державного казначейства в АРК є співвиконавцями по вказаному договору.

В процесі розгляду  справи, заявами  від 05 травня 2010 р. та заявою від 02.06.2010р. позивач уточнював позовні вимоги відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України,   у зв’язку з добровільною сплатою заборгованості  був зменшений розмір заявлених позовних вимог  до суми  480 000,00 грн.(т.2., а.с.2-3; т.2. а.с. 132-133).

Крім того, заявою   від 02.06.2010р.  позивач зазначив, що при оформленні позовної заяви була допущена технічна помилка у ціни позову. Так, замість 5 486  842, 00 грн. було помилково вказано 5 436 842,00 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Заявою від 18.06.2010р. позивач знову уточнив позовні вимоги та  просив припинити провадження у справі у зв’язку з повним перерахуванням відповідачем -1 грошових коштів на суму 480 000, 00 грн. на рахунок позивача. Надана заява була прийнята судом до розгляду. (т.2., а.с.132-133).

Міністерство   житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим  у відзиві № 09/1308 від 12.05.2010р.  на позовну заяву зазначило,  що  свої обов’язки за договором  № 2 від 22.01.2009р.  виконує належним чином у повному обсязі  по мірі надходження грошових коштів з бюджету АР Криму відповідності до п.2.1. Договору, а тому просив у задоволенні позову відмовити. (т.2, а.с.64-65)

Міністерство фінансів АР Крим  у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві. (т.1, а.с.81-86)

У відзиві від 08.04.2010р. Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим просило  суд відмовити КРВП «Кримтролейбус» у задоволенні позову. (т.1., а.с.58-59).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог  на предмет спору – Міністерство фінансів України  надало письмовий відзив на позову заяву, в якому просить суд відмовити КРВП «Кримтролейбус» у задоволенні  позову. Крім того, звертав увагу суду на Порядок  фінансування  видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04.03.2002р. № 256. Наданий відзив був залучений судом до матеріалів справи. (т.3. а.с.5-7).

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Вказаний спір виник із умов договору від 22.01.09 р., який був укладений  на виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»  та додаткової угоди до нього від 11.03.09 р., укладену на підставі Постанови Верховної Ради АРК № 1116-5/09 «Про бюджет Автономної Республіки Крим на 2009 рік».

Так, 22.01.2009 р. між Кримським республіканським виробничим  підприємством «Кримтролейбус»  (Підприємство) та Міністерством   житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим  (Міністерство) був укладений договір № 2, предметом якого, згідно з п.1.1 є те, що сторони беруть на себе зобов’язання  здійснювати пільгові перевезення окремих  категорій громадян на міському електротранспорті на виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» (т.1, а.с.10-11)

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Міністерство зобов’язується щомісячно (при своєчасному отриманні  коштів з бюджету АР Крим) у відповідності до Положення 20 до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, здійснювати  цільове  фінансування з бюджету АР Крим  компенсації за пільговий переїзд окремих категорій громадян на міському електротранспорті  (субвенція) шляхом перерахування грошових коштів  Підприємству  на загальну суму 4 579 800,00 грн.

Договір діє з моменту його підписання та до 31.12.2009р., а частині  розрахунків – до повного виконання сторонами взаємних зобов’язань. (п.5.1.Договору).

Додатковою угодою № 1  від  11.03.2009р.  сторони внесли зміни  у п.2.1 Договору, якими  визначили суму субвенцій у розмірі 26 600 000, 00 грн.

Додатком № 3 до Постанови Верховної Ради АРК № 1116-5/09  затверджений об'єм бюджету АРК на 2009 рік по головним розпорядникам бюджетних коштів та Міністерству житлово – комунального господарства АРК, як головному розпоряднику бюджетних коштів, встановлені компенсаційні витрати за пільговий проїзд електротранспортом окремих категорій громадян – 26 600,0 тис. грн.

Зокрема ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлює, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників (ч.1 п.2 ст. 22) та вказаною статтею вказані їх основні функції.

Згідно зі ст. 87 Бюджетного кодексу України  до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення.

Відповідно  до підпункту «б» п.4. частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського  та обласного  значення належать видатки на соціальний захист  та соціальне забезпечення, в тому числі виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Статтею 102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки  місцевих бюджетів, передбачені у підпункті  «б» пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок  субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом   Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивач протягом 2009  року  здійснював  пільгові перевезення  окремих категорій громадян.

Проте, як вказує позивач у позові, Міністерство ЖКГ АРК  частково здійснив оплату та, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків із суми 266000 тис. грн. сплатив тільки 21113,1 тис. грн. ( т. а.с. 15)., а тому заборгованість на день пред’явлення позову – 22.03.2010 р. та  згідно уточнень позивача від 02.06.10 р. ( т.2 а.с. 132-133) становила 5 486  842, 00 грн. (період з 01.01.09 р. по 31.12.09 р.).

Так,  у 2009 році субвенція державного бюджету на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян  була перерахована КРВП «Кримтролейбус» в сумі 21 113, 2 тис грн.., в тому числі по Постанові КМУ від 11.01.2005 р. «Про затвердження Порядку перерахунку у 2009 році деяких субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам по наданню пільг, субсидій та компенсацій» (кліринговими розрахунками, оформленими у грудні за спожиту електроенергію) – 6 585,0 тис. грн. та відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, грошовими кошами в сумі 16 758, тис. грн., що підтверджується даними про стан розрахунків по АР Крим.

Недофінансування по вказаній пільзі із Державного бюджету України склало 5486,8 тис. грн., що відображено кредиторською заборгованістю у звіті про виконання зведеного бюджету АР Крим за 2009 рік ( т. 1 а.с. 147-149), а також листами Міністерства фінансів АРК, Ради міністрів АР Крим (т. 1 а.с. 145-146,153).

У той же час, матеріали справи містять платіжні доручення № 17, 18, 18   від 22.01.2010 р., якими Міністерство ЖКГ АРК перерахувало позивачеві частину боргу у сумі 800 000,00 грн. (т.2 а.с. 74-76), а платіжним дорученням № 71 від 26.02.2010 р. – 110 000,00 грн., що також підтверджується банківськими виписками позивача  ( т.2 а.с. 5-10).

Отже, частина заборгованості в загальному розмірі 910 000,00 грн. була сплачена Міністерством ЖКГ АРК ще до звернення Кримським Республіканського виробничого  підприємства «Кримтролейбус» до суду та не була врахована позивачем при обчисленні розміру боргу.

За таких обставин, суд вважає, вимоги позивача щодо стягнення суми 910 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право осіб на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, факт порушення або оспорювання права повинен існувати до часу звернення до суду, який, відповідно, надає право на таке звернення. У той же час, відповідно до статті 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Як зазначається в п. 3.7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України» від 25.02.92 р. N 01-6/244 (з наступними змінами та доповненнями), суддя, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову або зменшення позовних вимог та відповідача про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Аналогічна позиція викладена в п. 3.7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97 р. N 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями). Тобто, перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов’язком суду, тобто суд зобов’язаний відмовити в задоволенні відповідних заяв і клопотань сторін.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що частина заборгованості у загальному розмірі 910 000,00 грн. була сплачена відповідача  до часу звернення КРВП «Кримтролейбус» до суду, у позивача було відсутнє право заявляти до суду вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у зазначеному розмірі, через що судом не може бути прийнята заява позивача про зменшення розміру позовних вимог на суму 910 000,00 грн., відповідно, в частині стягнення заборгованості у зазначеному розмірі в позові слід відмовити.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що після звернення позивача до суду Міністерством ЖКГ АРК  була погашена заборгованість у сумі 4 576 842, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, №125 від 19.04.2010 р. на суму 25 000,00 грн.; №132 від 29.04.2010 р. на суму 975 000,00 грн.; №130 від 29.04.2010 р. на суму 496 500,00 грн.;   №131 від 29.04.2010 р. на суму 31 000, 00 грн.;   виписками  з особового рахунку:    від 30.03.2010 р. на суму 500 000,00 грн.;  від 27.05.2010 р. на суму 1 998 730,00 грн.;            від 31.05.2010 р. на суму 70612,00 грн.; від 09.06.2010 р. на суму 480 000,00 грн..

При цьому, сума 480 000,00 грн. була перерахована кліринговим розрахунком на підставі спільного протокольного рішення від 07.06.10 р..

Відповідно до п. 3 Роз’яснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК, у тому числі спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 4 576 842, 00 грн. підлягає припиненню через відсутність предмету спору на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає судові витрати на позивача.

При цьому, суд також враховує той факт, що Міністерство Житлово – комунального господарства в АРК не допускало порушень  умов договору 22.01.09 р., та додаткової угоди до нього від 11.03.09 р. в частині своєчасних та повних розрахунків, оскільки умовами вказаного договору сторони  передбачили обов’язок виконання умов договору при своєчасному отриманні коштів із бюджету АР Крим.

Суд також приймає до уваги посилання відповідачів та 3-ї особи  на пункт 12 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державних  програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, згідно з яким погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово.

З урахуванням цього, у разі утворення заборгованості на початок року бюджетні кошти повинні першочергово спрямуватись на її погашення, а лише потім на фінансування поточних витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що під час надходження коштів до бюджету АРК ці кошти своєчасно спрямовувались відповідачами до позивача із призначенням платежів, а відтак Міністерством ЖКГ в АРК, як стороною за договором, та головним розпорядником бюджетних коштів,  здійснювались зобов’язання відповідно до умов договору.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Припинити провадження у справі в частині стягнення  4 576 842,00 грн.

2.          В частині  стягнення 910 000, 00 грн. в позові відмовити.

 

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація