Справа № 2-2539 /10    

        Р І Ш Е Н Н Я

                                                            І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

м. Донецьк                                                                                                   06 травня  2010 року

Будьоннівський районний  суд м. Донецька в складі:

 головуючого судді :                                                    Тараньової В.С.,

 при секретарі судового засідання:                        Рачек А.В.,

розглянувши у попередньому  судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,-

                                                         В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Будьоннівського районного суду м. Донецька  з  позовом  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, вказавши, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 24 січня 1998 року, про що у  Будьоннівському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Донецька зроблено актовий запис № 19. Від шлюбу мають неповнолітню дочку  – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Спільне життя не складається у зв’язку з тим, що відповідач пішов з родини.  Шлюбні стосунки припинені з 30 грудня 2004 року.  

 У попереднє судове засідання позивачка не з’явилася. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у попереднє судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд  справи за його відсутності,  проти позову не заперечував.

Отже сторони примирятися категорично відмовилися, тому суд ухвалює рішення у попередньому судовому засіданні у відповідності з частиною 4 статті 130 ЦПК України.

    Перевіривши  матеріали  справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2  та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 24 січня 1998 року, про що у  Будьоннівському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Донецька зроблено актовий запис № 19, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1  присвоєно прізвище ОСОБА_1.

Як вбачається із свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого Будьоннівським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька 14.07.1999 року, ОСОБА_2  та ОСОБА_1 мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.  

Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.111 Сімейного Кодексу України суд  вживає заходів до примирення подружжя.

 Згідно з  ч. 2 ст. 112 СК України та  постановою  Пленуму Верховного Суду України  від 21 грудня 2007  N 11 проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.

Вислухавши  пояснення позивача, оцінивши  надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх  сукупності, суд визнає, що між   подружжям, внаслідок  розладу  виникли погані  стосунки,  з грудня 2004 року  вони не проживають  однією родиною,  жоден з  подружжя   не бажає  надалі підтримувати шлюб.  За таких обставин суд дійшов  висновку, що  спільне  проживання подружжя  не можливе.  Беручи до уваги  сформовані  взаємини  між подружжям, причини  розладу, тривалість  їх окремого проживання, небажання кожного з них надалі підтримувати сімейні стосунки, що суперечитиме інтересам кожного з них, суд вважає, що збереження   їхньої родини стало не можливим.

    Позивачка шлюб розриває вдруге.    

При прийнятті  рішення  про розподіл судових витрат та витрат, що сплачуються в дохід держави при реєстрації розірвання шлюбу,  суд  бере до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді родини, враховує їхнє  матеріальне становище, інші обставини справи  та  вважає за необхідне  покласти судові витрати та  витрати, що сплачуються в дохід держави при реєстрації розірвання шлюбу - на відповідача.    

    Позивачкою документально підтверджено сплату судового збору та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного , керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 208,209,212,213-215 ЦПК України , ст.ст.105, 109-112 Сімейного Кодексу України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 24 січня 1998 року у  Будьоннівському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Донецька, актовий запис № 19, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:  судовий збір  у розмірі 17 гривень та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі 30 гривень, а всього: 47 (сорок сім) гривень.  

При видачі свідоцтва  про розірвання шлюбу:

 стягнути з ОСОБА_2 до доходу держави держмито у розмірі 17 (сімнадцять) грн., ОСОБА_1 - звільнити від сплати державного  мита.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду  Донецької області  через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви  про апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя