№2-а-153/10    

   П О С Т А Н О В А

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           25 травня 2010 року               Млинівський районний  суд Рівненської області

в складі головуючої судді Бандури А.П.

при секретарі  Тарасюк І.В.

з участю позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Волинській області, інспектора ДПС ВДАІ м. Луцьк Герасимчука Андрія Миколайовича про оскарження постанови суб’єкта владних повноважень, -

                                                               В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України у Волинській області, інспектора ДПС ВДАІ м. Луцьк Герасимчука А.М. про оскарження постанови суб’єкта владних повноважень, посилаючись на незаконність та безпідставність накладення адміністративного стягнення.  

      В судовому засіданні позивачка позов підтримала та суду пояснила, що   постановою АС 044416 від 22 березня 2009 року її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 гривень. Вважає постанову незаконною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню.

Просить визнати постанову АС 044416 від 22 березня 2009 року про накладення на неї адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконною та скасувати. Крім цього, просить поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду  за захистом своїх прав, свобод та інтересів .

Представник відповідача УДАІ УМВС України у Волинській області в судове засідання не з’явився, звернувся до суду із заявою в якій вказав, що УДАІ УМВС України у Волинській області позов не визнає, просить розгляд справи провести в відсутності їх представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вважає позов підставним та підлягаючим до задоволення в повному обсязі.

Так, єдиним доказом, на підставі якого суб’єктом владних повноважень - відповідачем по справі прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення є покази приладу «Візир» № 0810739, про що зазначено в оскаржуваній постанові. Разом з тим, відсутні будь-які інші докази, які дали б можливість встановити точне місце руху позивачки, в тому числі вчинено таке фіксування в межах населеного пункту чи поза ним, та який швидкісний режим встановлено на даній ділянці дороги, та належність показників застосовуваного приладу саме транспортному засобу, яким керувала позивачка.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Свою позицію щодо правомірності та підставності накладення адміністративного стягнення відповідачами не обґрунтовано ні письмово, ні в судовому засіданні.

При накладенні адміністративного стягнення та винесенні оскаржуваної постанови                   не враховано характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня та характеру його вини, майнового стану порушника, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чим грубо порушено вимоги ст.33 КУпАП.

    Разом з тим, посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення за даним фактом, обставини справи з’ясовано не всебічно та неповно, на порушення вимог ст.ст. 33, 280 КУПАП, та з порушенням принципів обґрунтованості та розсудливості, обов’язкових до застосування у рішеннях посадових осіб, в тому числі і при прийнятті актів індивідуальної дії про накладення адміністративних стягнень у відповідності до ч.3 ст.2 КАС України.

    За таких обставин, при відсутності доказів, не можуть бути встановлені подія та факт вчинення 5 лютого 2009 року ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а отже, подальше провадження у даній справі виключається у відповідності до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справа підлягає закриттю.

У відповідності до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Відповідно до вимог ст. 289 КУпАП, скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

    Як вбачається з матеріалів адміністративної справи правопорушення позивачка вчинила 5 лютого 2009 року, а з адміністративним позовом звернулася до суду 12 січня 2010 року, тобто з порушенням десятиденного строку звернення до суду.

    В судовому засіданні позивачка пояснила, що строк вона пропустила з поважних причин, так як про притягнення її до адміністративної відповідальності вона дізнався після виклику її до ДВС у Млинівському районі Рівненській області.

    Оскільки, представник відповідача не надав суду об’єктивних доказів, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про притягнення її до адміністративної відповідальності, то суд вважає, що строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів пропущено з поважних причин, а тому є всі підстави для його поновлення.          

       Правовідносини регулюються ч.3 ст.2, ч.2 ст. 71 КАС України, ст.ст. 33, 247, 251 КУпАП.

На підставі наведеного,

керуючись ст.ст. 160-163 КАС України,

суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Волинській області, інспектора ДПС ВДАІ м. Луцьк Герасимчука Андрія Миколайовича про оскарження постанови суб’єкта владних повноважень задоволити повністю.

Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин процесуальний строк для звернення до суду.

Визнати постанову АС 044416 від 22 березня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконною та скасувати.  

    Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити в зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.      

                 Суддя:                                                       А.П. Бандура

                        /підпис/

З оригіналом згідно:

Голова Млинівського райсуду                       П.В. Феськов