Цивільна справа №2-723-10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 червня 2010 року                                                      Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Запорожець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись не неналежне виконання відповідачем зобов’язань за укладеним сторонами договором та наявність значної заборгованості, яку позивач просить стягнути разом з іншими передбаченими договором та законом платежами.

В судове засідання представник позивача вп’яте не з’явився, причин неявки суду не повідомив, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, направив суду клопотання про розгляду справи за його відсутності, позов підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на відсутність заборгованості за кредитним договором відповідно до встановленого договором графіку, неврахуванням в позові окремих платежів.

Вислухавши позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

01.09.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № 17/191/08, згідно якого позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 16 400 гривень на строк до 01.09.2011 року.

Вказаний кредитний договір був укладений в письмовій формі, що відповідає вимогам ч.1 ст.1055 ЦК України.

Статтею 525 ЦК України встановлюється, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач просить стягнути з відповідача достроково всі передбачені договором платежі в загальному розмірі 22 255,32 грн., посилаючись на порушення відповідачем графіку сплати коштів за договором.

Відповідач в судовому засіданні заперечив факт порушення ним графіку виплат за договором станом на момент судового розгляду, визнавши факт виникнення заборгованості у минулому по причині службового відрядження, однак посилався на погашення цієї заборгованості до початку розгляду спору по суті, на підтвердження чого надав суду відповідні квитанції.

Виданими позивачем квитанціями № 2202341 від 29.03.2010 року на суму 7 930 грн. та № 2299009 від 30.03.2010 року на суму 7 925 грн. підтверджується факт оплати позивачем передбачених договором платежів та погашення заборгованості по кредиту.

Неодноразові письмові вимоги суду про явку представника позивача та надання розрахунку заборгованості із врахуванням вказаних вище квитанцій залишені позивачем без уваги, представник позивача жодного разу в судове засідання не з’явився, тому вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог на підставі  наявних у справі доказів суд приймає до уваги підтверджені доказами та неспростовані позивачем доводи відповідача щодо відсутності простроченої заборгованості, тому, на думку суду, підстави для дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів позивачеві відповідно до позовних вимог відсутні.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що заперечення відповідача доведені відповідними доказами, а позивач під час судового розгляду не довів своїх позовних вимог.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 16, 525, 526, 543, 549, 554, 624, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                                   М.В.Кравченко