УКРАЇНА
Справа №22 - 4653/2006 р. Головуючий 1- ої інстанції
Комлева О.С. Доповідач: Косогор Г.О.
УХВАЛА Іменем України
2006 року серпня 2 дня. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області
в складі: Головуючого - судді Косогор Г.О.
Суддів: Ісаєвої Н.В., Шейко Л.М.
при секретарі Дудучава Ф.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ТОВ « Промтоварний ринок » - про визнання договорів на обслуговування і охорону контейнерів недійсними, та визнання права власності на вищеназвані контейнери, а також за позовом ТОВ «Промтоварний ринок» до ОСОБА_1 про розірвання договору на обслуговування і охорону контейнерів, про визнання недійсними дублікатів вказаних договорів, та про зобов'язання ОСОБА_1 вивезти з території ТОВ «Промтоварний ринок» контейнерів, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, з участю третьої особи ТОВ «Промтоварний ринок » про визнання договорів на обслуговування і охорону контейнерів на ІНФОРМАЦІЯ_1 на контейнерному комплексі ТОВ «Промтоварний ринок » недійсними, та визнання права власності на вищеназвані контейнери.
Свої вимоги вона обґрунтовувала тим, що є власницею торгівельних контейнерів і торгівельних місць за номерами № № НОМЕР_1 + 2-й поверх, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 + 2-й поверх, 9864, розташованих по ІНФОРМАЦІЯ_1 на контейнерному комплексі ТОВ «Промтоварний ринок».
У зв'язку з тим, що усіма справами щодо укладення договорів на обслуговування та охорону вищеназваних контейнерів займався її батько, вона була впевнена, що договори укладалися на її ім'я. Після смерті батька позивачка розбирала документи і дізналася про те, що згідно договорів на обслуговування і охорону контейнерів, власником вказана ОСОБА_1, відповідачка по справі.
В подальшому позивачка у порядку ст. 31 ЦПК України уточнила свої позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на вищеназвані контейнери, та визнати частково у частині, що стосується власника контейнерів ОСОБА_1, недійсними договори на обслуговування і охорону контейнерів, укласти з нею договори на обслуговування та охорону вищеназваних контейнерів.
У судовому засіданні представник позивачки підтримала її позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідачки ОСОБА_1 позов не визнав.
Представник відповідача ТОВ «Промтоварний ринок» також позов ОСОБА_2 не визнав, та, в свою чергу, у червні 2006 року звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1. про розірвання договорів на обслуговування і охорону контейнерів, про визнання недійсними дублікатів вказаних договорів, та про зобов'язання ОСОБА_1 вивести з території ТОВ «Промтоварний ринок» п'ять двадцятифутових контейнерів, розташованих по ІНФОРМАЦІЯ_1 контейнерного комплексу ТОВ «Промтоварний ринок».
Відповідачка ОСОБА_1. позов ТОВ «Промтоварний ринок» не визнала.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі, позов ТОВ «Промтоварний ринок» до ОСОБА_1 було задоволено частково.
На вищеназване рішення принесена апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій вона ставить питання про повне скасування рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 червня 2006 року та направлення справи на новий розгляд з підстав, що судом було допущено порушення норм матеріального та процесуального права..
ОСОБА_1. посилається в апеляційній скарзі на те, що суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 без оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та без оплати у повному обсязі держмита. Крім того, як вказано в апеляційній скарзі, представник позивачки заявила клопотання про виклик до суду відповідачки ОСОБА_1., але ОСОБА_1 з'явитися не змогла у зв'язку зі станом здоров'я, а суд 20 червня 2006 року закінчив слухання справи без участі ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_3.
Крім того, як вказано в апеляційній скарзі, зустрічна позовна заява ТОВ «Промтоварний ринок» до ОСОБА_1. була прийнята судом без оплати коштів на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.З ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з наданих сторонами доказів.
Суд зробив вірний висновок про те, що ОСОБА_2 є власником п'яти двадцятифунтових контейнерів, встановлених на торгівельних місцях за номерами: НОМЕР_3, НОМЕР_4+другий поверх, 9864, та НОМЕР_1+другий поверх, НОМЕР_2, розташованих по ІНФОРМАЦІЯ_1 на контейнерному комплексі ТОВ «Промтоварний ринок».
Суд послався у рішенні на письмові докази, які підтверджують цей висновок, тобто на пояснення представника позивачки, квитанції до прибуткових касових ордерів за НОМЕР_5, НОМЕР_6, на видаткові накладні НОМЕР_7, таНОМЕР_8, відповідно до яких ОСОБА_2 придбала 3 двадцятифутові контейнери у липні 1997 року, та 2 двадцятифутових контейнерів у серпні 1998 року (а.с. 117-118).
Крім того, суд послався у рішенні на пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які також підтвердили вищеназвані обставини.
Представник відповідачки у судовому засіданні, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власницею вищеназваних контейнерів, не надав документів, які б підтверджували цю обставину і заявив, що таких документів у нього немає.
Суд вірно встановив правовідносини, що виникли між сторонами і застосував правові норми, які регулюють ці правовідносини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та передачу справи на новий розгляд.
У ст.311 ЦПК України вказано перелік підстав для скасування рішення суду та передачі справи на новий розгляд. Цей перелік є вичерпним. В апеляційній скарзі жодна з цих підстав не вказана.
Посилання в апеляційній скарзі та те, що у судовому засіданні 20 червня 2006 року була відсутня ОСОБА_1. та її представник ОСОБА_3., не береться судовою колегією до уваги, оскільки, по-перше, у судовому засіданні була присутня адвокат ОСОБА_6.
Згідно ст. 38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права , свободи чи інтереси інших осіб, може брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
Згідно ст.40 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка має належно посвідчені повноваження на здійснення представництва у суді.
Згідно ст.42 ч.2 ЦПК України, повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням , або договором.
В матеріалах справи (а.с.21) є ордер, виданий адвокатським об'єднанням «Адвокат» від 16 лютого 2006 року на ім'я адвокатаОСОБА_6 на представництво інтересів ОСОБА_1.
Крім того, представник відповідачки ОСОБА_3. був присутній у судовому засіданні 20 травня 2006 року, коли була оголошена перерва у судовому засіданні до 20 червня 2006 року і, таким чином, був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.
І тому суд, згідно ст. 169 ч.4 ЦПК України, мав право заслухати справу у відсутності відповідачки при умові, що її інтереси представляла її представник за ордером ОСОБА_6.
Інших доводів, які б мали правове значення, в апеляційній скарзі не наведено.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1. є власником спірних контейнерів, не береться судовою колегією до уваги, тому що вони спростовуються вищеназваними доказами, які були надані представником позивачки.
Ніяких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1. є власником спірних контейнерів, представник відповідачки суду не надав.
Посилання представника відповідачки на договор про обслуговування та охорону контейнерів, нібито укладений між ОСОБА_1. та ТОВ «Промтоварний ринок», також не береться судовою колегією до уваги, оскільки ці договори не є підставою, яка б підтверджувала право власності на контейнери.
Інших доводів, які б мали правове значення, в апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належну оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст.308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 червня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.