КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а-832/07 Головуючий у І інстанції - Горяйнов А.М.
Суддя-доповідач Глущенко Я.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2007 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Малиніна В.В., Денісова А.О.,.
при секретарі Маркевичі Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 березня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання неправомірними дій по припиненню вплати пенсії, зобов'язання виплачувати пенсію та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2007 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у виплаті йому пенсії як державному службовцю та про зобов'язання відповідача продовжити виплату позивачу пенсії державного службовця, а також про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 2500,00 грн.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 21 березня 2007 року заявлений позов частково задоволено: визнано протиправним розпорядження УПФУ в Печерському районі м. Києва № НОМЕР_1 про перерахунок пенсії ОСОБА_1.; зобов'язано відповідача виплачувати ОСОБА_1. пенсію, призначену у відповідності до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу». В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, УПФУ в Печерському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зобов'язаний виплачувати ОСОБА_1. з 01.03.2007 року пенсію, призначену у відповідності до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу».
З таким висновком суду не можна не погодитися.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки Вищого адміністративного суду України від 03.04.2006 року позивач працює на посаді судді Вищого адміністративного суду України.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача № НОМЕР_1 та розпорядження Радянського РУСЗН № НОМЕР_2 про перерахунок пенсії позивачу з 2001 року була призначена та виплачувалась пенсія державного службовця, розрахована у відповідності до Закону України «Про державну службу».
Розпорядженням УПФУ в Печерському районі м. Києва № НОМЕР_1 виплата пенсії, призначеної у відповідності до Закону України «Про державну службу», позивачу була припинена. Одночасно йому була призначена пенсія на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом також встановлено, що позивач має загальний страховий стаж роботи понад 40 років, з яких стаж державної служби склав понад 25 років.
Частиною 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» встановлено, що право на одержання пенсії державного службовця мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають право на зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 10 років.
Позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, народився 12.04.1949 року, досяг пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії державного службовця, та має стаж державної служби понад 25 років.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано визначився з висновком, що позивач має право на отримання пенсії, призначеної у відповідності до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу».
Висновок відповідача про те, що право позивача на отримання пенсії, призначеної у відповідності до Закону України «Про державну службу», виникне у нього лише у разі виходу у відставку або після досягнення ним 65-річного віку, суперечить змісту ст.ст. 45 та 46 Закону України «Про статус суддів».
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Закону України «Про статус суддів» пенсія чи довічне грошове утримання судді виплачується йому повністю незалежно від заробітку, одержуваного після виходу у відставку або на пенсію.
Судом першої інстанції також обґрунтовано враховано, що Законом України «Про статус суддів» не встановлено будь-яких нових, відмінних від встановлених ст. 37 Закону України «Про державну службу», умов для нарахування пенсії державного службовця суддям, які після досягнення пенсійного віку продовжують працювати на посадах суддів.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправним розпорядження УПФУ в Печерському районі м. Києва № НОМЕР_1 про перерахунок пенсії ОСОБА_1., оскільки розпорядження порушує право позивача на отримання пенсії державного службовця.
Доводи Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
судді :