Справа 22а-1137
Головуючий у суді І інстанції Загородиюк В.І.
ПОСТА НОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді Косогор Т.О.
суддів Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О.,
при секретарі Ісаєвої Ю.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Одеса, адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської обласної державної адміністрації на постанову Приморського районного суду міста Одеса від 18 квітня 2006 року у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації про визнання розпорядження голови ООДА недійсним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати,
ВСТАНОВИЛА:
17.02.06 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до голови Одеської облдержадміністрації Цушка В.П., про визнання недійсним його розпорядження від 19 січня 2006 року „Про звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1'", поновлення на роботі з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу.
9.03;2006 року позивач уточнив позовні вимоги відносно вказівки належного відповідача Одеської обласної державної адміністрації, а у якості третьої особи, голови Одеської облдержадміністрації Цушка В.П..
В обґрунтування позову посилався на те, що заява про звільнення з 19.01.2006 р. за власним бажанням була подана ним 12.01.06 р. на прохання голови облдержадміністрації Цушка В.П.; що 18.01.06 р. останній же переконав його не поспішати зі звільненням і таким чином він відкликав заяву, виконуючи свої обов'язки по 21 січня 2006 року. Вважає, що при звільненні було порушено постанову Кабінету Міністрів України від 29.07.1999 року № 1369 „Про порядок призначення на посади та звільнення з посад перших заступників, заступників голів та керівників апарату обласних, Київської і Севастопольської міської державних адміністрацій" яка вимагає погодження при звільненні з роботи з відповідним Віце-прем'єр-міністром України.
Оскільки такого погодження не було, вважає, що його звільнення з роботи було незаконним.
Представник відповідача позов не визнав.
Третя особа, Цушко В.П. участі у судовому засіданні не брав.
Постановою суду адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено -визнано незаконним розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 19.01.2006 р. № НОМЕР_1 „Про звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1"". ОСОБА_1 поновлено на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнуто з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.01. по 18.04.06 р. у розмірі 24946 гривень 08 коп. І на користь держави судові витрати у розмірі 249 грн. 46 коп.
На постанову суду представник відповідача приніс апеляційну скаргу в який посилається на порушення судом норм права, просить скасувати постанову винести нову постанову якою у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши законність і . обґрунтованість постанови в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги. Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов районний суд виходив з того, що при звільненні позивача з роботи за власним бажанням, фактично була відсутня його воля на це про що свідчить продовження ним виконання посадових обов'язків після 19.01.06 р.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвані до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.З, 4 статті 202 КАС України постанову суду першої інстанції скасовує, ухвалює нову постанову з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Позивач з 22.03.05 р. працював на посаді заступника голови Одеської обласної державної адміністрації, на що було отримано згоду Секретаріату Президента України 21.03.05 р.
12.01.06 р. позивачем була подана заява про звільнення його з займаної посади з 19.01.06 року. (а. с. 44)
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 19 січня 2006 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади (а. с. 4)
21 лютого 2006 року у вищевказане розпорядження було внесено зміни
розпорядженням голови облдержадміністрації про звільнення ОСОБА_1 з 13
лютого 2006 р. з посиланням на узгоджувальний лист Секретаріат Президента
України від 10 лютого 2006 року (а. с. 36)
Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Заява позивачем про звільнення була написана власноручно. Позивач у судовому засіданні підтвердив, що ним ця заява не відкликалась.
Із табелю робочого часу вбачається, що з 19.01.2006 р. ОСОБА_1 не працював, що підтверджено також доповідними записками посадових осіб про хід документів, якими займався ОСОБА_1, що з 19.01.06 р. вони йому не надавались. Копією витягу з журналу видачі документів заступникам голови облдержадміністрації із якого також вбачається, що жодних документів з 19.01.2006 р. позивачу не надавалось.
Таким чином, звільнення ОСОБА_1 було здійснено з дотриманням трудового законодавства, а також процедури встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1999 року № 1369 „Про порядок призначення на посади та звільнення з посад перших заступників, заступників голів та керівників апарату обласних, Київської і Севастопольської міської державних адміністрацій".
Більш того, розпорядження голови ОДА від 21.02.2006 року „Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 19.01.2006 р № НОМЕР_1" позивачем не оскаржувалось і відповідні позовні вимоги не заявлялися, що свідчить про його згоду на звільнення з 13 лютого 2006 року і отримання відповідних грошових виплат.
Заперечення на апеляційну скаргу не можуть бути взяті до уваги оскільки не мають посилання на норми права, за якими доводи апеляційної скарги можуть бути спростовані, а формальні заперечення не стосуються доводів апеляційної скарги.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 202 п.З, 4, 205 ч. 2, 207, 212 КАС України, судова колегія
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника Одеської обласної державної адміністрації задовольнити.
Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 18 квітня 2006
року у цивільній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації про визнання розпорядження голови ООДА недійсним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати скасувати.
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови облдержадміністрації від 19 січня 2006 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1", поновлення на роботі з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити. Постанова може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України на протязі одного місяця, але набирає чинності з моменту проголошення.