Справа № 2-426/07 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2007 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:

головуючого судді - Реутової В.І.

при секретарі           - Кобець О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Виконкому Горлівської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із заявою, в якій зазначає, що ОСОБА_2 разом зі своїм батьком ОСОБА_3 на підставі договору міни від ІНФОРМАЦІЯ_1 придбали АДРЕСА_1, у зв'язку з чим вони стали співвласниками зазначеної квартири в рівних частках. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Єдиним спадкоємцем майна, що належало померлому залишився ОСОБА_2. У зв'язку з тим, що після смерті батька усе майно перейшло до ОСОБА_2., він вважав, що таким чином прийняв спадщину після смерті батька. Однак, нотаріус відмовив йому в оформленні прийняття спадщини через те, що в договорі міни не визначені частки кожного з співвласників. Тому, просить суд постановити рішення, яким визначити частки у спільній сумісній власності, визнавши за ОСОБА_2 право власності на АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням позов підтримав та просив визначити частки у спільній сумісній власності, визнавши за ОСОБА_2 право власності на АДРЕСА_1.

Представник відповідача Виконкому Горлівської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Надав суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі, а ст. 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що дійсно відповідно до договору міни від ІНФОРМАЦІЯ_3, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4. та

2

 зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві власності належить АДРЕСА_1. Тому слід визнати за кожним з них частку в спільній сумісній власності на вказану квартиру у розмірі 1/2 частини зазначеної квартири на кожного.

Згідно з ч. З ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Після смерті батька - ОСОБА_3 його син ОСОБА_2 прийняв спадкове майно у вигляді 1А частини спірної квартири, продовжував проживати в зазначеній квартирі та на протязі 6-ти місяців не заявляв про відмову в прийнятті спадщини. Крім того, він є єдиним спадкоємцями майна, що належало його померлому батькові.

Таким чином, слід визначити частки у праві спільної сумісної власності на АДРЕСА_1 по 1/2 частині за ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та визнати право власності на зазначену квартиру за ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. 368-370, 1268, 1270 ЦК України, ст. 48 Закону України "Про власність", суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Визначити частки в спільній сумісній власності на АДРЕСА_1 у наступних розмірах:

·        за ОСОБА_3 - 1/2 частка,

·        за ОСОБА_2-1/2 частка.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів з дня проголошення) заяви не було подано, а також, якщо суду було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя