АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 а - 666/ 06 Головуючий
Категорія 44. в інстанції Фастовець В.М.
Доповідач Карташов О.Ю.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня «19» дня Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого Карташова О.Ю.
Членів суду Свинцової Л.М., Оробцової Р.І.
при секретарі Подколзіної Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
цивільну справу
за апеляційною скаргою
Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову
місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 15 травня 2006р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення разової грошової допомоги ветеранам війни
ВСТАНОВИЛА:
Постановою місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 16 травня 2006 року позов ОСОБА_1 до УПСЗН Лисичанської міської ради про стягнення разової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня, задоволено частково, з УПСЗН Лисичанської міської ради на користь позивача стягнута сума разової грошової допомоги у розмірі 1410 гривень, у задоволенні позовних вимог про стягнення такої допомоги за 2003 - 2004 роки у сумі 488грн.75коп. відмовлено за пропущенням строку звернення до суду.
В апеляційній скарзі УПСЗН Лисичанської міської ради просить постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме ст. 34 Закону України "Про Державний. бюджет України на 2005 рік", в якому передбачена виплата разової допомоги учасник бойових дій в сумі 250 гривень.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", він має право на разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, однак у
2003 - 2005 роках відповідачем допомога виплачувалась не у повному обсязі, тому він просить
стягнути з відповідача грошову суму допомоги за цей період у розмірі 1898,75грн.
Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання разової грошової допомоги відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", розмір якої за 2005р. складає суму - 1660грн., тому, з урахуванням виплаченої суми допомоги 250грн., на користь позивача підлягає стягненню сума - 1410грн., при цьому, позовні вимоги у частині стягнення допомоги за 2003-2004рр. задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачена виплата учасникам бойових дій щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Так, з матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджено відповідним посвідченням.
По справі встановлено, що позивач одержав зазначену допомогу у 2003 році - 90 грн., у 2004 році - 120 грн., у 2005 році - 250 грн.
Але, мінімальна пенсія за віком складала: у 2003р. - 4730грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 279 від 13.02.02р.; у 2004р. - 92,45грн., згідно з Законом України № 1058-ІУ від 9.07.03р.; у 2005р. - 332грн., згідно з Законами України № 2291- IV від 23.12.04р. та № 2505 від 25.03.05р.
Водночас, відповідно до ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу гарантованого ст. 12 ч. 5 вказаного Закону права позивача, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права чи пільги ветеранів війни, передбачені законом, є недійсними.
Рішенням Конституційного Суду України від 1.12.2004 року № 20-рп визнано такою, що не відповідає Конституції України ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на
2004 рік", якою встановлено розмір щорічної разової допомоги до 5 травня відповідно до
Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірах
менших, ніж передбачено Законом.
Між тим, зміст ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" тотожній змісту ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік".
Крім того, відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом чи іншими законами, для звернення до суду встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ст. 17-1 ч. 4 Закону передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня мають право звернутися за нею та отримати її до ЗО вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Судом об'єктивно встановлено, що строк звернення з позовом до суду пропущено позивачем без поважних на те причин, тому обгрунтовано відмовлено в стягненні допомоги за 2003-2004 роки.
Зважаючи на викладене, доводи апелянта про порушення судом матеріального закону та необґрунтованість постанови суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постанова суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 200,205,206 КАС України, колегія суддів, ~
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради - відхилити.
Постанову місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 15 травня 2006 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення разової грошової допомоги ветеранам війни - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого Адміністративного Суду України.