Справа № 2а-2336/10
Постанова
Іменем України
26 березня 2010 року суддя Київського районного суду м. Полтави Антонов А.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві про перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю особам, віднесеним до 1 категорії , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві виплатити щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом другої групи в зв’язку із захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві в подальшому виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії. Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою щодо перерахунку його пенсії відповідно до ст.50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте йому відмовили в проведенні перерахунку, посилаючись на Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року та № 862 від 24.09.2008 року. Вважає вказану відмову безпідставною та такою, що протирічить ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Конституції України.
Сторони подали до суду письмові заяви з своїм поясненням та проханням слухати справу у їх відсутність, в зв’язку з чим справа слухається в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.122 ч.3 КАС України.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом другої групи захворювання, яке пов’язане з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 виданим Полтавською обласною державною адміністрацією 07.12.2009 р. та довідкою медико-соціальної (експертної) комісії серії НОМЕР_1 від 26.11.2009 р.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 року, особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 05.10.2006 року № 231-V, встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорії, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Законом України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»викладено в новій редакції, а саме: особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи – 20 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати 20 мінімальних розмірів пенсій за віком, встановленої абзацом першим ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, до статей 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційним.
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникають внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визначені неконституційними.
В своїх запереченнях на позовну заяву представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач отримує пенсію по другій групі інвалідності, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Обчислення його пенсії проведено відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 862 від 24.09.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача, що при призначенні додаткової пенсії ОСОБА_1 підлягає застосуванню Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», де визначена щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Оскільки, відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22.05.2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 року та статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 05.10.2006 року.
Таким чином, на момент звернення до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві у позивача існувало право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачена ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Із статті 50 вказаного Закону випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратити працездатність, визначеного законом.
Іншого нормативно-правового акту, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір, не має.
Суд не бере до уваги положення ч.3 ст.28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом , оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії на права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням визначення поняття мінімальної пенсії за віком частиною 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.
При розрахунку щомісячної додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
У 2008 році відповідно до статті 58 Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня -482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 05.10.2006 року № 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам , віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України з 22.05.2008 року відповідач повинен був нарахувати та сплачувати позивачеві щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає, що розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю становить 75% мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 року та статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 05.10.2006 року, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату щомісячної додаткової пенсії з 26.11.2009 року.
Керуючись ст.ст.11,64 Конституції України, ст.ст.45,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст..ст.7,8,9,10,11,71,159,160-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої статтею 50 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ з застосуванням частини 3 статті 67 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_1 у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ з застосуванням частини 3 статті 67 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на момент виплат з урахуванням проведених виплат з 26 листопада 2009 року та провести відповідні виплати.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її винесення та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили після спливу строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо така заява не буде подана .
Суддя Антонов А.В.