Судове рішення #9887074

                                    Справа № 2-2300/10

                                                                                   

           

 РІШЕННЯ

                                                            І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

  м. Донецьк                                                                                 11  травня  2010 року

Будьоннівський районний  суд м. Донецька в складі:

 головуючого судді :                                                    Тараньової В.С.,

 при секретарі судового засідання:                        Рачек А.В.,

розглянувши у попередньому  судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька (далі – ПФУ) про визнання неправомірною бездіяльність, зобов’язання  ПФУ нарахувати допомогу позивачу, як дитині війни,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, -

                                                                     В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася  до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність, зобов’язання  ПФУ нарахувати допомогу позивачу, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2009 року.

Позивачка  у судове засідання не з’явилася, суду надала клопотання з проханням розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача -  Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька у судове  засідання не з’явився, суду надано клопотання з проханням розглядати справу за його відсутністю, проти позову заперечує, оскільки вважає, що розмір виплаченої ОСОБА_1 соціальної допомоги „Дітям війни” був визначений на підставі законодавчих актів та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, а також посилався на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни".  

Суд визнає, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи у відсутності позивачки і представника відповідача, тому суд ухвалює рішення у попередньому судовому засіданні у відповідності з частиною 4 статті 130 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим, але таким, що підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

ОСОБА_1  згідно з паспортом серії НОМЕР_1, виданим 13 грудня 2000 року Будьоннівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто станом на 02 вересня 1945 року їй виконалося 9 років. Отже позивачка має статус дитини війни, що також підтверджено відповідним посвідченням  з відміткою: «Дитина війни».

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 8 Конституції України  в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Законами України «Про Державний бюджет» на  2007 та 2008 роки були встановлені певні обмеження щодо виплат підвищень до пенсії дітям війни на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Так, пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний  захист  дітей  війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими було зупинено дію  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни», були визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність,  а тому з 09.07.2007 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року відновлено дію статті   6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до  якої  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2009 рік” та ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009, 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня 48,10 гривень, з 1 липня – 48,20 грн. та з 1 жовтня – 49,80 грн.

    Згідно з частиною 2 статті 3  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

    Відповідно до ст. 8 Конституції України  в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішуванні даного спору у 2009 році підлягають застосуванню норми статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якими дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а ні вказана Постанова КМУ.

Закон України "Про соціальний захист дітей війни", встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату дітям війни державної соціальної підтримки, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина.

Отже, суд дійшов висновку, що право на отримання допомоги як дитини війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у позивачки виникає, починаючи з 1 січня 2009 року.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсійний фонд України утворений відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року, згідно зі ст. 8 цього Закону виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від від 24 жовтня 2007 р. N 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. Джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є:

страхові внески;

кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством;

благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

добровільні внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

інші надходження відповідно до законодавства.

Сплата позивачем суми  судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підтверджена документально.

Відповідно до п. 34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.

Пунктом 5 ч. 4 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено: «Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», постановою Кабінету Міністрів України „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28.05.2008 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 3, 10,11,57, 60, 209,212,214-215, 217 та 218   ЦПК України, суд -  

ВІРИШИВ:

       

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність, зобов’язання  ПФУ нарахувати допомогу позивачу, як дитині війни,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2009 року – задовольнити повністю.

    Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати  як дитині війни  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2009 року, з урахуванням фактично виплаченого.    

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду  Донецької області  через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви  про апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

               Суддя           підпис

Рішення набрало чинності та підлягає виконанню.

Оригінал у справі № 2-2300/10

Копія вірна

Суддя:

Секретар:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація