Справа № 2-347                                                                                          

                                                                                                2010 р.

                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 16 березня 2010 р. Овідіопольський районний суд ,Одеської області в складі:

головуючого-судді Куркана М.М.

при секретарі  Савченко М.В.

 з участю позивача ОСОБА_1 та  представника  позивача  ОСОБА_2

представників третіх осіб на стороні відповідача –КП “Овідіопольське РБТІ”- Глущенка М.М., ОСОБА_4-ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в залі суду, в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_6

треті особи на стороні відповідача КП “Овідіопольське РБТІ”, ОСОБА_4          

 „Про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом –недійсним, визнаня права власності  в порядку спадщини за заповітом”

                                                 В С Т А Н О В И В:

У  вересні 2009 р. позивачка  звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначала, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 р.в с. Роксолани, Овідіопольського району,Одеської області  померла її мати ОСОБА_7 , яка за життя  склала заповіт, відповідно до якого все її майно деб воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось та взагалі все те ,що буде їй належати на час смерті ,і на що за законом буде мати право заповідала їй та її сестрам ОСОБА_6 , ОСОБА_4

Після смерті матері вона та її сестри, як спадкоємці за вказаним вище заповітом  прийняли спадщину шляхом фактичного вступлення у володіння спадковим майном, а саме будинком, який розміщений на АДРЕСА_1 , Овідіопольського району  , Одеської області .

 За декілька тижнів до подачі позову до суду їй стало відомо, що її сестра Зубань-відповідачка по справі  10.04.1990 року отримала  свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок, при цьому скрила від нотаріуса, що маються інші спадкоємці.

З цих підстав просила суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину на названий вище будинок , визнати за нею ,ОСОБА_8, а також ОСОБА_4  право власності в порядку спадщини за заповітом в рівних частках на вищевказаний будинок.    

В судовому засіданні  позивачка вимогу   підтримала.

ОСОБА_8 у своїй письмовій заяві, направленій до суду  позов не визнала, просила суд слухати справу у її відсутність ,при цьому пояснила в свой заяві, що позивачка сама побажала , щоб вона оформила спадщину після смерті їх матері по закону  на себе, оскільки не бажала, щоб спадковий будинок був проданий і біля  будинку позивачки з”явились нові сусіди. Йдучи на зустріч побажанню позивачки, вона оформила спадщину на своє ім”я.

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 –ОСОБА_5 позов не визнала і пояснила, що дійсно після смерті ОСОБА_4, її доньки ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 домовилися, що спадщину після смерті матері прийме ОСОБА_8, яка ,після прийняття спадщини сплатить іншим сестрам вартість їх часток, що остання і зробила. Позивачці було добре відомо, що ОСОБА_8 в 1990 році отримала свідоцтво про право на спадщину. Після смерті матері будинком займалася тільки ОСОБА_8 , позивачка почала займатися присадибною ділянкою, яка розміщена біля спірного будинку  вже тільки після того, як ОСОБА_8 не мала можливості приїздити з Криму в с. Роксолани. Крім того, вважала безпідставною вимогу позивачки визнати за особою , яку вона представляє ,право власності в порядку спадщини за заповітом на 1/3 частину спірного будинку, оскільки ОСОБА_4 не уповноважувала позивачку  ставити таку вимогу.

Представник третьої особи КП”Овідіопольське РБТІ” позов не визнав, оскількп вважав , що право власності за ОСОБА_8 зареєстровано в Овідіопольському РБТІ, відповідно до вимог  Закону.

Заслухавши пояснення  сторін, показання свідка ОСОБА_9, дослідив письмові докази по справі суд вважає, що позов не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав:

Відповідно до ст. 524 ЦК України  (в редакції ЦК 1963 р. в подальшому в тій ж редакції) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст.525 ЦК  часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст.526 ЦК місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне  місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 527 ЦК спадкоємцями можуть бути особи ,що були живими на момент смерті спадкодавця.

Відповідно до ст.548 ЦК для придбання спадщини необхідно , щоб спадкоємець її прийняв .  

Відповідно до ст. 549 ЦК визнається, що спадкоємець прийняв спадщину :

1.   якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2.   якщо він подав  державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

 Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців  за місцем відкриття спадщини .

     Відповідно до ст. 553 ч.2 ЦК вважається , що відмовився від спадщини також той спадкоємець , який не вчинив  жодної з дій , що свідчать про прийняття спадщини (ст.549 цього Кодексу)

     Відповідно до ст.554 ЦК України  в разі непрйняття спадщини спадкоємцем за законом  або за заповітом  його частка переходить за до спадкоємців за законом.  

 Судом встановлено, що  дійсно  ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Роксолани , Овідіопольського району, Одеської області  померла ОСОБА_7   (свідоцтво про смерть (повторне)  НОМЕР_1, видане 17.09. 2009 року відділом Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області),  після смерті якої відкрилася спадщина за заповітом, посвідченим 14.05.1987 р. секретарем виконавчого комітету Роксоланівської с/ради, Овідіопольського району ,Одеської області за реєстровим №27 , відповідно до якого ОСОБА_7  все своє майно заповідала в рівних частках ОСОБА_7 ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_6.

Спадщина за вказаним заповітом відкрилася у  вигляді   житлового будинку, належного спадкодавцю на підставі запису  в погосподарській книзі Роксоланівської с/ради ,Овідіопольського району, Одеської області №7, особистий рахунок № НОМЕР_2, зареєстрованого там же.

Про наявність такого заповіту на день смерті спадкодавця було відомо всім спадкоємцям, що не заперечується і самою позивачкою. Не дивлячись на це , позивачка у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини до Овідіопольської районної державної нотаріальної контори не подала , як і не довела суду,  що вчинила будь-яку дію , яка б свідчила б про фактичне вступлення в управління чи  володіння  спадковим майном.

Посилання позивачки на квитанції про сплату за спожиту електроенергію (а.с.9-15) ,як на доказ , який свідчить про прийняття нею спадщини , суд до уваги взяти не може, оскільки всі квитанції  датовані 2001-2009 роками, тоб то більш як через десять років після смерті спадкодавця.

Не може суд взяти до уваги, як доказ прийнятя спадщини позивачкою, показання свідка ОСОБА_9 , оскільки останній не зміг конкретно вказати, які дії та коли виконані позивачкою, які б свідччили б про те, що остання у встановлений законом строк прийняла спадщину.

 Факт прийняття спадщини відповідачкою підтверджується довідкою Роксоланівської с/ради (а.с.40)  , яка мається в матеріалах спадкової справи , яка надана на запит суду Овідіопольською районною державною нотаріальною конторою.

Також суд вважає безпідставною вимогу  позивачки про визнання права власності на 1/3 частину спірного будинку за відповідачкою та третьою особою на стороні відповідача ОСОБА_4, оскільки останні не уповноважували позивача ставити таку вимогу.

З названих вище підстав позов і не підлягає задоволенню.

Керуючись  ст.ст.10,11, 209,212,214,215,218 ЦПК України, ст. ст. 524,525,526,527,548,549,553 ч.2,554  ЦК України (в редакції ЦК 1963 року) суд,-

                                                           Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 треті особи на стороні відповідача КП “Овідіопольське РБТІ”, ОСОБА_4 “Про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який розміщений на вул. Ніколаєва,7, с. Роксолани, Овідіопольського району, Одеської області  та визнання права власності за ОСОБА_4, ОСОБА_1 ,ОСОБА_6 право власності в рівних частках на вказаний будинок –відмовити.

Арешт-заборону, накладений ухвалою суду від 21.09.2009 р. на відчудження житлового АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_6 –скасувавти.

Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку до палати по цивільним справам  апеляційного суду Одеської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з дня проголошення рішення суду та апеляційної скарги на протязі двадцяти днів з дня подачі заяви    через   Овідіопольський районний суд  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                         Суддя                                                  Куркан М.М.