Копія

 Справа № 2-770 / 2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 червня 2010 року                           м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:    

Головуючої - судді                    Альошиної Н.М.

при секретарі                        Сахненко Н.Ю.

з участю представника позивача                    Герасименко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом Миргородського комунального житлово-експлуатаційного управління   до ОСОБА_2 про стягнення плати на утримання будинку та прибудинкової території,

В С Т А Н О В И В:

Миргородське  комунальне житлово-експлуатаційне  управління звернулося до Миргородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення плати на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1742,11грн.станом на 01.03.2010р.

В обґрунтування  позовних вимог позивач зазначає, що в АДРЕСА_1, загальна площа якої складає 53,0 кв.м. Вказана квартира належить на підставі договору дарування від 29 січня 2002 року ОСОБА_2.

Відповідно до довідки № 249 від 21.04.2010 року  виданої КЖЕУ Миргородської міської ради в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2.  

Відповідач ОСОБА_2, який є власником квартири АДРЕСА_1, не уклав договір  про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, однак цивільні права і обов’язки сторін виникли із законодавства, яким врегульовані правовідносини. ОСОБА_2 не виконує належним чином зобов’язання, та не вносить плату на утримання будинку та при будинкової території і тому станом на 01 березня 2010 року виник борг в сумі 1742 грн. 11 коп.

У зв’язку з цим 05 березня 2010 року відповідачу була надіслана рекомендованою кореспонденцією офіційна вимога щодо внесення Миргородському КЖЕУ протягом 7 днів сплати боргу . На даний час ця вимога залишена без уваги.  

 Миргородське КЖЕУ - комунальне підприємство, засновником його є Миргородська міська рада і являється балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, де розміщена квартира відповідача, в зв’язку з цим виконує функції по утриманню  вказаного будинку та прибудинкової території, оскільки об’єднання співвласників  квартир  не створено.

Оскільки відповідач не виконував покладені на нього обов’язки відповідно до  ст.ст.20.21 ЗУ «Про  житлово-комунальні послуги», п.7 Правил користування  приміщеннями  житлових будинків, по оплаті  житлово-комунальних послуг, які надавав позивач,  останній змушений був  звернутися з позовом про стягнення  вказаної суми боргу.

В судовому засіданні представник позивача  Герасименко М.І. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача  суму боргу та витрати на інформаційно – технічне забезпечення з розгляду справи в суді.

Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та просив застосувати строк позовної давності, при цьому пояснив, що позивач надає послуги з прибирання території, освітлення, вивезення сміття, ремонту покрівлі і більше нічого, будинок знаходиться в неналежному стані, ремонт в під’їздах не робиться, але він не звертався до суду з відповідним позовом.

 Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив, що в АДРЕСА_1, загальна площа якої складає 53,0 кв.м. Вказана квартира належить на підставі договору дарування від 29 січня 2002 року ОСОБА_2, який в ній зареєстрований та є власником.

Відповідач ОСОБА_2, що є власником квартири АДРЕСА_1, не уклав договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, однак цивільні права і обов’язки сторін виникли із законодавства, яким врегульовані дані правовідносини. ОСОБА_2 не виконує належним чином зобов’язання,  так як не вносить плату на утримання будинку та при будинкової території і тому станом на 01 березня 2010 року виник борг в сумі 1742 грн. 11 коп.( а.с.23-26)

Заборгованість у відповідача за оплату послуг виникла з 01.09.2006 року до 01.03.2010року.,

З позовом до суду для захисту своїх прав,  позивач звернувся 27.04.2010 року (а.с.2). Виходячи зі змісту ст. 256, 267 ЦК України (2004року), суд зобов'язаний застосувати положення закону про позовну давність в разі звернення сторони про це із заявою.

Оскільки  на момент звернення позивача до суду сплинув строк позовної давності за період з 01.09.2006 року до 01.05.2007 року за який сума боргу становить 238 грн. 50 коп., тому в задоволенні позову про стягнення вказаної суми боргу необхідно відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності до пред'явлення позову.

Статтями 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначені обов’язки споживача та виконавця житлово –комунальних послуг. Зокрема обов’язком споживача є укладення договору та надання житлово-комунальних послуг, а також  оплата житлово-комунальних послуг у строки встановлені договором, а обов’язком  виконавця - надання  послуг вчасно та відповідної якості згідно з законодавством та умовами договору.

 Пунктом 7 Правил користування  приміщеннями  житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8.10.1992р. передбачено серед іншого  обов’язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати  надані житлово-комунальні послуги.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості  відповідачів з урахуванням витрат по експлуатації будинку та  розрахунки на утримання будинку та прибудинкової території, квартирної плати  за відповідний період .

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання  має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, інших  актів  цивільного законодавства.

Частиною першою статті 623 ЦК України, передбачено - боржник який порушив зобов’язання, має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Оскільки  судом встановлено, що відповідач всупереч вищевказаних вимог ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Правил користування приміщеннями житлових будинків не виконував покладений на нього обов’язок по оплаті на утримання будинку та прибудинкової території, які позивач надає фактично, що не заперечувалося в судовому засіданні відповідачем, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті на утримання будинку та прибудинкової території  ґрунтуються на законі, підлягають до часткового задоволення та стягнення з відповідача в межах строку позовної давності в сумі – 1503,61грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України в зв’язку з задоволенням позову підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 30 гривень (а.с.1 ),а на користь держави судовий збір  в розмірі 51 гривня від сплати якого позивач був звільнений при зверненні до суду.

                    Керуючись ст. 10, 11, 88, 213-215, 218, 294 ЦПК України, ст.66, 67, 68 ЖК України, ст.,256,257, 526,530, 610, 611,625 ЦК України, ст.20ч.3  ЗУ « Про житлово - комунальні послуги»  суд

В и р і ш и в :

Позовні вимоги Миргородського комунального житлово – експлуатаційного управління   задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, військовослужбовця в/ч А 1356 в м. Миргороді;

 на користь Миргородського комунального житлово – експлуатаційного управління   заборгованість плати на утримання будинку і прибудинкової території в сумі  1503 ( одна тисяча п’ятсот три ) гривні 61 коп. станом на 01 березня 2010 року, та 30 грн. витрат на ІТЗ з розгляду справи в суді, всього – 1536 (одна тисяча п’ятсот тридцять шість )гривень 61 коп. в межах строку позовної давності.

на користь держави в особі Місцевого бюджету м. Миргорода 51 грн. /п’ятдесят одну гривню/ судового збору .

В решті позовних вимог – відмовити.

Строк оскарження рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

  Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо така заява подана не була.

Суддя: (підпис)      Н.М.Альошина

Оригіналу відповідає

Суддя Миргородського

міськрайонного суду                                                  Н.М.Альошина.