Справа №2-а- 206 / 2010р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року      Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої -    судді  - Альошиної Н. М.,

при секретарі -              Сахненко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Миргороді Полтавської області про визнання дій неправомірними та проведення перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст.50,54,67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»., -

                                                                              встановив:

Позивач ОСОБА_1 01.03.2010р. звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Миргороді Полтавської області про;

визнання дій неправомірними та проведення перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст.50,54,67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області  по відмові йому в перерахунку пенсії незаконними, як необґрунтовані та такі, що порушують його права  як громадянина  та пенсіонера  по інвалідності.

зобов’язання Управління Пенсійного фонду  України в м. Миргород Полтавської області провести перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до мінімуму основної та додаткової пенсій, визначених згідно до положень ст.ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ та ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року відповідно до діючих розмірів мінімальної пенсії за віком  (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) починаючи із червня 2008 року з урахуванням положень ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ та ст. 28, 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне старування».

стягнення з Управління Пенсійного фонду  України в м. Миргород Полтавської області на користь позивача заборгованість з виплат пенсії в сумі  56427,50 грн. за період  починаючи  з червня 2008 року по березень 2010 року  включно , а також починаючи з квітня 2010 року по дату набрання законної сили  рішення по даній справі, як різницю між виплаченими пенсіями та сумою, що має бути встановлена відповідно до мінімуму основної та додаткової пенсій, визначених до положень ст.ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ та ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне старування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року.

На обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом ІІ групи, каліцтво якого пов’язано з виконання обов’язків по ліквідації аварії на  ЧАЕС. Відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання основної пенсії в розмірі «...що в любому випадку не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком...» та додаткової в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Пенсію він отримував, але в значно меншому розмірі, чим це встановлено вищезгаданими нормами законодавства.

В листопаді 2006 року він звернувся до УПФУ в м. Миргороді з вимогою провести перерахунок його пенсії відповідно до діючих норм законодавства. Перерахунок пенсії та виплата заборгованості була проведена тільки за період з листопада 2006 року по 01.01.2008 року відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2008р.

За період з 01.01.2008 року по 31.08.2009 року відповідачем проводилось нарахування йому пенсії відповідно до самостійно визначених ними положень, а саме Закону України «Про загального обов’язкове пенсійне страхування», хоча теж як інваліду ІІ групи і при цьому ліквідатору аварії на ЧАЕ, що підпадає під дію ст. ст.  49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але дані положення закону відповідачем не застосовувалися.

Він звернувся з відповідною заявою до УПФУ в м. Миргороді про усунення вищевказаних порушень, відповіддю від 18.11.2009 року №107-Ш/02 йому було відмовлено у проведенні перерахунку.

Розрахунок пенсії відповідач проводить із розрахунку мінімальної пенсії за віком в розмірі 415,11грн., що складає розмір мінімальної пенсії за віком станом на грудень 2007 року.

За період 01.01.2008 року – 01.06.2008 року положення ст. ст.  50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не діяли в тій редакції, що діють сьогодні в зв’язку із внесенням змін до них Законом  України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що були визнані неконституційним рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями ВСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів  61, 63, 66 розділу ІІ пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6022, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 28.05.2008  року.

Фактично Відповідачем не проводиться ніякої індексації  пенсії в зв’язку із зміною рівня мінімальної пенсії за віком за вказаний період, починаючи з червня 2008 року по сьогоднішній день як того вимагає ст. 67 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено проведення індексації  пенсії у зв’язку із зміною прожиткового мінімуму, в даному випадку прожиткового  мінімуму для непрацездатних осіб, що відповідає розміру мінімальної пенсії за віком.

Даний порядок індексації розміру його пенсії відповідно до ст. 67 ЗУ«Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться в порядку, встановленому частиною другою статті 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне старування».

Таким чином, він вважає, що УПФУ в місті Миргород Полтавської області порушує вимоги ст. 28, 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до проведеного перерахунку за період з червня 2008 року – березень 2010 року включно йому недоплата по пенсії в складає 56427,50  грн., але дані положення закону відповідачем не застосовувалися.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав, та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши суду відповідну заяву.

В матеріалах справи маються письмові заперечення, в яких відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що з прийняттям ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до яких розміри основних та додаткових пенсій були визначені у відсотках від прожиткового мінімуму. З  01.01.2008року позивач за власним бажанням був переведений на пенсію згідно ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».Норми законодавства, що визначали мінімальний розмір пенсії за віком втратили чинність. 22.05.2008року КС України прийняв рішення, яким було скасовано внесені зміни щодо обчислення пенсій, виходячи з прожиткового мінімуму. В результаті чого набрали чинності норми, які діяли до прийняття ЗУ «Про державний бюджет на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». З 01.01.2008 року позивачеві був здійснений перерахунок відповідно до чинних на той час норм законодавства, згідно якого основний розмір пенсії складав 200% прожиткового  мінімуму, додаткова пенсія – 20% прожиткового мінімуму. З 31.08.2009 року позивача переведено на пенсію по 2й групі інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно ст. 50,54«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсія перерахована та виплачується згідно резолютивної частини постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2008р., виходячи з прожиткового мінімуму для непрацездатних, встановленого на 2007рік.

Суд заслухавши пояснення позивача, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного;

Встановлено, що  позивач ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи. Положеннями статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, його хвороба пов'язана з впливом аварії на ЧАЕС та має 2 групу інвалідності довічно (а.с.6-8) та перебуває на обліку у відповідача як пенсіонер - чорнобилець.

З червня 2008року відповідно до наданої довідки № 194 та розрахунку позовних вимог пенсія позивачеві ОСОБА_1 відповідачем  УПФУ в м. Миргороді виплачується  у зменшеному розмірі.

         Так відповідачем була виплачена позивачу основна пенсія та додаткова пенсія в розмірах, які не відповідають нормам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: за  II групою інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231 -V встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог ч. З ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього ст. 1 вказаного Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

 Суд зазначає, що визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107-УІ , «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року №835-УІ встановлено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність за;   2008 рік:  з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень, в2009році  по жовтень включно  цей мінімум зберігався до 498грн., з листопада 573грн. в 2010р з січня 695грн.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 1 групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по І групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для
осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності-120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;по III групі інвалідності-110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам-70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1,призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50. 54. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.

Таким чином, положення п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2006 р. № 107-\1. втратило чинність 22 травня 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР та статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р.

Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст. З Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

        Суд вважає, що дії відповідача по виплаті основної та додаткової пенсій за період з  червня 2008р. по березень 2009р. у розмірах, які не відповідають встановленим статтями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є такими, що порушують конституційні права позивача на здоров'я та належний соціальний захист.

На підставі вищевикладеного та встановленого, суд дійшов до висновку, що позивач має право на отримання пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах встановлених чинним законодавством, а саме 75 процентів мінімальної пенсії за віком з червня 2008 року по день постановлення рішення судом.

   Відповідно до ч. З ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231 -V встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Крім того, ч. І ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто суми пенсій.

Тому, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

         Щодо стягнення  з відповідача 56.427,50грн. За період з червня 2008року по березень 2010р. та починаючи з квітня 2010р до набрання законної сили рішення по даній справі, суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

Позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача пенсії до набрання рішення суду по даній справі відповідно до ст.50,54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може регулювати суспільні відносини в майбутньому, тому суд вважає обґрунтованим задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачеві ОСОБА_1 з 01 червня 2008року по день постановлення рішення.

             Керуючись ст. 10,11,12,17,18,19,159-163,167,186 КАС України, ; ст.ст.  50, ч.4 ст. 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ч.2 Перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», суд

                                                                 ПОСТАНОВИВ;

           Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

           Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Миргороді Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії неправомірними.

            Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в  місті Миргороді Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень ст.67 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991року та провести виплати за період з 01 червня 2008 року по 18 травня 2010року, з урахуванням здійснених виплат.

                       Копію постанови направити відповідачеві.

                       Постанова    може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання заяви про її апеляційне  оскарження протягом 10 днів з моменту  проголошення та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

        Головуюча, суддя           (підпис)      Н.М.Альошина.

           Оригіналу відповідає; суддя

Миргородського міськрайонного суду                           Н.М.Альошина.