Справа № 22ц-2253/06 Головуючий в 1-й інстанції: Кіяшко В.Г.
Категорія: Доповідач: Борисов Є.А.
УХВАЛА Іменем України
25 липня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Борисова Є.А.
суддів - Маляренко І.Б., Яресько А.В.
при секретарі - Тихоновій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Кремінського районного суду Луганської області від 22 травня 2006 року за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
стягнення моральної шкоди.
встановила:
У лютому 2006 року позивачка звернулась до Кремінського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в сумі 1700 грн., посилаючись на те, що в серпні 2005 року останній звернувся до неї з необгрунтованим позовом про стягнення майнової і моральної шкоди і рішенням Кремінського районного суду його позовні вимоги були залишені без задоволення. Крім того, відповідач надав в Кремінський центр зайнятості населення неправдиві відомості, про те, що вона незаконно отримувала допомогу по безробіттю, в результаті чого відносно неї була порушена кримінальна справа по ст. 190 ч.1 КК України. Вона була засуджена, а потім вирок було скасовано, а кримінальна справа відносно неї була закрита. Позивачка вважає, що незаконне притягнення її до кримінальної відповідальності мало місце з вини відповідача. Незаконним притягненням її до кримінальної відповідальності, та незаконним порушенням цивільної справи, де вона була відповідачем, їй було завдано моральної шкоди, що проявилося в порушенні її укладу життя, порушенні стосунків з членами сім»ї, в моральних стражданнях, пов'язаних з необхідністю тривалий час з'являтись до слідчих органів і в суд з метою доведення своєї невинності. Первісно моральну шкоду позивачка оцінила в 1700 грн., а потім в ході розгляду справи збільшила розмір позовних вимог і просила стягнути з відповідача 41700 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди залишені без задоволення за їх необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі, посилаючись на те, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення по справі.
В судовому засіданні позивачка підтримала апеляційну скаргу.
Відповідач доводи апеляційної скарги не визнав, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи. Так встановлено, що позивачка деякий час працювала в якості продавця в магазині, що належав відповідачу. Відповідач дійсно звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті недостачі і рішенням Кремінського районного суду від 14.12.2005 року в задоволенні позову було відмовлено за необґрунтованістю.
Згідно з ст.З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідач скористався своїм правом на звернення до суду, оскільки вважав. що його права і інтереси порушені позивачкою. При цьому необґрунтованість пред'явлених відповідачем позовних вимог не є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст... 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, твердження позивачки про те, що відповідач стверджував відносно неї, що вона скоювала крадіжки, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи і висновок суду про недоведеність цих вимог є правильним.
Крім того, судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу по ст.. 190 ч.1 КК України, приводом для порушення якої стало звернення замісника директора Кремінського центра зайнятості населення, в якому останній порушував питання про притягнення позивачки до кримінальної відповідальності у зв'язку з необгрунтованим отриманням допомоги по безробіттю. Будь-які докази тієї обставини, що кримінальна справа відносно позивачки була порушена за усною, або письмовою заявою відповідача в матеріалах справи відсутні і тому висновки суду першої інстанції про недоведеність тієї обставини, що кримінальну справу було порушено саме за заявою відповідача є обґрунтованим.
В матеріалах справи також відсутні будь-які докази тієї обставини, що під час розслідування і розгляду кримінальної справи, порушеної відносно позивачки, а також під час розгляду цивільної справи за позовом відповідача погіршилися стосунки позивачки з членами її родини і оточуючими людьми, погіршився стан здоров»я позивачки.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1.
Посилання позивачки на те, що вона вимушена була тривалий час з»являтись до слідчих і судових органів не можуть слугувати підставою для стягнення моральної шкоди з відповідача , оскільки, як вже зазначалось вище, звернення відповідача до суду з позовом про захист порушеного права є його правом, а порушення кримінальної справи відносно позивачки мало місце за заявою Кремінського центра зайнятості населення і будь які порушення, які на думку позивачки мали місце під час розслідування і розгляду кримінальної справи в суді, повинні бути нею оскаржені в рамках діючого кримінально-процесуального законодавства, а вимоги щодо відшкодування шкоди, спричиненої в результаті незаконного притягнення до кримінальної відповідальності повинні розглядатись відповідно до вимог ст. 1176 ЦК України, Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».
Посилання апелянта на наявність обставин для самовідводу судді Кіяшко В.Г.не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи позивачці було роз'яснено право на відвід судді і вона відвід в ході розгляду справи не заявляла, об'єктивних даних про наявність підстав для відводу судді передбачених ст..20 ЦПК України в матеріалах справи немає.
Керуючись ст..ст.307,308,313,314 ЦПК України колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 22 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України у двомісячний строк після її проголошення.