Справа № 2- 502 / 2010 рік

  Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М    У К Р А  Ї Н И

14 червня 2010 року                                       місто Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

               головуючої – судді      Альошиної Н.М,

               при секретарі              Калініченко Л.О.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, т/о ЗАТ ЛОЗ «Миргородкурорт», Миргородський МВ (з обслуговування м. Миргорода та Миргородського району) УМВС України в Полтавській області, Миргородський КЖЕУ про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ЗАТ ЛОЗ «Миргородкурорт», Миргородський МВ (з обслуговування м. Миргород та Миргородського району) ГУ МВС України в Полтавській області  про визнання особи, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання такої особи.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 11 січня 1998 року, на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ЗАТ «Миргородкурорт» їй, як працівнику санаторію «Полтава» було видано ордер № 197 на право заняття кімнати 510 в гуртожитку по АДРЕСА_1). Тобто заселялись в цю кімнату лише вона та її два сини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На даний час ОСОБА_3 знятий з реєстрації на період навчання в м. Гадяч.  

Раніше у період з 31.03.1992 року по 11.01.1998 року, до заселення її сім’ї в кімнату АДРЕСА_1 проживала та була зареєстрована  ОСОБА_5, її син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_6. У січні 1998 року на прохання ОСОБА_5 її разом із сім’єю було переселено у кімнату АДРЕСА_1 Про те, що ОСОБА_2 досі зареєстрований у кімнаті  АДРЕСА_1, вона дізналася лише у 2009 році, коли почала збирати документи на приватизацію кімнати, так як у 2009 році вказаний гуртожиток було передано до комунальної власності м. Миргорода.  

11 січня 1998 року ОСОБА_2 фактично переселився з кімнати АДРЕСА_1, проте не знявся з реєстрації у встановленому законом порядку.

ОСОБА_2 понад 10 років не проживає в цій кімнаті, оскільки вони не є родичами і відповідач не є членом її сім’ї, жодного разу за місцем реєстрації не з’являвся, не проводить оплату комунальних послуг, а тому вона просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації за місцем прописки.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, просила визнати відповідача втратившим право користування кімнатою АДРЕСА_1 та дозволити Миргородському  МВ УМВСУ в Полтавській області, зокрема його відділу у справах еміграції громадянства та реєстрації фізичних осіб зняти ОСОБА_2 з реєстрації за цією адресою, на стягненні з останнього судових витрат, пов’язаних з розглядом справи не наполягала та не заперечувала проти винесення судом заочного рішення.

   Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не сповістив, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

               Представники третіх осіб; Миргородського комунального житлово – експлуатаційного управління  Герасименко М.І. та ЗАТ ЛОЗ «Миргородкурорт» Сахно Є.В. не заперечували проти задоволення позову.

Представник третьої особи ВГІРФО Миргородського МВ УМВС України в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх  представника, заперечень проти позову не висловили.

       Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного;

Установлено, що 11 січня 1998 року, на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ЗАТ «Миргородкурорт» ОСОБА_1, як працівнику санаторію «Полтава» було видано ордер № 197 на право заняття кімнати 510 в гуртожитку по АДРЕСА_1) ОСОБА_1 та її двом синам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

На даний час ОСОБА_3 знятий з реєстрації на період навчання в м. Гадяч.  

Відповідно до довідки (а.с.7) в кімнаті АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2, який не є членом сім’ї позивачки чи її родичем та не знявся з реєстрації у встановленому законом порядку при переселенні в іншу кімнату цього ж гуртожитку.

Як стверджує позивачка, особистих речей відповідача в кімнаті №510 на час її заселення в кімнату не було.

         Оскільки відповідач в даній кімнаті не проживає з 11 січня 1998 року, має інше місце проживання, то він, відповідно до ст. 72 ЖК України, втратив право користування вищевказаним житловим приміщенням та підлягає зняттю з реєстрації за цією адресою, а отже заявлений позов необхідно задовольнити.

          Керуючись ст. 10,11, 213-215,218, 224-228, 294 ЦПК України, ст.71-72 ЖК України, суд –

                                                               Вирішив;

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого по АДРЕСА_1, втратившим право користування житловою кімнатою АДРЕСА_1

Дозволити Відділу громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб Миргородського МВ УМВС України в Полтавській області зняти з реєстраційного обліку за вказаною адресою ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого по АДРЕСА_1.

Копію рішення направити відповідачеві.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів після отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви через Миргородський міськрайонний суд до апеляційного суду Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після  закінчення строку подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя:  ( підпис)  Н.М. Альошина    

Оригіналу відповідає; суддя

Миргородського  міськрайонного суд у                   Н.М. Альошина.