АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 11а-449/2010 р. Головуючий у суді І інстанції Орендовський В.А.
Категорія: ч.185 ч.3 КК Доповідач у суді ІІ інстанції Новіцький Е.Й.
25 травня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Зубка К.А.,
суддів Новіцького Е.Й., Бевза Ю.Л.,
за участю прокурора Добрової Н.І.,
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_4 на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2010 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Плетений Ташлик, Маловисківського району, Кіровоградської області, українця, гр. України, з неповною середньою освітою, працює охоронником СФГ „Віра”, жителя АДРЕСА_1, судимого:
- 15.11.2007 року Липовецьким районним судом Вінницької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 12.06.2008 року Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Звільненого умовно-достроково згідно постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.09.2009 року на 1 рік 5 місяців 18 днів
засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12.06.2009 року, остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.
Стягнуто із ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування завданих злочином збитків – 290 грн.
Стягнуто із ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ 300,48 грн. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.
Вироком суду ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за те, що він 02.01.2010 року близько 11.00 год., їдучи по вул. К.Маркса в м. Новомиргороді Кіровоградської області, виявив в одному із домоволодінь відчинену хвіртку. Після чого зайшов до даного домоволодіння, яке належить ОСОБА_5 по АДРЕСА_2, в м. Новомиргороді та став стукати у вікна будинку з метою попросити води. Виявивши, що в будинку нікого не було, ОСОБА_4 вирішив скоїти крадіжку грошей з даного будинку. З цією метою ОСОБА_4 взяв з тумбочки молоток, яка знаходилась біля дверей будинку та умисно кинув ним в одне із вікон будинку, розбивши скло у вікні, яке розташоване в кухонній кімнаті. Після чого ОСОБА_4 таємно та протиправно через пошкоджене вікно проник до середини будинку та з метою виявлення грошей став оглядати меблі та речі будинку. Не знайшовши грошей, ОСОБА_4 в одній із кімнат на ліжку виявив мобільний телефон „Нокіа-1100”, вартістю 240 грн., зі стартовим пакетом „Лайф”, вартістю 10 грн., на рахунку якого знаходилися кошти в сумі 5 грн. та в тумбочці виявив пластикову картку, вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 7 грн. Після чого, викравши мобільний телефон та пластикову картку, ОСОБА_4 залишив будинок, завдавши потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 272 грн. В подальшому ОСОБА_4 продав викрадений мобільний телефон на ринку м. Кіровограда за 100 грн., обернувши отримані кошти на свою користь.
В апеляції засуджений просить змінити вирок районного суду, пом’якшити йому покарання, мотивуючи тим, що районний суд не в повній мірі врахував те, що він свою вину визнав повністю, сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, хворіє на туберкульоз та має хвороби серця, на його утриманні знаходиться мати похилого віку.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, засудженого ОСОБА_4, який підтримав подану апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи сукупність зібраних доказів перевірена і проаналізована районним судом, що дало можливість суду першої інстанції дійти обґрунтованого висновку щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_4 у вчинені злочину, за який його засуджено і його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.
Так, вина ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому злочині крім повного визнання засудженим своєї вини, в повному обсязі доведена матеріалами справи, дослідженими судом в порядку ст. 299 ч.3 КПК України.
Призначаючи покарання, районний суд у повній мірі врахував те, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, але тяжких наслідків не настало, цивільний позов не відшкодував та врахував і те, що засуджений щиро розкаявся, характеризується посередньо, має хронічну хворобу та призначив покарання достатнє для його виправлення.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_3, пом’якшення засудженому, призначеного судом першої інстанції покарання судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2010 року щодо ОСОБА_4 – без зміни.
Судді: