АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 11а-537/2010 р. Головуючий у суді І інстанції Безсмолий Є.Б.
Категорія: ч.2 ст.186 КК Доповідач у суді ІІ інстанції Новіцький Е.Й.
24 червня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Зубка К.А.,
суддів Новіцького Е.Й., Нікітіна О.С.,
за участю прокурора Сагайдака І.М.,
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стара Осота, Олександрівського району, Кіровоградської області, українця, гр. України, з середньою освітою, не одруженого, останнє місце роботи слюсар 6 розряду Черкаської філії ім. Т.Г. Шевченка, прожив. АДРЕСА_1, судимого:
- 09.06.2005 року Олександрівським районним судом за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. 16.08.2005 року ухвалою апеляційного суду вирок змінено: за ст.185 ч.3 КК України провадження по справі закрито за відсутністю складу злочину, за ст.289 ч.2, ст.69 КК України 2 роки позбавлення волі, згідно ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання за вироком Компаніївського районного суду від 17.03.2005 року остаточно призначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі
- 26.11.2008 року Олександрівським районним судом за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі
засуджено за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, за ч.3 ст.357 КК України - 3 місяці арешту. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано покарання, призначене за вироком Олександрівського районного суду від 26.11.2008 року і остаточно призначено 4 роки 3 місяці позбавлення волі.
Стягнуто із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_4 787 грн. заподіяних збитків.
Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 16.03.2008 року близько 05 год. 30 хв., знаходячись біля будинку №7 по вул. К.Маркса в м. Кіровограді, маючи умисел на відкрите викрадення майна, підбіг ззаду до ОСОБА_4, в супереч волі останньої, зірвав з її плеча жіночу сумку чорного кольору, вартістю 90 грн., в якій знаходились мобільний телефон „Сіменс Ц 65”, вартістю 250 грн., із стартовим пакетом „ЮМС”, вартістю 25 грн., на рахунку якого було 10 грн., сім карта мобільного оператора „Київстар”, вартістю 25 грн., на рахунку якої було 2 грн., гаманець, вартістю 10 грн., в якому були гроші, в сумі 100 грн. та 2 ключі, вартістю 14 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 526 грн. З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім того, 16.03.2008 року близько 05 год. 30 хв. знаходячись біля будинку №7 по вул. К.Маркса в м. Кіровограді незаконно заволодів паспортом ОСОБА_4, серія НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області від 12.11.1997 року, залишивши при собі з метою подальшого використання в особистих інтересах.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить пом’якшити йому покарання, мотивуючи тим, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що він вину визнав повністю, сприяв розкриттю злочину, на утриманні має неповнолітню дитину.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, засудженого ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи сукупність зібраних доказів була перевірена і проаналізована судом, що дало можливість суду першої інстанції дійти обґрунтованого висновку щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_3 у вчинені злочину, за який його засуджено і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно та за ч.3 ст.357 КК України як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.
Так, вина ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочині крім повного визнання засудженим своєї вини, в повному обсязі доведена матеріалами справи, дослідженими судом в порядку ст. 299 ч.3 КПК України.
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_3 суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання, в тому числі і ті, на які він посилається в апеляції.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_3, пом’якшення призначеного судом першої інстанції покарання судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2010 року стосовно нього – без зміни.
Судді: