АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа № 11а-407/2009 р.                                      Головуючий  у  суді І  інстанції Могильний О.П.

Категорія: ч.1 ст.286 КК                                        Доповідач у суді ІІ інстанції  Новіцький Е.Й.

06 травня 2010 року. Колегія суддів судової  палати  у кримінальних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :

головуючого -  судді Зубка К.А.,                                              

суддів Новіцького Е.Й., Олексієнко І.С.,

за участю прокурора Добрової Н.І.,

потерпілого ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Кіровського районного суду  м. Кіровограда від 10.02.2010 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Голованівськ, Кіровоградської області, українця, гр. України, з вищою освітою, одруженого, не працює, прож. АДРЕСА_1, не судимого

засуджено за ст.286 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням його права керування транспортними засобами на 2 роки.

    Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 77040,82 грн. матеріальної шкоди та 60000 грн. моральної шкоди.

    Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь держави 525,84 грн. судових витрат за проведення судових експертиз.

    Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 15.07.2009 року близько 04 год. 20 хв., в стані алкогольного сп’яніння, керуючи згідно запису в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, автомобілем ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_6,  по вул. Г. Сталінграда м. Кіровограда, зі сторони вул. Яновського в напрямку вул. Волкова напроти в’їзду до автосалону „Кіровоград-лада”, грубо порушив Правила дорожнього руху України, під час руху в темну пору доби був неуважний, невірно відреагував на зміну дорожньої обстановки, при виконанні маневру обгону, проявив власну необережність та недбалість, в момент виникнення небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем „Опель Омега”, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок цього ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: перелому зовнішньої щиколотки правої гомілки без зміщення, під головчастого перелому другої плюсневої кістки лівої стопи, рани лівої стопи, проникаючого поранення рогівки лівого ока, садна м’яких тканин голови, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров’я.  

    В апеляції захисник-адвокат  ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок районного суду в частині призначеного покарання та стягнення моральної шкоди змінити, застосувати до його підзахисного ст.75 КК України та зменшити суму моральної шкоди, мотивуючи тим, що ОСОБА_4вину визнав повністю, щиро покаявся, одружений, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, під час ДТП сам отримав тілесні ушкодження, в даний час продовжує курс лікування, а покарання у виді 2 років обмеження волі та стягнення моральної шкоди є надто суворим.

    Заслухавши доповідача,  засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_5, які підтримали подану апеляцію, думку прокурора та потерпілого ОСОБА_3 про залишення вироку  без зміни, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи сукупність зібраних доказів була перевірена і проаналізована судом, що дало можливість суду першої інстанції дійти обґрунтованого висновку щодо доведеності вини засудженого  ОСОБА_4 у вчинені злочину, за який його засуджено і його дії правильно кваліфіковані ст.286 ч.1 КК України.

Так, вина ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому злочині крім повного визнання  засудженим своєї вини,  в повному обсязі доведена матеріалами справи, дослідженими судом в порядку ст. 299 ч.3 КПК України.

Призначаючи покарання, районний суд у повній мірі врахував, що ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, в стані алкогольного сп’яніння, в результаті чого потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, але, врахував і те, що засуджений повністю визнав свою вину, щиро покаявся, характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

На момент розгляду апеляції, засудженим ОСОБА_4 не відшкодована потерпілому ОСОБА_3 ні моральна, ні матеріальна шкода, сума моральної шкоди підтверджується тим, що потерпілому дійсно довелося тривалий час лікуватися від отриманих травм під час ДТП, довелося докладати значних додаткових зусиль для організації свого життя у зв’язку з отриманими ушкодженнями, на даний час продовжує лікування.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляції захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4, пом’якшення засудженому, призначеного судом першої інстанції покарання та зменшення суми моральної шкоди, стягнутої судом, судова колегія не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 362, 366  КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 лютого 2010 року щодо ОСОБА_4 – без зміни.

Судді: