АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2214/06 Головуючий в І інстанції- Масенко Д.Є.
Категорія Доповідач - Темнікова В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Темнікової В.І.,
суддів - Ступіної Я.Ю., Кравченко Н.В.,
за участю секретаря- ФорощукО.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м. Луганська Луганської області від 14 березня 2006р. за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську, ОП шахтоуправління "Луганське" про визнання дій неправомірними та відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська Луганської області від 14 березня 2006р. було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1до Луганського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, ОП шахтоуправління "Луганське" про визнання дій неправомірними та відшкодування шкоди через його необґрунтованість.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати і постановити по справі нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що суд своїм рішенням порушив його право на щомісячні виплати відшкодування шкоди та щомісячні страхові виплати відповідно до п. 22, 28 Правил про"відшкодування шкоди, ст. 14 Закону України "Про оплату праці", ст. 34п.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань", додаток до угоди по тарифам від 18.11. 1997р. Крім того, в скарзі посилається на те. що судом не об'єктивно досліджені обставини справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає й такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише
/
створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЩІК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Однак зазначені вимоги закону судом в повному обсязі виконані не були. Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що судом було встановлено, що позивач перебував з ОП шахтоуправління "Луганське" у трудових відносинах. З 30.07.1990р. йому була встановлена втрата працездатності у розмірі 60% та призначені страхові виплати, які своєчасно перераховувалися і на момент передачі справи до Фонду складали 259,80грн.. Далі Фондом були продовжені платежі у зазначеному розмірі, У подальшому Фондом проводилися перерахунки виплат відповідно до законодавства. Також суд виходив з того, що посилання позивача на те, що ОП шахтоуправління "Луганське" не проводило перерахунку особистого середнього заробітку у порушення вимог п.8 Доповнень до Угоди по тарифам від 18.11.97р., а також на те, що це призвело до того, що у травні 2001р. його справа до Фонду була передана з неналежним розміром середнього заробітку, а Фондом страхові виплати розраховані з неналежного розміру зарплати та без дотримання рішень Правління Фонду, є тільки припущеннями позивача і спростовуються матеріалами справи, так як відповідачі і нарахували і робили перерахунки виплат позивачеві у відповідності до вимог ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань", Правил відшкодування шкоди та постанов Правління Фонду № 7 і 15.
Однак, постановляючи рішення., суд не звернув належної уваги на те, що згідно доповнення до позовної заяви, позивач не оспорював правильність первісного призначення йому страхових виплат, не оспорював він також правильність виплат і перерахунків сум належних йому щорічних виплат до моменту прийняття Доповнення до Угоди по тарифам від 18.11.1997р. № 2-8165/22. Він не згоден з тим, що ОП шахтоуправління "Луганське" в подальшому не проводило перерахунок його особистого середнього заробітку. Не підвищило виплачувані йому суми на коефіцієнт 1.1458 згідно телеграми Мінвуглепрому від 11.07.98р. № 4771/22; на коефіцієнт 1.2867 згідно наказу Мінвуглепрому від 17.08.98р. № 351; на коефіцієнт 1.3676 згідно наказу Мінпаливенерго від 21.08.2000р. № 345, що призвело до заниження розміру його виплат на момент передачі справи Фонду, а також до того, що Фонд виплачував йому занижений розмір щомісячних страхових виплат.
Суд же зазначивши в рішенні те, що посилання позивача на те. що ОП шахтоуправління "Луганське" не проводило перерахунку особистого середнього заробітку у порушення вимог п.8 Доповнень до Угоди по тарифам від 18.11.97р.. а також на те. що це призвело до того, що у травні 2001р. його справа до Фонду була передана з неналежним розміром середнього заробітку, а Фондом страхові виплати розраховані з неналежного розміру зарплати та без дотримання рішень Правління Фонду, є тільки припущеннями позивача і спростовуються матеріалами справи, а саме аркушами справи 84 - 99, не врахував того, що до накази ОП шахтоуправління "Луганське, які знаходяться на зазначених аркушах справи стосуються періоду з 1990р по 1994р., тобто того періоду, який не оспорюється позивачем взагалі. Ніяких доказів того, що позивачеві проводилися перерахунки страхових виплат за період, який він зазначив як спірний в доповненнях до позовної заяви, суд в рішення не навів. Не навів суд також і обставин, встановлених судом саме за цей період, мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими позивач обґрунтовував свої вимоги за спірний період, які докази він взяв до уваги, а які відхилив.
Тобто фактично суд дав оцінку тим обставинам, які не оспорювалися позивачем, а по суті заявлених позовних вимог за період, починаючи з 1997р судом першої інстанції ніякого рішення прийнято не було.
Згідно ст 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами. До компетенції ж апеляційних судів належить таким чином, а також згідно ст. 291 ЦПК України, тільки перегляд уже ухвалених судових рішень місцевими судами, що оскаржуються. Розгляд апеляційними судами справ по першій інстанції, до якої відносяться місцеві суди, чинним законодавством не передбачений
Таким чином, оскільки по суті заявлених позовних вимог судом першої інстанції ніякого рішення прийнято не було, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для розгляду і прийняття остаточного рішення.
Скасовуючи рішення суду з зазначених підстав, апеляційний суд вважає недоречним робити аналіз доводам, викладеним в апеляційній скарзі та запереченнях на скаргу, бо вони можуть стати предметом розгляду суду першої інстанції під час повторного розгляду справи по суті заявлених вимог.
Керуючись ст. 307, 311, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Луганська Луганської області від 14 березня 2006р - скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді