УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця 05 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Синельщікової О.В. суддів   Кузнєцової О.О. Куриленка О. С при секретарі   Гребенніковій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Акціонерного комерційного банку „Промінвестбанк" до Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування ім. І.М. Сеченова, Ліквідаційної комісії науково - медичної акціонерної компанії „Інститут реабілітації ім. І.М. Сеченова. Ко", Фонду майна Автономної Республіки Крим, Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим про виділення у спільну власність частки майна в натурі,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та представника Акціонерного комерційного банку „Промінвестбанк" - Чернової Валентини Петрівни на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 вересня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 вересня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Акціонерного комерційного банку „Промінвестбанк" до Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування ім. І.М. Сеченова, Ліквідаційної комісії науково - медичної акціонерної компанії „Інститут реабілітації ім. І.М. Сеченова. Ко", Фонду майна Автономної Республіки Крим, Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим про виділення у спільну власність частки майна в натурі відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог,   посилаючись на те,

Справа № 22-ц-415/2007 р.                        

2

що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказують, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважають, що суд застосував норми законодавства, які не поширюються на ці правовідносини і не застосував закон, який підлягав застосуванню. Крім того, посилаються на те, що судом порушено норми статті 311 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку, представників позивачів та відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відмовляючи позивачам у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі по справі, які були учасниками незаконного створеного акціонерного товариства, не набули майнових прав на залишене після його ліквідації майно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, як відповідним обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального закону.

При розгляді справи встановлено, що Ялтинський Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. Сеченова в 1990 році був перетворений в акціонерне товариство «ІРКО», далі у 1991-1992 роках зареєстрований як «Науково-медична компанія «Інститут реабілітації ім. Сеченова і Ко» (НМАК ІРКО).

Рішенням Арбітражного суду АРК від 14 квітня 1993 року визнані недійсними рішення виконкому Ялтинської міської ради № 643 від 07 грудня 1990 року «Про реєстрацію акціонерного товариства ІРКО", №911 (6) від 13 грудня 1991 року та № 264 (2) від 10 квітня 1992 року «Про перереєстрацію акціонерного товариства «ІРКО» (а.с.11-17 том 1).

Таким чином, арбітражним судом було встановлено, що створення акціонерного товариство «ІРКО» і наступна його перереєстрація у НМАК ІРКО проведено з порушенням діючого на той час законодавства з використанням майна державного підприємства, а саме шляхом включення його до статутного фонду акціонерного товариства. Тому після ліквідації незаконно створених суб'єктів господарювання все одержане ними державне майно підлягало поверненню у державну власність і не могло бути розподілено між учасниками Науково-медичної компанії «Інститут реабілітації ім. Сеченова і Ко» (НМАК ІРКО) відповідно до положень статті 21 закону України „Про господарські товариства", як на тому наполягають позивачі.

За додатковим рішенням Арбітражного суду АРК від 24 травня 1993 року діяльність АО «ІРКО» припинена шляхом його ліквідування (а.с.18 том 1).

При розгляді справи встановлено, що майно, на яке претендують позивачі по справі, а саме незавершений будівництвом корпус №12, розташований за адресою місто Ялта, вул. Полікуровська,25, входив до складу майна Ялтинського Науково-дослідного інституту фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. Сеченова, належав державі в особі Міністерства охорони здоров'я УРСР (а.с.19 том 1), тобто не був новоствореним під час господарського діяльності акціонерного товариства. Вказане майно повернуто до державної власності і на теперішній час є власністю Автономної Республіки

3

Крим в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим на підставі постанови ВР АРК №982-2/200 від 15 березня 2000 року зі змінами, внесеними постановою № 1051-4/04 від 15 вересня 2004 року (а.с.66-81).

При розгляді справи також не встановлено, що саме за рахунок внесків позивачів до статутного фонду акціонерного товариства відбувалося будівництво спірного корпусу № 12 за час діяльності акціонерного товариства.

Колегія суддів також не може погодитись з доводом апеляційної скарги у частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, не вирішення всіх заявлених позовних вимог та невиконання вказівок суду апеляційної інстанції, який направляв справу на новий розгляд.

Із матеріалів справи вбачається, що після скасування ухвалою Апеляційного суду АРК від 29 листопада 2004 року рішення Ялтинського міського суду по цій справі, ухваленого 24 травня 2004 року, при новому розгляді справи у місцевому суді позивачі свої позовні вимоги уточнили та сформулювали їх таким чином в письмовій заяві до суду: вони просили виділити їм в загальну власність частку майна ліквідованої Науково-медичної компанії «Інститут реабілітації ім. Сеченова і Ко» (НМАК ІРКО) в натурі у вигляді незавершеного будівництвом корпусу №12, розташованого за адресою м. Ялта, вул. Полікуровська, 25 (а.с.21).

Таким чином, в своїх останніх вимогах позивачі наполягали виключно на виділенні їм майна в натурі, саме в цих межах розглянуто спір.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що вирішення справи за вказаними останніми вимогами є відповідним положенням частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, за якими суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 311, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та представника Акціонерного комерційного банку „Промінвестбанк" - Чернової Валентини Петрівни відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції

протягом двох місяців.