Справа № 2-402/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого      Денисової Т.С.

з участю секретаря         Тимківа Б.М.

         позивачки         ОСОБА_1

         відповідача       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого Чепоніською сільською радою Хотинського району Чернівецької області 21 січня 2009 року, актовий запис № 1, посилаючись на те, що відповідач впродовж їх спільного життя під час суперечок, які влаштовував з будь-якого приводу, наносить їй побої, і навіть під час вагітності. З метою збереження сім»ї неодноразово пробачала таку поведінку відповідача. Однак, після останнього нанесення їй побої, зрозуміла, що більше терпіти не може ні фізично, ні морально, а тому звернулася до правоохоронних органів та до суду. Переконалася, що спільне життя із відповідачем не можливе, останній свого характеру, який є неврівноваженим, хворіє психічними і поведінковими розладами через вживання алкоголю, не змінить. Така негативна поведінка відповідача впливає і на розвиток їх спільної дитини. Регулярне нанесення побоїв негативно позначається і на її здоров»ї. Просить примирення не надавати.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов свій підтримала, просить задовольнити позов з підстав, наведених в позовній заяві. Також пояснила, що усі спроби змінити відношення відповідача до себе, до родичів, які проживають із ними, використано. Відповідач є хворою людиною та байдужою як до свого здоров»я, так і до здоров»я оточуючих. Викликати за що раз працівників міліції не має можливості, оскільки найближчий пункт охорони правопорядку розміщений від їх села за декілька десятків кілометрів. Вона вже подавала позов до суду, і під час судового засідання пробачила відповідача, залишила позов без розгляду. Відповідач не змінився, став ще більш неврівноваженим. Його регулярні побої вже вплинули на її стан здоров»я, її постійно болить голова. Окрім того, відповідач зовсім не цікавиться матеріальним забезпеченням сім»ї, не працює. Єдиним доходом їх сім»ї є її заробітна плата медичної сестри, а зараз, допомога на дитину. У відповідача із нею вже четвертий по рахунку шлюб і жодна із жінок із ним тривалого часу не прожила. Час для примирення просить не надавати, оскільки вважає, що вичерпала усі заходи, які б дали позитивний результат для зміни характеру відповідача.    

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, просить шлюб не розривати. Пояснив, що суперечки вчиняв через неправильну поведінку позивачки, побачив її в автомобілі стороннього чоловіка, що підвозив її з м.Кам»янець-Подільського, де вона працює. Поведінку свою змінив. За той час, що проживав без сім»ї, зрозумів, що життя без дружини та дитини є неповноцінним. На даний час лікується і бажає видужати.    

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Сторони уклали шлюб 21 січня 2009 року, актовий запис № 01, здійснений Чепоніською сільською радою Хотинського району Чернівецької області (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1).

Від шлюбу сторони мають одну малолітню дитину – дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У відповідності до ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов»язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім»ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов»язаний утверджувати в сім»ї повагу до матері. Дружина зобов»язана утверджувати в сім»ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім»ї за свою поведінку в ній.

Між сторонами часто виникали суперечки та непорозуміння. Сторони не можуть прийти до спільної думки щодо вирішення побутових та сімейних проблем. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст.24 СК України).

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини (ч.3 ст.56 СК).

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред»явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.  

Згідно повідомлення Хотинської центральної районної лікарні від 29 квітня 2010 року № 291, ОСОБА_2 зареєстрований на наркологічному обліку з 04 листопада 2005 року, діагноз: психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності.  

20 квітня 2010 року постановою органу дізнання Борщівського РВ УМВС України відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за вчинення злочинів, передбачених ст.129 та 296 КК України, та одночасно встановлено, що в його діях є ознаки злочину, передбаченого ст.126 КК України.

Як вбачається зі змісту постанови, 17 квітня 2010 року біля 11.00 год. відповідач умисно наніс позивачці декілька ударів руками по різних частинах тіла, в результаті чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під білкову оболонку лівого ока, синців навколо правого ока, правому ліктевому суглобі, садна на правому ліктевому суглобі.  

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.

При реєстрації розірвання шлюбу держмито слід стягнути з відповідача.

На підставі ст.ст.24,55,56ч.3,105,110,112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України, суд  

в и р і ш и в :

    Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 21 січня 2009 року Чепоніською сільською радою Хотинського району Чернівецької області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис № 01, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з відповідача державне мито в дохід держави в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Позивачку від сплати держмита звільнити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області та апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в такому ж порядку.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду                       Денисова Т.С.