У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.03.10 Справа №2/159-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Акімовій Т.М.
За участю представників сторін:
від позивача – Дудко А.О. (довіреність б/н від 17.07.2009 р.)
від відповідача-1 – не з’явився
від відповідача-2 – не з’явився
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вікторія»(м. Херсон) та Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 (м. Херсон)
на рішення господарського суду Херсонської області від 10.09.2009 р. у справі № 2/159-/09
за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(м. Київ)
до відповідача-1 Приватного підприємства «Вікторія»(м. Херсон)
до відповідача-2 Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи
ОСОБА_2 (м. Херсон)
про стягнення 47035039,78 грн. за рахунок заставного майна,
Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»звернулось до господарського суду Херсонської ї області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Вікторія»та Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання кредитної лінії № CR 08-306/700 від 26.06.2008 р. в сумі 6165699,65 доларів США, що дорівнює 47035039,68 грн., в т.ч. 5820000,00 доларів США основного боргу, 327184,51 доларів США відсотків та 18515,14 доларів США пені за рахунок майна боржників, яке є предметом забезпечувального зобов'язання.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, враховуючи поведінку відповідачів щодо виконання взятих на себе договірних зобов'язань, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк». (позивач у справі) звернулось до суду з письмовою заявою (вих. № 700-04/1792 від 03.08.2009 р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ПП «Вікторія»та СПД ФО ОСОБА_2, яке є предметом кредитного забезпечення на підставі іпотечних договорів і договору застави.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.09.2009 р. по справі № 2/159-/09 (суддя Скобєлкін С.В.) позов задоволено: стягнуто з відповідачів на користь позивача суму заборгованості ПП «Вікторія»за договором про надання кредитної лінії № СК 08-306/700 від 26.06.2008 р в сумі 6165699,65 дол. США, що за офіційним курсом, встановленим НБУ на 26.06.2009 р., становить 47035039,78 грн. (5820000,00 доларів США - основний борг, 327184,51 доларів США - заборгованість по відсоткам, 18515,14 доларів США (140939,14 грн. в національній валюті) - пеня), звернувши стягнення на предмети забезпечувального зобов'язання, а саме:
Цілісний майновий комплекс, який складається з наступного майна:
- адміністративна будівля площею 654,7 м2, огорожа площею 2857,2 м2, асфальтний майданчик площею 296,0 м2, частина під'їзної залізничної колії з технологічним обладнанням довжиною 121,0 м, в тому числі з перевідною стрілкою, що розташовані за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Запорізька, буд. 140-Л, заставною вартістю 2370500,00 грн. (в еквіваленті 488813,28 доларів США), зваженою вартістю 1540825,00 грн. (в еквіваленті 317728,63 доларів США), який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2;
Цілісний майновий комплекс, який складається з наступного майна:
- цех по виробництву пластикових виробів № 1 площею 1 388,9 м2, навіс площею забудови 364,5 м2, прохідна площею забудови 7,0 м2, цех по виробництву пластикових виробів № 2 площею 829,0 м2, цех по виробництву пластикових виробів № 3 площею забудови 439,7 м2, склад площею 1022,0 м2, склад площею 732,4 м2, склад площею 721,9 м2, будинок спеціалістів площею 317,9 м2, адмін. будівля площею 29,5 м2, склад № 1 площею 510,5 м2, склад № 2 площею 145,1 м2, адміністративно-побутова будівля площею 114,4 м2, навіс площею забудови 579,5 м2, навіс площею забудови 579,5 м2, навіс площею забудови 563,8 м2, навіс площею забудови 557,8 м2, заставною вартістю 18308300,00 грн. (в еквіваленті 3775296,42 доларів США), зваженою вартістю 8461735,00 грн. (в еквіваленті 1744867,51 доларів США), що розташований за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131-Л, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2;
Обладнання , а саме:
- Комплект екструзійної лінії WEBER DS60 (місцезнаходження: м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131-Л, інвентарний номер 11, кількість - 1);
- Інструмент (формуюча голівка та кал і оратор) для виготовлення труб із ПВХ РК126 (місцезнаходження: м Херсон, пул. Нафтовиків, буд. 131, інв. номер 37, кількість 2);
- Раструбоформовочна машина для труб із ПВХ WEBER ВS200/МЕ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 12, кількість 2);
- Розтяжний інструмент для раструбоформовочної машини (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 38, кількість 9);
- Комплект екструзійної лінії типа WEBER DS 65 для виготовлення пластикової панелі із жорсткого ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 14, кількість 1);
- Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення пластикової панелі із ПВХ RK 250 (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 39, кількість 2);
- Комплект екструзійної лінії типа cincinnatti 651 (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 7, кількість 1);
- Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення пластикової панелі із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 40, кількість 2);
- Комплект лінії ROLLEPAAL 73-05 для випуску труб із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 45, кількість 1);
- Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення труб із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 42, кількість 13);
- Холодильна установка $ВН-538КХ-Н (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 43, кількість 2);
- Компресор АВ981 (м Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 44, к-ть 2);
- Насос водяний (м Херсон, вул.. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 45, кількість 7);
- Екструзійна лінія для виготовлення поліпропіленової труби (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 46, кількість 1);
- Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для РР труби (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 47, кількість 5);
- Міксер для гарячого та холодного змішування (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд.131, ін. номер 19, кількість 2);
- Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення віконного профілю (м. Херсон, вул. Нафтовиків. буд. 131, ін. номер 48, кількість 7);
- Трансформаторна підстанція високої напруги КТП 998+Т (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 49, кількість 2);
- Комплект лінії для виготовлення труб із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 20, кількість 3);
- Раструбоформуюча машина для труб із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 22, кількість 1);
- Розтяжний інструмент для раструбоформовочної машини (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 22/1, кількість 2);
- Комплект екструзійної лінії для виготовлення пластикової панелі із жорсткого ПВХ типа (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 9, кількість 1);
- Комплект лінії для виготовлення труб із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 51, кількість 1);
- Комплект лінії для виготовлення для виготовлення допоміжного профілю із ПВХ 75-22 (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 53, кількість 1), заставною вартістю 38711200,00 грн. (в еквіваленті 7982513,66 грн. доларів США), зваженою вартістю 30968960,00 грн. (в еквіваленті 6386010,93 доларів США), яке належить ПП «Вікторія».
Відшкодовано позивачу за рахунок відповідачів 25500,00 грн. державного мита та 252,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накладено арешт на належні ФОП ОСОБА_2 об'єкти нерухомого майна, а саме:
- адміністративна будівля площею 654,7 м2, огорожа площею 2857,2 м2, асфальтний майданчик площею 296,0 м2, частина під'їзної залізничної колії з технологічним обладнанням довжиною 121,0 м., в тому числі з перевідною стрілкою, що розташовані за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Запорізька, буд. 140-Л;
- цех по виробництву пластикових виробів № 1 площею 1388,9 м2, навіс площею забудови 364,5 м2, прохідна площею забудови 7,0 м2, цех по виробництву пластикових виробів № 2 площею 829,0 м2, цех по виробництву пластикових виробів № 3 площею забудови 439,7 м2, склад площею 1022,0 м2, склад площею 732,4 м2, склад площею 721,9 м2, будинок спеціалістів площею 317,9 м2, адмін. будівля площею 29,5 м2, склад № 1 площею 510,5 м2, склад № 2 площею 145,1 м2, адміністративно-побутова будівля площею 114,4 м2, навіс площею забудови 579,5 м2, навіс площею забудови 579,5 м2, навіс площею забудови 563,8 м2, навіс площею забудови 557,8 м2, що розташоване за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131-Л.
Накладено арешт на належні ПП «Вікторія»основні засоби виробництва (обладнання), а саме :
- Комплект екструзійної лінії WEBER DS60 (місцезнаходження: м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131-Л, інвентарний номер 11, кількість - 1)
- Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення труб із ПВХ РК126 (місцезнаходження: м Херсон, пул. Нафтовиків, буд. 131, інв. номер 37, кількість 2);
- Раструбоформовачна машина для труб із ПВХ WEBER ВS200/МЕ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 12, кількість 2);
- Розтяжний інструмент для раструбоформовочної машини (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 38, кількість 9);
- Комплект екструзійної лінії типа WEBER DS 65 для виготовлення пластикової панелі із жорсткого ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 14, кількість 1);
- Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення пластикової панелі із ПВХ RK 250 (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 39, кількість 2);
- Комплект екструзійної лінії типа cincinnatti 651 (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 7 кількість 1);
- інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення пластикової панелі із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 40, к-ть 2);
- Комплект лінії ROLLEPAAL 73-05 для випуску труб із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 45, кількість 1);
- Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення труб із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 42, кількість 13);
- Холодильна установка $ВН-538КХ-Н (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 43, кількість 2);
- Компресор АВ981 (м Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 44, кількість 2);
- Насос водяний (м Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 45, кількість 7);
- Екструзійна лінія для виготовлення поліпропіленової труби (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 46, кількість 1);
- Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для РР труби (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 47, кількість 5);
- Міксер для гарячого та холодного змішування (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 19, кількість 2);
- Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення віконного профілю (м. Херсон, вул. Нафтовиків. буд. 131, ін. номер 48, кількість 7);
- Трансформаторна підстанція високої напруги КТП 998+Т (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 49, кількість 2);
- Комплект лінії для виготовлення труб із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 20, кількість 3);
- Раструбоформуюча машина для труб із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 22, кількість 1);
- Розтяжний інструмент для раструбоформовочної машини (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 22/1, кількість 2);
- Комплект екструзійної лінії для виготовлення пластикової панелі із жорсткого ПВХ типа (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 9, кількість 1);
- Комплект лінії для виготовлення труб із ПВХ (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131, ін. номер 51, кількість 1);
- Комплект лінії для виготовлення для виготовлення допоміжного профілю із ПВХ 75-22 (м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд 131, ін. номер 53, кількість 1), яке належить ПП «Вікторія».
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Приватне підприємство «Вікторія»та Суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 (відповідачі у справі) звернулися до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідачі вважають рішення суду незаконним.
Зокрема, вважають, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу не підтверджена документально і значно перевищує суму кредитної заборгованості.
Також, заперечують проти одночасного звернення стягнення на майно обох відповідачів, оскільки, на думку заявників, вартості майна кредитоотримувача достатньо для покриття вимог банку.
Наголошують, що основне порушення їх прав полягає у неприйнятті місцевим господарським судом зустрічного позову, оскільки, з його змісту, начебто, випливає, що треба було, зупинивши провадження за первісним, - з’ясувати чи виникає у Банка право на такий позов в залежності від результатів розгляду зустрічного.
Порушення господарським судом норм процесуального права заявники вбачають в тому, що всупереч п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України суд не залишив без розгляду справу за неявкою без поважних причин позивача, а відклав справу на невизначений термін.
У зв’язку з цим просять рішення господарського суду Херсонської області від 10.09.2009 р. по справі № 2/159-/09 скасувати, позов залишити без розгляду.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.10.2009 р. апеляційна скарга ПП «Вікторія»та ПП ОСОБА_2 прийнята до провадження та призначена до розгляду на 24.12.2009 р.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (через неявку представників відповідачів) розгляд справи відкладався на 11.02.2010 р., на 24.03.2010 р.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 733 від 24.03.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Зубкова Т.П., судді Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М.
Позивач у справі –Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» –апеляційну скаргу відповідачів не визнає, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Свою правову позицію позивач виклав у письмовому відзиві.
Посилається, зокрема, на те, що підставою для пред'явлення вимог
до ПП «Вікторія»та СПД ФО ОСОБА_2 є укладений між позивачем та ПП «Вікторія»кредитний договір, виконання зобов'язань відповідача-1 за яким було забезпечено заставою належного відповідачам майна. Зауважує, що застава та її спеціальний вид —іпотека є похідними зобов'язаннями, які не можуть існувати самостійно від основного зобов'язання, яке, в даному випадку, виникло саме на підставі кредитного договору. Звертає увагу суду, що ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено право іпотекодавця одержати виконання боргових зобов'язань та задоволення інших вимог за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання та/або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання. Аналогічна за змістом норма міститься й у законі України «Про заставу» (стаття 20) і надає право заставодержателю звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета застави у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання. Позивач наголошує, що оскільки його вимоги до відповідачів мали спільну підставу для їх виникнення (невиконання укладеного між позивачем та ПП «Вікторія»кредитного договору), то він цілком правомірно об'єднав ці вимоги у одній позовній заяві, а суд прийняв позов до розгляду і задовольнив його.
Стосовно тверджень заявника про, начебто, завелику вартість майна, на яке звернув стягнення суд першої інстанції, позивач зазначає, що реалізація цього майна буде проводитися у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а тому відповідачі мають нагоду скористатися правами, наданими боржнику у виконавчому провадженні, і вимагати як переоцінки майна, що підлягає реалізації, так і повернення надлишку коштів, отриманих від примусового продажу застави. Тож, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 10.09.2009 р. по справі № 2/159-/09 –без змін.
В судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідачі у справі –ПП «Вікторія»та СПД ФО ОСОБА_2 (заявники апеляційної скарги) своїх повноважних представників для участі в судовому засіданні 24.03.2010 р. (як, доречи, і 24.12.2009 р. та 11.02.2010 р.) не направили. Про причини неявки своїх представників відповідачі суду не повідомили.
Згідно з підпунктом 3.6 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відтак, відповідачів було належним чином повідомлено про час та місце слухання справи. Проте, всі копії ухвал Запорізького апеляційного господарського суду від 30.10.2009 р. (про прийняття апеляційної скарги та призначення її до розгляду), а також від 24.12.2009 р. та від 11.02.2010 р. (про відкладення розгляду справи), які було направлено за юридичними та поштовими адресами відповідача-1 та відповідача-2 (в т.ч., зазначеними ними самими у своїй апеляційній скарзі), повернулися з відмітками поштових відділень, відповідно, «Вибули», «За закінченням терміну зберігання».
Колегія суддів відзначає, що заперечення відповідачів на рішення господарського суду викладені ними у своїй апеляційній скарзі. У разі наявності додаткових доводів, відповідачі не були позбавлені можливості викласти їх у письмовій формі та додатково і завчасно направити на адресу апеляційного суду.
Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи та апеляційної скарги за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.
За клопотанням присутнього в судовому засіданні представника позивача апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
27.06.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»(Банком, позивачем у справі) та Приватним підприємством «Вікторія»(Позичальником, відповідачем-1 у справі) було укладено договір про надання кредитної лінії № CR 08-306/700 (далі –Кредитний договір), за умовами якого Банк надає Позичальнику кредитну лінію, в рамках якої Банк надає Позичальнику Кредит в розмірі, що не перевищує Ліміт фінансування (6000000,00 доларів США або еквівалент цієї суми у гривні), а Позичальник приймає, зобов’язується належним чином використати та повернути Банку Кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов’язання відповідно до графіку, встановленого у Кредитному договорі.
Позичальник зобов’язаний виконати боргові зобов’язання в повному обсязі до 24.06.2011 р. включно (п. 1.6 Кредитного договору).
За змістом п 1.7.1 Банк здійснює надання кредиту Позичальнику відповідно до Кредитної заявки, яка надається Позичальником Банку щонайменше за 3 банківські дні до передбачуваної дати отримання Позичальником Траншу, якщо сторони не домовляться про інше.
Відповідно до умов п. 1.4.5 Кредитного договору проценти нараховуються Банком 20 (двадцятого) числа кожного календарного місяця і повинні сплачуватися Позичальником щомісячно протягом трьох банківських днів, наступних за таким 20 числом кожного календарного місяця.
Договором № 1 від 01 08.2008 р. та Договором № 2 від 26.12.2008 р. до Кредитного договору були внесені зміни щодо порядку погашення зобов’язань.
З урахуванням внесених Договором № 1 від 01.08.2008 р. змін до п. 1.4.1 Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом у доларах США (за Траншами, отриманими ПП «Вікторія»після 1 серпня 2008 року) складала LIBOR+11% річних.
Договором № 2 від 26.12.2008 р. змінено графік погашення Кредиту за Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.10. Кредитного договору у випадку невиконання його умов, Банк вправі вимагати виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині. При цьому, таке виконання боргових зобов’язань повинно бути здійснене Позичальником протягом 7 банківських днів з дня пред’явлення Банком Позичальнику відповідної письмової вимоги про це. Також, сторони визначили, що реалізація положень п. 1.10 Кредитного договору не буде розглядатись сторонами як одностороння зміна умов цього договору. Реалізація положень п. 1.10 цього договору є одним із способів виконання боргових зобов’язань, встановлених взаємною згодою сторін. Вимога вважається пред’явленою в день її направлення Банком на адресу Позичальника.
Відповідно до п. 2.3.8 Кредитного договору, за управління кредитом Позичальник сплачує Банку комісію в сумі 120000,00 доларів США.
За порушення (невиконання та/або неналежне виконання) взятих на себе зобов’язань по поверненню Кредиту, та/або сплаті процентів за Кредит в обумовлені цим Договором строки, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочення виконання зобов’язань Позичальником (п. 4.2.1 Кредитного договору).
Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору документи забезпечення боргових зобов’язань вказані в п. 1.3 (з підпунктами) та/або п. 2.3 (з підпунктами) цього договору.
04.07.2008 р. в якості забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк»(Іпотекодержателем, позивачем у справі) та СПД ФО ОСОБА_2 (Іпотекодавцем, відповідачем-2 у справі) було укладено іпотечний договір № РL 08-459-700 (наступної черги) (далі –Іпотечний договір), за умовами якого для забезпечення повного, належного та своєчасного виконання Боржником (ПП «Вікторія», відповідачем-1 у справі) зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку Предмет іпотеки, а саме: цілісний майновий комплекс, який складається з наступного майна:
- адміністративна будівля площею 654,7 м2, огорожа площею 2857,2 м2, асфальтний майданчик площею 296,0 м2, частина під'їзної залізничної колії з технологічним обладнанням довжиною 121,0 м., в тому числі з перевідною стрілкою, що розташовані за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Запорізька, буд. 140-Л. Заставна (ринкова ціна) вартість предмета іпотеки згідно незалежній оцінки становить 2370500,00 грн. на дату укладання договору, що дорівнює 488813,28 доларів США. Зважена (розрахункова, що носить інформативний характер) вартість іпотечного майна 1540825,00 грн. або 317728,63 доларів США.
При укладанні Іпотечного договору, засвідченого нотаріусом, Іотекодавець документально підтвердив особисте право власності на вказане майно та засвідчив, що воно не перебуває у спільній власності, не має обтяжень, а сам він не перебуває у сімейних відносинах з будь-якою особою.
Також, 04.07.2008 р. між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк»(Іпотекодержателем, позивачем у справі) та СПД ФО ОСОБА_2 (Іпотекодавцем, відповідачем-2 у справі) був укладений іпотечний договір № РL 08-460-700 (наступної черги) (далі –Іпотечний договір-2), відповідно до якого для забезпечення повного, належного та своєчасного виконання Боржником (ПП «Вікторія», відповідачем-1 у справі) зобов'язань за Кредитним договором СПД ФО ОСОБА_2 надав в іпотеку цілісний майновий комплекс, який складається з наступного майна:
- цех по виробництву пластикових виробів № 1 площею 1388,9 м2, навіс площею забудови 364,5 м2, прохідна площею забудови 7,0 м2, цех по виробництву пластикових виробів № 2 площею 829,0 м2, цех по виробництву пластикових виробів № 3 площею забудови 439,7 м2, склад площею 1022,0 м2, склад площею 732,4 м2, склад площею 721,9 м2, будинок спеціалістів площею 317,9 м2, адмін. будівля площею 29,5 м2, склад № 1 площею 510,5 м2, склад № 2 площею 145,1 м2, адміністративно-побутова будівля площею 114,4 м2, навіс площею забудови 579,5 м2, навіс площею забудови 579,5 м2, навіс площею забудови 563,8 м2, навіс площею забудови 557,8 м2, що розташоване за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131-Л.
Заставна (ринкова ціна) вартість предмета іпотеки згідно незалежній оцінки становить 18308300,00 грн. на дату укладення договору, що дорівнює 3775296,42 доларів США. Зважена вартість іпотечного майна 8461735,00 грн. або 1744867,51 доларів США.
Належність майна СПД ФО ОСОБА_2 на праві власності відповідачем-2 підтверджено право установчими документами, який також вказав про відсутність щодо нього обтяжень, прав третіх осіб, перебування у спільній власності, сімейних відносинах будь з ким.
Відповідно до п. 3.4.1 договорів іпотеки Іпотекодержатель (позивач) має право одержати виконання боргових зобов'язань та задоволення інших вимог за рахунок Предмета іпотеки у разі невиконання та/або неналежного виконання ПП «Вікторія»його зобов'язань за Кредитним договором.
Крім того, за умовами вищезазначених узгоджених сторонами договорів Іпотекодержатель наділений правами одержувати виконання боргових зобов'язань за рахунок Предмету іпотеки, звернути на нього стягнення, реалізувати цей предмет або набути на нього право власності, перевіряти документально і в натурі наявність і стан іпотечного майна, вживати заходи для його збереження та захисту.
Також, ПАТ «ОТП Банк» на підставі вказаних договорів має право як на свій розсуд обирати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, так і за своїм вибором звертати стягнення як на будь-яку частину Предмета іпотеки, так і на весь Предмет іпотеки.
03.07.2008 р. між ПАТ «ОТП Банк»(Заставодержателем, позивачем у справі) та ПП «Вікторія»(Заставодавцем, відповідачем-1 у справі) був укладений договір застави № РL 08-458/700 (далі –Договір застави), відповідно до якого для забезпечення повного, належного та своєчасного виконання Заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором, Заставодавець надав у заставу Предмет застави. У разі невиконання та/або неналежного виконання Заставодавцем Боргових зобов’язань за Кредитним договором та/або в інших Заставних випадках, в силу цього Договору Заставодержатель має переважне право перед іншими кредиторами Заставодавця одержати виконання Боргових зобов’язань та інших Фактичних вимог за рахунок Предмета застави.
Відповідно до п. 1.2 Договору застави Предметом застави є майно (основні засоби виробництва/обладнання), що належить Заставодавцю на праві власності, опис, кількість, місцезнаходження (включаючи назву Утримувача) та Заставна вартість якого зазначається в Додатку № 1 до цього Договору та який є невід’ємною його частиною.
Загальна заставна вартість Предмета застави становить 38711200,00 грн., що дорівнює 7982513,66 доларів США. Загальна зважена вартість цього майна (сума оцінки за даним кредитним договором, як його забезпечення, з коефіцієнтом 0,80) дорівнює 30968960,00 грн., що відповідає 6386010,93 доларів США (п. п. 1.5.1 та 1.5.2 Договору застави).
В п. 2.1.2 Договору застави сторони узгодили, що Кредит підлягає поверненню Заставодавцем Заставодержателю в повному обсязі в строк до 24.06.2011 р., включно, в порядку та на умовах, що встановлені в Кредитному договорі.
Права і обов’язки Сторін узгоджено в статті 3 Договору застави.
Зокрема, пунктом 3.1.16 Договору застави передбачено, що до обов’язків Заставодавця входить обов’язок забезпечити можливість відвідання представниками Заставодержателя, за умови попереднього попередження Заставодержателем Заставодавця про таке відвідання, будь-яких адміністративних, виробничих, складських та/або інших приміщень Заставодавця та/або Утримувача з метою перевірки наявності, кількості, фізичного стану та якості Предмету застави, ознайомлення з документацією, що підтверджує виконання Заставодавцем положень цого Договору та інше. На письмову вимогу Заставодержателя Заставодавець зобов’язаний надати Заставодержателю оригінали або засвідчені Заставодавцем чи нотаріально копії документів, що стосуються виконання Заставодавцем положень цього Договору.
За умовами Договору застави до прав Заставодержателя, зокрема, віднесено право вимагати виконання Заставодавцем його обов’язків, що передбачені цим Договором (п. 3.4.1 Договору застави); вживати всіх заходів, право на які надано Заставодержателю положеннями чинного законодавства України та/або цього Договору з метою реалізації своїх прав на отримання виконання Боргових зобов’язань та інших Фактичних вимог (п. 3.4.6 Договору застави); на свій розсуд обирати спосіб звернення стягнення на Предмет застави відповідно до цього Договору та/або положень чинного законодавства України (п. 3.4.10 Договору застави).
Згідно з п. 6.2 Договору застави Заставодержателю надано право звернути стягнення на Предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмета застави у разі невиконання ПП «Вікторія»забезпеченого заставою зобов'язання.
Також, в Договорі застави сторони узгодили, що Заставодержатель (Банк) має право вимагати виконання Заставодавцем (підприємством) своїх обов'язків, здійснювати перевірку Предмета застави, на свій розсуд обирати спосіб звернення стягнення на Предмет застави (на частину предмета застави, на весь Предмет застави, через суд або в позасудовому порядку шляхом переходу права власності на Предмет застави за заставною вартістю). При цьому Заставодавець гарантував, що заставне майно належить тільки юридичній особі –ПП «Вікторія», не має жодних обтяжень, не знаходиться у спільній власності, а у випадку претензій третіх осіб, вони врегульовуються за рахунок Заставодавця.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Банк свої зобов’язання щодо видачі кредиту виконав у повному обсязі.
Позичальником, навпаки, порушувалися строки повернення Кредиту та сплати відсотків по кредиту.
17.02.2009 р. ПАТ «ОТП Банк»на адресу ПП «Вікторія»було направлено листа (вих. № 700-04/569-1) з вимогою протягом 7-ми банківських днів з дня направлення даної Вимоги погасити прострочену заборгованість в сумі 163739,26 доларів США, з яких: 153848,36 доларів США –несплачені проценти за користування кредитом та 9890,90 доларів США –пеня за неповернення в строк процентів.
Оскільки у встановлені п. 1.10 Кредитного договору строки відповідач-1 Вимогу Банку не виконав, 16.03.2009 р. ПАТ «ОТП Банк»на адресу відповідача-1 направив Іпотечні повідомлення (вих. № 700-04/569 та № 700-04/569-1) з вимогою погасити заборгованість у повному обсязі протягом 30-ти днів з моменту направлення повідомлення.
Зазначена вимога позивача була залишена відповідачем-1 без задоволення.
Позовні вимоги про стягнення з ПП «Вікторія»та СПД ФО ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання кредитної лінії № CR 08-306/700 від 26.06.2008 р. в сумі 6165699,65 доларів США (47035039,68 грн.), в т.ч. 5820000,00 доларів США –основного боргу, 327184,51 доларів США –відсотків та 18515,14 доларів США –пені за рахунок майна боржників, яке є предметом забезпечувального зобов'язання, стали предметом судового розгляду у даній справі.
Колегія суддів, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
За визначенням частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, протягом червня-вересня 2008 року відповідач-1 (ПП «Вікторія») надавав Банку кредитні заявки на отримання кредиту загальною сумою 6000000,00 доларів США.
Банк, виконуючи умови Кредитного договору, відповідно до заявок відповідача-1, перерахував на його рахунок вказану суму, що підтверджується відповідними платіжними документами та документами бухгалтерського обліку руху грошових коштів (том 1 арк. справи 42-55).
Проте, відповідачем-1 зобов’язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконані.
Матеріали справи свідчать, що платежами, здійсненими 17.09.2008 р. (на суму 80000,00 доларів США) та 23.09.2008 р. (на суму 100000,00 доларів США), відповідачем-1 сума кредиту була погашена лише в розмірі 180000,00 доларів США, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією виписки з рахунку відповідача-1 (том 1 арк. справи 55).
Як зазначено в позовній заяві, починаючи з 26.12.2008 р. відповідач-1 також не здійснює погашення нарахованих банком відсотків за кредитом.
Відповідно до п. 1.10. Кредитного договору у випадку невиконання його умов, Банк вправі вимагати виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині.
Враховуючи те, що відповідач-1 не здійснював погашення процентів за кредитом з 26.12.2008 р., 17.02.2009 р. на його адресу Банком був направлений лист із вимогою про погашення суми простроченого боргу.
Однак, у встановлені п. 1.10 Кредитного договору строки (протягом 7-ми банківських днів з дня пред’явлення Банком Позичальнику відповідної письмової вимоги про це), відповідач-1 жодних грошових сум Банку не сплатив.
Оскільки відповідач-1 залишив пред’явлену йому позивачем вимогу без задоволення, 16.03.2009 р. позивач надіслав на адресу відповідача-1 Іпотечні повідомлення (вих. № 700-04/569 та № 700-04/569-1) з вимогою погасити заборгованість в повному обсязі протягом 30-ти днів з моменту направлення даного повідомлення.
Відповідач-1 вказану вимогу також не виконав, натомість листом від 15.04.2009 р. (вих. № 43), посилаючись на економічну кризу, запропонував позивачу погодитись з наявністю форс-мажорних обставин для розробки навзаєм прийнятних умов компромісу та оформлення його у вигляді кредитних канікул за основним боргом та процентами. Водночас, на Іпотечні повідомлення позивача від 16.03.2009 р. (вих. № 700-04/569 та № 700-04/569-1), відповідач-1 повідомив, що вартість предмету застави значно перевищує суму заборгованості, а друге Іпотечне повідомлення за таких умов взагалі зайве. Також відповідач-1 просив сплату суми 159410,63 доларів США відстрочити до наступного періоду, а надісланий раніше новий графік –розглянути та задовольнити (в разі незгоди –запропонувати свій варіант для укладення додаткової угоди мирним шляхом).
Станом на момент подання позову, загальна сума заборгованості за кредитом складала 5820000,00 доларів США, а також, у відповідності з п.п. 1.4.1, 1.4.5 Кредитного договору, були нараховані відсотки (за період з 07.07.2008 р. по 05.06.2009 р.) в сумі 327184,51 доларів США.
Факт несплати решти Кредиту та відсотків за ним відповідачем-1 не заперечується.
Докази повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором процентів відсутні. Заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором у розмірі 5820000,00 доларів США (осн. борг) та 327184,51 доларів США (відсотки за кредитом) доведена матеріалами справи.
Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 5820000,00 доларів США та суми відсотків в розмірі 327184,51 доларів США є обґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 18515,14 доларів США за несвоєчасне виконання відповідачем-1 його зобов’язань щодо сплати відсотків.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Умовами укладеного між позивачем та відповідачем-1 Кредитного договору (п. 4.2.1) за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) взятих на себе зобов’язань по поверненню Кредиту, та/або сплаті процентів за Кредит в обумовлені цим Договором строки, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочення виконання зобов’язань Позичальником.
Таким чином, позовна вимога про стягнення пені в сумі 18515,14 доларів США (140939,14 грн.) за період з 26.12.2008 р. по 05.06.2009 р. заявлена обґрунтовано і правомірно задоволена судом у повному обсязі.
Цілком обґрунтованими слід також визнати висновки місцевого господарського суду щодо звернення стягнення на майно боржників, яке є предметом забезпечувального зобов'язання, з огляду на вищевикладене та наступне.
Положеннями статті 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.
Згідно зі ст. 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також, статтею 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. При цьому, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
В даному випадку, право Іпотекодержателя (позивача) на звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання та/або неналежного виконання Іпотекодавцем (відповідачем-2) положень Іпотечного договору, та/або невиконання та/або неналежне виконання Боржником (відповідачем-1) положень Кредитного договору, передбачено у статтях 3 та 6 Іпотечних договорів.
Пунктом 6.2 Договору застави позивачу також надано право звернути стягнення на Предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета застави у разі невиконання ПП «Вікторія»забезпеченого заставою зобов'язання.
Невиконання ПП «Вікторія»взятих на себе за Кредитним договором обов'язків щодо повернення сум кредиту та сплати процентів за користування кредитом є порушенням норм чинного законодавства (ст. ст. 525, 526, 530, 1049 ЦК України), та є підставою для Банку звернутися до суду із вимогою про стягнення суми заборгованості та задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, яке виникло на підставі Кредитного договору, шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки та Предмет застави.
Враховуючи викладене, а також встановлений факт порушення відповідачем-1 умов Кредитного договору щодо термінів сплати кредиту і відсотків та доведеність заявленої до стягнення суми, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно є обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства.
Факт порушення відповідачем-1 своїх зобов’язань за Кредитним договором щодо своєчасності розрахунків є доведеним і сторонами не заперечується, що покладає на відповідача-1 встановлену законом та Кредитним договором відповідальність.
Колегія суддів зауважує, що відповідач-1 як суб’єкт господарювання, здійснює свою діяльність самостійно, ініціативно, на власний ризик, тож негативний результат його господарської діяльності сам по собі не може бути підставою для звільнення його від передбаченої Кредитним договором та законом відповідальності.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За змістом ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з Роз’ясненнями ВАСУ «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»№ 02-5/611 від 23.08.1994 р., умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Вказані обставини підтверджуються роз’ясненнями Вищого господарського суду України, наданими у Інформаційних листах від 06.08.2008 р. № 01-8/471, від 16.10.2008 р. № 01-8-626 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»та у Інформаційному листі від 12.12.2006 р. №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову».
Стаття 66 ГПК України обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження по даній справі, в порядку, передбаченому умовами п. 3.1.16 Договору застави, позивач, 10.07.2009 р. направив на адресу відповідача-1 лист (вих. № 700-10-1/1580 від 10.07.2009 р.) із повідомленням про необхідність надання представникам Банку можливості для перевірки наявності, стану та умов збереження предмету забезпечувального обтяження.
У відповідь на лист позивача, відповідач-1 листом від 27.07.2009 р. (вих. № 254) відмовив у наданні представникам Банку доступу на територію підприємства для перевірки заставленого майна.
Такі дії відповідача-1 свідчать про односторонню відмову від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором застави та унеможливлюють реалізацію позивачем прав, передбачених ст. 10 Закону України «Про іпотеку», щодо можливості перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки.
Аналіз змісту позовних вимог і природа спірних правовідносин свідчать про те, що місцевим господарським судом обґрунтовано вжиті заходи по забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ПП «Вікторія»та ПП ОСОБА_2, яке є предметом кредитного забезпечення на підставі Іпотечних договорів і Договору застави, оскільки існує обґрунтоване припущення про те, що відповідачі мають намір провести відчуження предмету застави та погіршити стан предмету іпотеки, що зробить неможливим виконання рішення суду по справі за позовом Банку про стягнення боргу за рахунок заставленого майна.
Таким чином, заходи до забезпечення позову, які застосовані судом першої інстанції, відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності і пов’язаності з вимогами заявника, а також принципам допустимості і належності вжитого судом засобу забезпечення.
Також, враховуючи, що заставної вартості майна відповідача-1 (38711200,00 грн.) недостатньо для покриття боргу (що дорівнює у гривнях 49294768,70), а майно відповідача-2 за двома Іпотечними договорами не має предметної оцінки, господарським судом правомірно накладено арешт на все майно ПП «Вікторія»та СПД ФО ОСОБА_2
При цьому, колегією суддів враховується, що накладення арешту на все майно відповідачів не суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в процесі виконання судового рішення боржники будуть приймати участь в оцінці арештованого майна та на свій розсуд можуть визначати перелік та кількість майна (відповідно до його оцінки), за рахунок якого буде здійснюватися погашення кредитних боргових зобов'язань.
Не знаходять свого підтвердження посилання заявників на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Відповідно до підпункту 3.6 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Як свідчать матеріали справи, відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (шляхом направлення на їх адресу копій ухвали суду від 15.07.2009 р. про порушення провадження у даній справі, а також ухвал від 13.08.2009 р. та від 03.09.2009 р. про відкладення розгляду справи).
До того ж, в судових засіданнях 13.08.2009 р. та 03.09.2009 р. з боку відповідача-1 був присутнім його представник за довіреністю Васильєва І.С. (довіреність від 05.01.2009 р., протоколи судового засідання –том 1 арк. справи 132, 142).
Заявники посилаються на те, що остання ухвала суду про відкладення розгляду справи (від 03.09.2009 р.) не була ними отримана, а суддя та його секретар, які, начебто, в день судового засідання (10.09.2009 р.) бачили в приміщенні господарського суду Херсонської області їх представника Васильєву І.С., не повідомили їй про слухання справи 10.09.2009 р.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.09.2009 р., через відсутність у судовому засіданні представників позивача і відповідача-2 та невиконання відповідачами вимог суду щодо надання письмових відзивів на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в них обставин, та установчих документів, розгляд справи було відкладено на 10.09.2009 р. Ухвалу суду про відкладення розгляду справи було надіслано на адреси сторін 04.09.2009 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Херсонської області), тобто в строки, визначені статтею 87 ГПК України.
Отже, відповідачі були своєчасно та належним чином повідомлені господарським судом про час і місце слухання справи. Проте, в судове засідання 10.09.2009 р. своїх представників вони не направили, про причини неявки суд не повідомили, не скористались наданими їм ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання відзиву на позовну заяву та документів, які б підтвердили заперечення проти позову, жодним чином не спростували доводи позивача.
Також колегія суддів звертає увагу заявників апеляційної скарги на зміст статті 77 ГПК України, якою визначено, що про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.
При цьому, будь-яких посилань про необхідність особистого усного повідомлення представників сторін про дату та місце слухання справи ст. 77 ГПК України не містить.
Виходячи з положень ст.ст. 75, 77 ГПК України розгляд справи судом у разі неявки в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування рішення господарського суду.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.
Дана справа розглядалась місцевим господарським судом протягом майже 2-х місяців. По справі відбулось 3 судових засідання, у 2-х з яких представник заявників був присутнім. При цьому саме через ненадання відповідачами відзиву на позовну заяву та витребуваних (двічі) ухвалами суду (від 15.07.2009 р. та від 03.09.2009 р.) матеріалів, необхідних для вирішення спору, суд змушений був втретє відкласти розгляд справи.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Добросовісність користування процесуальними правами слід розглядати таким чином, що особи, які беруть участь у справі, не повинні зловживати наданими їм правами.
Колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі відповідачами не наведено жодних доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, не надано доказів безпідставного задоволення позовних вимог позивача.
Стосовно доводів заявників, що через неявку у судове засідання 03.09.2009 р. представника позивача та неповідомлення суду про її причини, суд, на порушення вимог п. 5 ст. 81 ГПК України не залишив без розгляду справу, а відклав її розгляд, апеляційна інстанція зауважує, що відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
В даному випадку, вимоги суду позивачем були виконані, матеріали, необхідні для вирішення спору, надані ним своєчасно та у повному обсязі, у зв’язку з чим підстави для залишення позову без розгляду у суду були відсутні.
Слід зауважити, що протягом розгляду справи судом було надано сторонам достатньо часу для подання всіх доказів, які б доводили наявність тих чи інших обставин, на які посилається кожна зі сторін.
Отже, відповідачі не були позбавлені можливості надати суду всі необхідні, на їх думку, документи, в тому числі докази скрутного фінансового становища підприємства.
Посилання заявників на те, що основне порушення їх прав полягає у неприйнятті місцевим господарським судом зустрічного позову по даній справі, не приймається колегією суддів до уваги, як надумані і безпідставні. Вказані доводи не спростовують висновків суду, а питання повернення зустрічного позову не стосується предмету даного спору.
За правилами ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Обставини справи свідчать, що за результатами розгляду зустрічного позову відповідачів 10.09.2009 р. господарським судом Херсонської області винесено ухвалу про направлення позовної заяви ПП «Вікторія»та ПП ОСОБА_2 за територіальною підсудністю справ до господарського суду м. Києва.
За таких обставин, станом на день винесення рішення по даній справі (10.09.2009 р.), у місцевого господарського суду були відсутні також підстави для зупинення провадження у справі.
Жодних порушень процесуального права, визначених статтею 104 ГПК України у якості підстави для скасування рішення місцевого господарського суду, заявниками в своїй апеляційній скарзі не зазначено, їх наявність не доведено.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стосовно викладеної в апеляційнійї скарзі вимоги заявників залишити позов без розгляду слід зазначити, що залишення позову без розгляду –це одна з форм закінчення провадження у справі без винесення судового рішення. Залишення позову без розгляду –це закінчення розгляду справи, що викликане недотриманням позивачем установлених законом умов порушення і нормального розвитку судового процесу.
В даному випадку підстави залишення позову без розгляду, передбачені статтею 81 ГПК України, у суду апеляційної інстанції відсутні.
При цьому, колегія суддів зауважує, що в порядку статей 112-114 ГПК України, судове рішення, за заявою сторони, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами (за умови наявності таких обставин).
Оскільки доводи заявників апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Херсонської області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на її заявників (відповідачів у справі).
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вікторія»(м. Херсон) та Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (м. Херсон) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 10.09.2009 р. у справі № 2/159-/09 залишити без змін.