Справа № 2-796/10                                                  

                                                 З А О Ч Н Е         Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 року суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області у складі :

               головуючої  -  судді Висоцької Г.А.

               при секретарі – Кашарайло А.А.

               з участю прокурора – Вільчак З.І.

               з участю представника позивача – Гордейчук Ю.О.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Міського відділення № 8351 м. Миколаєва до ОСОБА_2   про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

     25.02.2010 року Вознесенський міжрайонний прокурор  звернувся до суду з позовом в інтересах філії –Вознесенського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України»  до відповідача ОСОБА_2  про стягнення  заборгованості за кредитним договором у сумі  269567грн.51коп. та судових витрат по справі.

     В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що  14.10.2008 року між  ВАТ „Державний Ощадний банк України”, в особі керуючого філії міським відділенням   № 8351 Скринник Т.О. та відповідачкою ОСОБА_2   був укладений договір  про іпотечний  кредит  № 262-І,  за яким   позивач надав  позичальнику  кредит  на придбання житлового будинку за договором купівлі-продажу від 14.10.2008 року розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на суму 250000 гривень строком до 13.10.2033 року з ісплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,0 % річних.

      В забезпечення зобов»язнання позичальником кредитних зобов»язань був укладений іпотечний договір від 14.10.2008 року  № 2666 за яким позичальнику було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: АДРЕСА_1.

    Посилаючись на те, що відповідачкою ОСОБА_2   умови кредитного договору   не були виконані позивач, просить стягнути з відповідачки 269567,51 грн.

        В судовому засіданні помічник прокурора Вільчак З.І.  та   представник позивача уточнили свої вимоги, просять стягнути з відповідачки заборгованість станом на 12.04.2010 року   у сумі 270652,25грн. та звернути стягнення на іпотечне майно.

   Відповідачка ОСОБА_2 двічі в судове засідання не з»явилася, судом належним чином була повідомлена  про день та час слухання справи, причини неявки суду не повідомила, тому суд відповідно до ч 1 ст 224 ЦПК України вважає за можливе  ухвалити заочне рішення.

   Вислухавши пояснення помічника прокурора та  представника позивача,  оцінивши та  дослідивши письмові  докази по цивільній  справі,  суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що між  ВАТ „Державний Ощадний банк України”, в особі керуючого філії міським відділенням   № 8351 Скринник Т.О.   та відповідачкою ОСОБА_2   був укладений договір  про іпотечний  кредит  № 262-І,  за яким   позивач надав  позичальнику  кредит  на придбання житлового будинку за договором купівлі-продажу від 14.10.2008 року розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на суму 250000 гривень строком до 13.10.2033 року з ісплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,0 % річних  ( а.с.5-12).

14.10.2008 року  був укладений іпотечний  договір предмету нерухомого майна, а саме : АДРЕСА_1, на виконання зобов»язання  по договору про іпотечний кредит ( а.с. 13- 18).

Згідно розрахунку заборгованості відповідачки ( а.с.40)  за договором № 262-1 від 14.10.2008 року, вона умови договору виконувала неналежним чином, в зв’язку з чим станом на 12.04.2010 року має заборгованість з в розмірі 270652 грн. 25 коп., в тому числі: залишок по кредиту 247823 грн.16 коп., прострочена  заборгованість за кредитом – 1108 грн.11 коп., прострочена заборгованість по  відсоткам – 15971 грн. 25 коп., пеня – 3765. грн. 11 коп., комісія -  1984 грн. 62 коп.

     Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

     Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено в ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 589 ЦК України, ст. 20, 33 Закону України "Про заставу" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, забезпеченого заставою. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено в розділі 6 договору іпотеки від  14.10.2008 року, укладеного між сторонами, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, яким є письмова вимоги  визначена в п. 6.1 цього договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись шляхом продажу Іпотекодержателем предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку",  також за рішенянм суду шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

За змістом положень ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя

За змістом положень ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

В ч. 2 ст. 35 вказаного закону встановлено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Проте вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання — звернути стягнення на предмет іпотеки.

Зважаючи на викладене суд вважає, що позивач надав суду відповідні докази  виконання положень ст. ст. 12, 35 Закону України "Про іпотеку", а саме вимоги, надіслані позивачем ОСОБА_2 від 06.07.2009 року  та 11.12.2009 року із поштовими повідомленнями про вручення ( а.с. 47-50).

Таким чином, перед поданням до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позивач  вимагав від боржниці усунення порушень обов’язків за кредитним договором № 262-1 від 14.10.2008 року,  пред’являв вимоги про дострокове виконання основного зобов'язання до ОСОБА_2  як позичальника й  повідомляв про намір звернути стягнення на предмет застави майнового поручителя, тому відповідачка мала час і можливість вжити необхідних й залежних від неї заходів до виконання договору в позасудовому порядку.

     Факт направлення позивачем вимог-повідомлень про достркоове повернення кредиту з попередженням про майбутнє звернення стягнення на предмет застави на адресу позичальника, судом береться до уваги, оскільки він відновлював право відповідачки  на вирішення спору в добровільному порядку, і забезпечує виконання Банком положень п. 3 кредитного договору п 6.1 іпотечного договору та Закону України "Про іпотеку".    

     Враховуючи викладене, зважаючи на те, що в ході судового розгляду справи достовірно встановлено факт невиконання позичальником- Ширінян Е.Р. умов кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, беручи до уваги той факт, що при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором банком виконано вимоги Закону України "Про іпотеку" та положення п. 4.2.2 кредитного договору № 262-1  від 14.10..2008 року, дотримано процедуру дострокового стягнення заборгованості по кредиту й звернення стягнення на предмет іпотеки за вказаних умов.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209,  213-215 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 589-591, 625, 1050-1054 ЦК України, ст. ст. 12, 33-41 Закону України "Про іпотеку" від 02.10.1992 року № 2654-ХІІ, суд, -

В И Р І Ш И В :

     Позовну заяву Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Міського відділення № 8351 м. Миколаєва до ОСОБА_2   про стягнення заборгованості за кредитним договором  - задовольнити.

     Стягнути  з ОСОБА_2   на користь Відкритого акціонерного товариства „Державний Ощадний банк України” особі філії – Міське відділення № 8351 м. Миколаїв заборгованість  по договору про іпотечний кредит № 262-І від 14.10.2008 року  станом на 12.04.2010 року   у сумі 270652 ( двісті сімдесят тисяч шістсот п»ятдесят дві) грн. 25 коп.

     Звернути стягнення на предмет іпотеки – одноповерховий АДРЕСА_1, який є власністю ОСОБА_2, під літерою «А-1», та належній до нього відповідні надвірні будівлі, а саме: гараж цегляний - під літерою «Б-1», сарай цегляний- під літерою «Г-1», сарай цегляний -  під літерою «Д-1»,  сарай цегляний – під літерою «Е-1», навіс – під літерою «Ж-1», огорожа – під № 1, споруда – під №2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором .

    Стягнути з ОСОБА_2   судовий збір до бюджету держави в особі  Вознесенського  мiського фiнансового відділу МФО  826013,  Код банку   23406957, код платежу 22090100   р/р 31415537700007 Банк  УДК Миколаiвськоi областi  у розмірі 1700 грн.

     Стягнути з ОСОБА_2   витрати на інформаційно-технічне забезпечення на користь держави: отримувач Державний бюджет м. Вознесенська  банк ГУДКУ в Миколаївській  області  МФО  826013 код ЕДРПОУ 23406957   рр 31210259700007  у розмірі  120 гривень  

  Заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про перегляд   заочного рішення на протязі десяти днів з дня отримання  копії рішення.

       Рішення може бути оскаржене до  апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                     Суддя                                                                               Висоцька Г.А .