АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц- 977/06            Головуючий   1-й  інстанції:Марінін А.В.

Категорія                                                 Доповідач:  Борисов Є.А.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року, липня місяця, 11-го дня колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: судді Борисова Є.А.,

суддів : Маляренко І.Б., Яресько А.В.

при секретарі: Дорошенко Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 5 листопада 2002 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

встановила:

16.06.1999 року позивачка звернулася до місцевого суду із позовом, у якому вказала, що 08.06.1998 року відповідачі по справі її побили, внаслідок чого їй були спричинені легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. У зв'язку з вказаними протиправними діями відповідачів вона понесла матеріальні затрати на лікування, а також зазнала моральних страждань, у зв'язку з чим просила суд стягнути з відповідачів 2000 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди і 1000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди. Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачка змінила розмір своїх позовних вимог і просила суд стягнути з відповідачів 285 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди і 2000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Оскаржуваним рішенням місцевий суд позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з відповідачів в солідарному порядку 2000 гривень моральної шкоди і відмовивши в задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової шкоди.

В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення місцевого суду скасувати та постановити нове, яким у позові до них відмовити, посилаючись при цьому на те, що тілесних ушкоджень позивачці вони не завдавали і суд першої інстанції не дав належної оцінки показанням свідків по справі, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до ст.29 ЦПК України в редакції 1963 року, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою судді Ровеньківського міського суду Луганської області від 08.11.2000 року встановлено, що 8 червня 1998 року відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 завдали позивачці тілесних ушкоджень у вигляді синців лівого передплічча і грудної залози, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я. Цією ж постановою відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно відповідачів за спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто за нереабілітуючих підстав. Постанова набрала чинності і на момент прийняття оскаржуваного рішення скасованою не була. За таких підстав висновки суду про те, що шкоди позивачці було завдано винними діями відповідачів відповідають обставинам справи і наявним в ній матеріалам.

Разом з тим, з огляду на характер заподіяних позивачці тілесних ушкоджень, характер і обсяг моральних страждань, перенесених позивачкою, наслідки протиправних дій відповідачів, суд першої інстанції невірно визначив розмір відшкодування моральної шкоди, який є завищеним, і судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині визначення суми моральної шкоди скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір стягнення з відповідачів до 300 грн.

Керуючись ст..ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 5 листопада 2002 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди змінити, скасувавши в частині стягнення з відповідачів 2000 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 5 листопада 2002 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту його оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Верховного Суду України.