АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц -1250/ 06 Головуючий
Категорія 23. в інстанції Морозова С.М.
Доповідач Карташов О.Ю.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня «12» дня Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого Карташова О.Ю.
Членів суду Савченко В.О., Свинцової Л.М.
при секретарі Форощук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
апеляційну скаргу
ОСОБА_1 представника ОСОБА_2
на ухвалу
місцевого Артемівського районного суду м. Луганська від 10.02.2006 року
по цивільній справі за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою місцевого Артемівського районного суду м. Луганська від 10.02.2006р. постановлено: позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди вважати неподаною і повернути позивачеві.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2 ставиться питання про скасування зазначеної ухвали суду, як постановленої з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до Статті 6 Протоколу № 7 Конвенції про захист основних свобод і прав людини, яка є частиною національного законодавства України, - кожен при вирішені питання щодо його прав та обов'язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 4 статті 10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Так, у жовтні 2005р. ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зазначив, що вона є власником 1/2 частки домоволодіння АДРЕСА_1, інша 1/2 частка якого, 12.07.2005р. була продана ОСОБА_5, ОСОБА_6, при цьому, договір купівлі-продажу був оформлений за участю посередників ОСОБА_4, ОСОБА_7 та зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_3 Посилаючись на те, що цей договір було укладено з порушенням діючого законодавства, що внаслідок укладення такого договору були порушені її права та інтереси, їй було заподіяно матеріальну та моральну шкоду, позивачка просила суд стягнути з відповідачів у рахунок відшкодування такої шкоди з ОСОБА_3 - 16 000грн. моральної шкоди, ОСОБА_4 - 10 000грн. моральної шкоди і 5 000грн. матеріальної шкоди, ОСОБА_5 - 2 000грн. моральної шкоди, ОСОБА_6 - 2 000грн. моральної шкоди, ОСОБА_7 - 10 000грн. моральної і 5 000грн. матеріальної шкоди.
Як вбачається із матеріалів справи, місцевим судом 23.01.2006р. постановлена ухвала, якою позовна заява ОСОБА_2 залишена без руху, за мотивами, що заява подана без додержання вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а саме - в позовній заяві відсутні місце проживання або місце знаходження ОСОБА_4, поштовий індекс, номер засобів зв'язку; неконкретне викладення обставин, якими позивачка обґрунтовує позовну вимогу (яка конкретно вина кожного з відповідачів в заподіянні шкоди); не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину; не надані документи, що підтверджують сплату державного мита з позову про відшкодування моральної шкоди.
Постановляючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не були виконані вимоги зазначені в ухвалі суду від 23.01.2006р.
Проте з цими мотивами погодитися не можна, оскільки повернення позовної заяви позивачу, може мати місце лише за наявності підстав, передбачених ст. 119,121 ЦПК України.
Згідно з вимогами цих статей, суд не вправі відмовити позивачеві у прийнятті позовної заяви з мотиву, що він не надав суду доказів та не навів фактів, які необхідно встановити для вирішення спору.
Відповідно до ст. 60 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ч. 2 передбачено, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Між тим, під час попереднього судового засідання, суд уточнює позовні вимоги, визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі вирішує питання про витребування доказів.
Крім того, у матеріалах справи (а.с. 1) є квитанція про сплату позивачкою державного мита з позову про відшкодування моральної шкоди у сумі - 8,50грн.
За таких обставин, колегія суддів скасовує ухвалу суду першої інстанції і передає питання на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 304 ч. 1, 307 ч. 2 п. 4, 313, 314 ч. 1 п. 6, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, ~
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу місцевого Артемівського районного суду міста Луганська від 10 лютого 2006 року - скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.