АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
за участю апелянта, позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судо-вому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінни-цької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду Укра-
їни у Гайсинському районі Вінницької області про поновлення про-
пущеного процесуального строку, перерахунок і стягнення недопла-
ченого підвищення до пенсії як дитині війни за період 2006-2008 ро-
ків,
за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1, начальника управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької об-ласті Мандибури Л.М. на постанову Гайсинського районного суду Вінниць-кої області від 04 вересня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
12 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в Гайсинський районний суд Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Гай -синському районі Вінницької області ( далі - ПФУ у Гайсинському районі ) про поновлення процесуального строку, зобов’язання нарахувати недоплачу-ну щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період 2006-2008 років ( а. с. 2-4 ), посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV йому по-винна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога до пенсії у роз -мірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, дана соціальна допомога в 2006-2007 роках йому не виплачувалася, в 2008 році виплачена у меншому, ніж встановлено, розмірі. Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 просив
Справа № 22ц-2050/10 Рішення ухвалено під головуванням судді
Категорія 57 Медвецького С.К., доповідач Денишенко Т.О.
позов задоволити, стягнути на його користь кошти в сумі 4655,90 гривень, по
новивши пропущений з поважних причин процесуальний строк.
Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 вере-сня 2009 року ( а. с. 39-42 ) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Гайсинсько-му районі Вінницької області протиправною, зобов'язано відповідача здійс-нити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загально-обов’язкове державне пенсійне страхування», виплатити позивачу недопла-чені кошти за період з 22.05. по 31.12.2008 року з врахуванням проведених ви -плат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою ( рішенням ) суду першої інстанції, ОСОБА_1, управління ПФУ у Гайсинському районі Вінницької області оскаржили її в апеляційному порядку ( а. с. 44, 49-52, 61-62 ), посилаючись на те, що ви-сновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, що призвело до неправи-льного застосування норм матеріального права. ОСОБА_1 просить оскаржу-вану постанову скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення його по-зову в повному обсязі. Управління Пенсійного фонду України у Гайсинсько-му районі Вінницької області просить, скасувавши рішення суду першої інс-танції, ухвалити нове про відмову в позові в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, пояснення по власній апеляційній скарзі ОСОБА_1 і його заперечення на скаргу відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржу-ваної судової постанови в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявле-них у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтвер- джуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності, тощо ), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтверд-ження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка право-ва норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочин-ства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які бу -ли досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і все-бічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обста-винам справи.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстан-ції виходив з того, що останній має право на пільги, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV.
Зазначений Закон передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячна дер-жавна соціальна допомога чи щомісячне довічне грошове утримання, що ви-плачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи слідує, що позивач одержує пенсію, виплата якої здій-снюється управлінням ПФУ у Гайсинському районі Вінницької області. Су-дом першої інстанції встановлено, що виплата ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій-ни» від 18.11.2004 року № 2195-IV в 2006, 2007 роках не проводилася, а з 01. 01.2008 року йому, як особі, яка має статус дитини війни, встановлено підви-щення до пенсії на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили праце-здатність, на підставі підпункту 2 п. 41 розділу 2 Закону України «Про Дер-жавний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законо-давчих актів України» від 28.12.2007 року № 107 в розмірі: з 01.01.2008 року - по 47,00 гривень, з 01.04.2008 року - по 48,10 гривень, з 01.10.2008 року - по 49,80 гривень.
На підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 управління ПФУ у Гайсинському районі перерахунок розміру пен -сії позивача з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист ді-тей війни» в редакції від 18.11.2004 року не проводило. Судом першої інстан-ції зроблено вірний висновок, що позивач має право на отримання підвищен- ня до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки дана виплата підви-щення до пенсії йому раніше проводилася у меншому розмірі, ніж гарантова-но державою, тому підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, підлягає перерахунку та виплаті у повному обсязі в чітко ви-значений період часу.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. На підставі чинного законо-давства України суд правомірно не прийняв до уваги посилання представни-ка відповідача на відсутність бюджетного фінансування.
Суд першої інстанції підставно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в частині виплати йому пенсії як дитині війни протягом 2006 року, ос-кільки відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235 дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV на 2006 рік було зупинено, а відновлено п. 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року № 3367. Пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», запроваджені з 01.01.2006 року поетап-но за результатами виконання бюджету у першому півріччі в порядку, визна-ченому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Даний закон набрав чинності з 02.04.2006 ро -ку, але підвищення пенсії чи щомісячного довічного грошового утримання чи щомісячної державної соціальної допомоги, що виплачується замість пен- сії, на 30% мінімальної пенсії за віком могло здійснюватись лише поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначе-ному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ра -ди України з питань бюджету. З прийняттям Конституційним Судом Украї-ни рішення від 09.07.2007року № 6-рп/2007 було відновлено право позивача на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Кечко проти України» зазначив: «…в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводи-ти, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні змі -ни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає ви-плату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відпові-дні положення є чинними».
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом 12.03.2009 року, вимагаючи стягнення коштів за період з 2006 року. Суд першої інстанції визнав, що до-води відповідача відносно пропущення ОСОБА_1. строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав є обґрунтованими. По-зивачем пропущено строк без поважних причин, оскільки Рішення Конститу-ційного Суду України офіційно оприлюднюються в засобах масової інфор-мації і з часу їх оприлюднення позивач повинен був довідатися про порушен-ня свого права.
Суд першої інстанції прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що він дізнався про порушення свого права саме у липні 2007 року.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 просив відхилити апе-ляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області, не наполягав на задоволенні своєї скарги, просив рішен-ня суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення ( постанову в даному випадку ) без змін, якщо виз-нає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матері-ального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позо-ву ОСОБА_1, не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Судом першої інстанції від-повідно до положень ст. 212 ЦПК України повно з'ясовано обставини справи, тому підстав для скасування чи зміни оскарженої постанови судова колегія не вбачає.
Доводи апеляційних скарг позивача ОСОБА_1, управління Пенсійного Фонду України в Гайсинському районі Вінницької області необгрунтовані і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючтсь ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія cуддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, начальника управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області Ман-дибури Л.М. - відхилити.
Постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 верес-ня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголо-шення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: