Справа № 2-1170\2007 року

РІШЕННЯ

Іменем України

21 березня 2007 року                                       Івано-Франківський міський суд, Івано-

Франківської області  в складі: головуючого судді       Островського Л.Є.

секретаря                                                                                  Попович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ „Русич" про стягнення невиплаченої заробітної плати, суд, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до ТзОВ „Русич" про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Позивач позов в судовому засіданні підтримала і пояснила, що вона працювала у відповідача на посаді головного бухгалтера на підставі наказу № 37 від 20.06.1997 року, а наказом № 14 від 02.11.2005 року її звільнено з роботи за ст. 36 п. 1 КЗпП України.

Після звільнення з роботи їй не була виплачена заробітна плата із розрахунку 1500 грн. на місяць за період з квітня 2004 року по жовтень 2005 року в сумі 27362 грн. Просить позов задоволити.

Представник відповідача позову не визнав і пояснив, що із позивачкою після її звільнення з роботи проведено повний розрахунок, заборгованості по заробітній платі не має і не було, оскільки під час роботи позивачки на посаді головного бухгалтера вона при поданні звітності до ДПІ та Пенсійного фонду вона зазначала про відсутність заборгованості по заробітній платі, крім того середньомісячна заробітна плата позивачки становила в середньому 250 грн., а не 1500 грн.

Просить в позові відмовити.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач працювала у відповідача на посаді головного бухгалтера на підставі наказу № 37 від 20.06.1997 року, а наказом № 14 від 02.11.2005 року її звільнено з роботи за ст. 36 п. 1 КЗпП України.

Згідно представлених доказів та бухгалтерських документів середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1. становила 190 грн., а її посилання на те, що вона крім посади головного бухгалтера, що надавала послугу, як підприємець за договором і вартість виконаних робіт становила 1700 грн., а тому її заробітна плата повинна була становити 1500 грн. є безпідставними.

Згідно видаткового касового ордеру від 08.11.2005 року їй виплачено 11586 грн. 94 коп. заборгованості по заробітній платі.

Суд вважає, що в частині спору щодо розміру середньомісячної заробітної плати та стягнення недоплачених сум, то в даному випадку позивач просить зобов'язати відповідача провести перерахунок її заробітної плати плата із розрахунку 1500 грн. на місяць за період з квітня 2004 року по жовтень 2005 року та стягнути на її користь суму 27362 грн., то в даному випадку не може застосовуватись ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яка передбачає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, оскільки встановлена відповідачем заробітна плата позивачу виплачена. Таким чином між

2

сторонами існує трудовий спір щодо оплати праці, частина 1 ст. 233 КЗпП України встановлює тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, як загальний строк для звернення за захистом суб'єктивних трудових прав працівників.

Позивачкою в судовому засіданні не заперечувалось того, що їй було відомо про розмір її заробітної плати, так як вона, як головний бухгалтер сама її собі нараховувала, крім того, під час роботи позивачки на посаді головного бухгалтера вона при поданні звітності до ДПІ та Пенсійного фонду вона зазначала про відсутність заборгованості по заробітній платі, а з даним позовом ОСОБА_1. звернулася до суду 12.01.2007 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк для звернення до суду з вимогою стягнення недоплачених сум заробітної плати з квітня 2004 року по жовтень 2005 року, підстав для поновлення пропущеного строку суд не вбачає.

На підставі викладеного, ст. 233 ч. 1 КЗпП України та керуючись ст. ст. 215-218 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ „Русич" про стягнення невиплаченої заробітної плати відмовити у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області

шляхом подачі заяви до Івано-Франківського міського суду про апеляційне оскарження

рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної

скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після падання заяви про апеляційне

оскарження.