У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                         Справа № 22 ц–2887/2010                              Головуючий в 1-ій інстанції – Маймур Ф.Ф.

                               Категорія - 38                                                 Доповідач  -  Волошин М.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

23 червня 2010 року                                                          м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого судді   -   Басуєвої Т.А.

            суддів                     -   Волошина М.П., Демченко Е.Л.

            при секретарі           -  Качур Л.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу «Міська лікарня «14» про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди, –

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання дій відповідача про розголошення відомостей, які містять лікарську таємницю та відмови йому у праві на ознайомлення з його медичною карткою незаконними, зобов’язати посадових осіб міськлікарні №14 вилучити з медичної картки ОСОБА_2 незаконно залучені до неї відомості та стягнути на його користь 25 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2010 року задоволено частково позовні вимоги позивача  -  визнано дії вчинені 10 червня 2008 року посадовими особами відповідача в частині розголошення відомостей, які містять лікарську таємницю та дії в частині відмовлення ОСОБА_2 у праві ознайомлення ОСОБА_2 з його медичною карткою – неправомірними, в стягнені  моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення проти рішення тим, що судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду в межах доводів  скарги  дійшла  висновку,  що  скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 червня 2008 року супровідним листом за підписом заступника Головного лікаря КЗ «ДМЛ № 14» було направлено на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, для приєднання до матеріалів цивільної справи про позбавлення ОСОБА_2 дієздатності інформацію з особистої медичної картки ОСОБА_2, без особистої згоди останнього,  та без відповідного запиту суду. Також, цього ж дня супровідним листом за підписом Головного лікаря КЗ «ДМЛ № 14» було направлено на адресу Прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська інформацію з медичної картки ОСОБА_2 без особистої згоди останнього, а також без відповідного запиту прокуратури.

Також встановлено, що 16 грудня 2008 року та 29 вересня 2009 року, позивач та його представник звертались до КЗ «ДМЛ № 14» із заявою про надання медичної картки для ознайомлення, але їм було відмовлено, відповіді на заяву не надіслано.

Відповідно до положень ч.1ст.303ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів  апеляційної  скарги  та  вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення  оскаржується в частині правомірності стягнення  моральної шкоди, колегія суддів перевіряє законність і  обґрунтованість оскаржуваного рішення  в цій  частині.

Згідно  ч.1ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок  порушення її прав.

Зокрема, моральна шкода полягає у фізичному болю  та  стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку   з каліцтвом або іншим  ушкодженням здоров я .

Як роз’яснив  Пленум Верховного Суду України  в п.5 постанови від 31 березня 1995 року « Про судову практику  в  справах про  відшкодування  моральної  немайнової шкоди»,  відповідно до загальних підстав  цивільно –правової  відповідальності обов’язковому  зясуванню  при вирішенні  спору

про відшкодування моральної (немайнової)  шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку   між шкодою  та  вини останнього в її заподіянні.

Суд,  зокрема,  повинен зясувати,  чим підтверджується факт заподіяння  позивачеві  моральних  і  фізичних  страждань  або витрат  немайнового  характеру,  за яких  обставин  чи якими діями (бездіяльністью)  вони заподіянні,  в  якій  грошовій  сумі  чи  в якій  матеріальній  формі  позивач  оцінює  заподіяну  йому  шкоду  та з чого  він  при  цьому  виходить, а  також  інші   обставини,   що  мають  значення  для  правильного   вирішення  спору.

Позивач  ні в суду першої  інстанції, ні  при розгляді  апеляційної  скарги  не  надав  доказів   завдання  йому  моральної  шкоди.

Доводи  апеляційної  скарги  висновків  суду  не  спростовують  і  не  дають  колегії  суддів  підстав  для   скасування   або  зміни  рішення  суду  першої  інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ст. 307,  308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2   відхилити.

Рішення  Жовтневого  районного  суду м.Дніпропетровська  від  01лютого  2010 року  залишити без  змін.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

           Головуючий:

           Судді: