У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц–4756/10 Головуючий в 1-ої інстанції – Овчаренко Н.Г.
Доповідач - Волошин М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Басуєвої Т.А.
суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу, –
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року ВАТ ВТБ Банк звернулось до суду з позовом і просило стягнути солідарно з відповідачів на їх користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 506 713 грн. 84 коп., заборгованість по сплаті відсотків в сумі 163 731 грн. 55 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 21 755 грн. 83 коп. та судові витрати.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2010 року задоволена заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно відповідачів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді скасувати, обґрунтовуючи свої заперечення проти ухвали тим, що суддя постановив ухвалу з порушенням норм діючого законодавства.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву позивача та забезпечуючи позов, суддя виходив з того, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити не можливим в подальшому виконання можливого рішення суду.
Але з таким висновком судді погодитися не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним між позивачем та ОСОБА_1
На забезпечення виконання зобов’язання, окрім договорів поруки між сторонами було укладено іпотечний договір від 06 серпня 2007 року, згідно якого відповідач ОСОБА_1 надав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме будівлі та споруди розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вінокурова, буд. 1. Вартість вказаного майна значно більше ніж сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідачів.
За таких підстав, у судді першої інстанції не було підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки зобов’язання на підставі якого виникли спірні правовідносини вже забезпечене і загрози утруднення чи невиконання майбутнього можливого рішення суду не має.
Крім того, на порушення вимог, зазначених в ст. 210 ЦПК України суддя не обґрунтував прийняте ним рішення, не зазначив необхідність забезпечення позову, не визначився з питанням чи є вжиті заходи забезпечення позову співмірними із заявленими позивачами вимогами.
Матеріали справи в загалі не містять відомостей про те, що майно на яке накладено заборону на даний час належить відповідачам.
За таких підстав колегія суддів вважає, що ухвалу судді слід скасувати, а в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк про забезпечення позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2010 року – скасувати.
В задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: