Копія
Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-4255/ 2010 Головуючий у 1 інстанції – Куценко О. В.
Категорія 52 Доповідач - Спірідонова Л. С.
РІШЕННЯ
Іменем України
01 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Вербицького В. С.
суддів - Дуковського О. П.
- Спірідонової Л. С.
при секретарі - Пітель Г. М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Кіровоградське водопровідно - каналізаційне господарство» Кіровоградської міської ради на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 лютого 2010 року і
в с т а н о в и л а :
16 вересня 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до комунального підприємства «Кіровоградське водопровідно - каналізаційне господарство» Кіровоградської міської ради ( надалі ВКГ ) про визнання незаконними наказів про дисциплінарне стягнення, наказу про звільнення, поновлення на роботі і виплату компенсації за час вимушеного прогулу.
Зазначав, що з 2007 року працював на посаді начальника відділу реалізації послуг юридичним особам.
18.08.2009 року наказом № 234 з роботи його було звільнено. В тексті наказу зазначено, що наказами по підприємству № 176 від 34.06.2009 року та № 206 від 15.07.2009 року йому оголошувались догани, про що йому не було відомо. Фактично його було звільнено за систематичне невиконання посадових обов’язків за пунктами 2 і 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Пізніше в наказ № 234 від 17.08.2009 року внесено зміни, як підставу звільнення зазначено пункт 3 ст. 40 КЗпП України, про що зроблено запис в трудовій книжці.
Після уточнень позовної заяви ( а. с. 121) позивач остаточно просив: визнати незаконними п. 3 наказу № 176 від 24 червня 2009 року «Про порушення виробничої дисципліни» про оголошення догани, визнати незаконними пункт 3 наказу №206 від 15 липня 2009 року «Про стягнення», яким позивачу оголошено догану, визнати незаконним наказ №234 від 17 серпня 2009 року «Про звільнення», поновити його на посаді начальника відділу реалізації послуг юридичним особам, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 серпня 2009 року до дня поновлення на роботі.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 лютого 2010 року позов задоволено в повному обсязі, за час вимушеного прогулу стягнуто 11914 грн. 02 коп.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 30.07.2007 року працював на посаді начальника відділу реалізації послуг юридичним особам комунального підприємства «Кіровоградське водопровідно - каналізаційне господарство» Кіровоградської міської ради. Наказом №176 від 24 червня 2009 року за невиконання посадових обов’язків, безвідповідальність, відсутність обліку і реєстрації рахунків та актів в підпорядкованому структурному підрозділі ОСОБА_2 оголошено догану. Згідно акту № 176 від 24.06.2009 року з наказом позивач ознайомився, але від підпису відмовився (а. с. 66).
Наказом № 206 від 15 липня 2009 року за виявлену безконтрольність та безвідповідальність ОСОБА_2 оголошено другу догану. Згідно акту № 206 від 15.07.2009 року позивач з наказом ознайомився, а засвідчити цей факт своїм підписом відмовився (а. с. 79).
Наказом № 234 від 17 серпня 2009 року за систематичне невиконання посадових обов’язків та виявлену невідповідність займаній посаді ОСОБА_2 звільнено з роботи на підставі п. 2, п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Наказом № 238 від 18 серпня 2009 року в наказі № 234 внесено зміни, виключено посилання на пункт 2, тобто позивач вважається звільненим за пунктом 3 ст. 40 КЗпП України, про що свідчить запис в трудовій книжці.
Задовольняючи позов в повному обсязі, суд зазначив, що в обов’язки позивача не входить проведення контролю обліку рахунків та актів, оскільки це покладено на контролера. У випадку порушення контролером своїх посадових обов’язків, ці порушення стосуються лише контролера, а не начальника відділу, відповідно наказ № 176 є незаконним.
Колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать положенням, викладеним в Посадовій інструкції, начальника відділу реалізації юридичним особам ВКГ. Зокрема, пунктами 2.1, 2.4, 2.7, 2.12 інструкції про посадові обов’язки передбачено, що начальник відділу зобов’язаний організовувати, координувати та контролювати роботу інженерно – технічних працівників, контролерів та слюсарів – ремонтників, в тому числі і з питань виписування рахунків абонентам за отримання послуги, вручення попереджень про сплату боргу, виставлення рахунків, здійснювати контроль за достовірністю цих рахунків, дотримання трудової та виробничої дисципліни.
За змістом наказу № 176 підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало те, що його підлегла контролер ОСОБА_3 безпідставно роз- пломбувала лічильник води, неналежним чином склала акт про це та безпідставно виписала рахунок на оплату.
Оскільки контроль за неналежне виконання саме цих дій покладено на позивача, дії адміністрації ВКГ щодо оголошення йому догани не суперечать положенням ч. 1 п. 1 ст. 147 КЗпП України.
Висновки суду що згадані порушення стосуються лише контролера є помилковими і суперечать п. 4.1 Посадової інструкції.
Підставою для оголошення другої догани наказом № 206 від 15.07.2009 року стало те, що контролер ОСОБА_4 виписала рахунок за надані послуги ТОВ «АТБ – Маркет» з неналежними реквізитами та передала провідному інженеру ОСОБА_5, яка в свою чергу внесла невірні дані в комп’ютерну базу. В результаті цього абонентом кошти були перераховані іншому підприємству.
Судом установлено, що контролер та інженер є підлеглими позивача, а згідно п. 2.12 Посадової інструкції він здійснює контроль за їх діяльністю. Крім того, відповідно до п. 2.7 на нього було покладено обов’язок по контролю за достовірність виставлених рахунків.
Виходячи з цього судова колегія вважає, що підстав для визнання незаконним наказу №206 про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності немає.
Крім того, висновки суду щодо незаконності наказу № 234 від 17.08.2009 року про звільнення лише з тих підстав, що накази № 176 та 206 підлягають скасуванню суперечать вимогам трудового законодавства.
Так, відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
За змістом наказу №324 позивач неналежно віднісся до виконання службових обов’язків у зв’язку з чим станом на 24.07.2009 року юридичним особам не було надіслано 403 рахунки на суму 459 000 грн. несвоєчасна сплата яких, загрожувала відключенням електропостачання об’єктів ВКГ та обмеження водопостачання абонентів м. Кіровограда.
Оскільки, за виконання цих обов’язків відповідальність, згідно пунктів 2.1, 2.4, 4.1 Посадової інструкції, було покладено безпосередньо на позивача як на начальника відділу, у адміністрації ВКГ були підстави для застосування мір дисциплінарного стягнення.
Висновки суду щодо невідповідності тяжкості порушень застосованим мірам, суперечить висновку про те, що всі накази є незаконними з точки зору відсутності вини позивача.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані накази відповідають вимогам ст.. ст.. 148, 149 КЗпП України, а звільнення проведено з дотриманням вимог ст.. 43 КЗпП України.
Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно ст.. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, ухвалення нового рішення по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3,4 ч. 1 ст. 309, ст.. ст.. 313-314, 316 ЦПК України колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 лютого 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до комунального підприємства «Кіровоградське водопровідне – каналізаційне господарство» Кіровоградської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів № 176 від 24.0+.2009 року, № 206 від 15.07.2009 року про оголошення догани, наказу № 234 від 17.08.2009 року про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий суддя: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Л. С. Спірідонова