Справа № 2-435/2007 року

РІШЕННЯ

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2007 року                  Івано-Франківський міський суд   Івано-Франківської

області в складі:

головуючого - судді                            Островського Л.Є.

секретаря                                              Попович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ „Агромаш-ІФ" про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди, суд,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, стягнення моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що наказом № 62-ОД від 27.02.2006 року на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за невиконання ним своїх посадових обов'язків та порушення трудової дисципліни.

Наказом № 73-ОД від 14.03.2006 року його звільнено з роботи за ст. 40 п. 3 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Накладене дисциплінарне стягнення, як і звільнення з роботи вважає незаконними, оскільки у нього не вимагали письмових пояснень з приводу допущених ним порушень, крім того його не попередили за 2 місяці про наступне звільнення.

Звільнення з роботи вважає незаконним, оскільки винесення оскаржуваної догани є наслідком упередженого ставлення до нього з боку адміністрації, жодних дисциплінарних проступків він не вчиняв. Незаконним звільненням йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у 6000 грн.

Просить його позов задоволити.

Представник відповідача позовних вимог не визнала, суду пояснила, що будь яких порушень чинного трудового законодавства при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення та його звільненні з роботи допущено не було, зокрема позивач відмовлявся від надання пояснень з приводу допущених порушень трудової дисципліни, що підтверджується складеними актами, звільнення відбулось без згоди профспілкового комітету, оскільки позивач не був членом профспілкового комітету.

Просить в позові відмовити.

Вислухавши сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 40 п.3 КЗпП України підставою для звільнення працівника є систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

2

Судом встановлено, що ОСОБА_1. працював заступником начальника штампувально-складального цеху ТзОВ „Агромаш-ІФ".

26.01.2006 року державним інспектором Держнаглядохоронпраці винесено постанову № 22 про накладення на ОСОБА_1. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 грн. за порушення ним законодавчих та нормативно-правових актів з безпечної експлуатації обладнання в галузях промисловості, а саме дозвіл виконання робіт на штампах без встановлення захисних решіток.

Наказом № 62-ОД від 27.02.2006 року на ОСОБА_1. накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за невиконання ним своїх посадових обов'язків та порушення трудової дисципліни, зокрема 23.12.2005 року видано розпорядження „Про створення штампувальної і складальної дільниці", яка підпорядковувалась ОСОБА_1.

16.02.2006 року від заступника директора направлена доповідна записка за підписом начальника виробничого відділу та начальника цеху з приводу невиконання позивачем свої посадових обов'язків, за що на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Згідно акту позивач відмовився надати письмові пояснення з приводу допущеного порушення.

13.03.2006 року начальником виробництва ОСОБА_2 Направлена повторна доповідна записка на ім"я директора з приводу невиконання ОСОБА_1. планових показників та періодичними зривами роботи на листогнучких машинах.

Згідно акту позивач відмовився надати письмові пояснення з приводу допущеного порушення.

Наказом № 73-ОД від 14.03.2006 року позивача звільнено з роботи за ст. 40 п. 3 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Слід також зазначити, що за заявами позивача правомірність його звільнення з роботи перевірялась територіальною державною інспекцією у Івано-Франківській області та управлінням праці та соціального захисту населення Івано-Франківського МВК, однак будь яких порушень трудового законодавства, як при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, так і при звільненні його з роботи встановлено не було, що підтверджується актом перевірки від 29.03.2006 року та довідкою від 03.04.2006 року.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що його всупереч закону не попередили про наступне звільнення за 2 місяці не заслуговують на увагу суду, оскільки для звільнення працівника за ст. 40 п. 3 КЗпП України норма ст. 49-2 КЗпП України не застосовується.

Суд вважає, що звільнення відбулось із дотриманням вимог чинного законодавства, позивач відмовлявся від надання пояснень з приводу допущених порушень трудової дисципліни, звільнення відбулось без згоди профспілкового комітету, оскільки позивач не був членом профспілки.

Суд вважає, що при звільненні позивача з роботи не було допущено порушень вимог КЗпП України, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення.

На підставі ст. 40 п. 3 КЗпП України та керуючись ст. ст. 213-218 ЦПК України, суд,

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ „Агромаш-ІФ" про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі заяви до Івано-Франківського міського суду про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної

2

скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.