Справа №22-3 Головуючий 1 інстанції Диби Л.М..
Категорія 37 Доповідач Лаченкова О.В
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних
справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі
головуючого судді - Петренко І.О. суддів- Болтунової Л.М., Лаченкової О.В. при секретарі - Шило СЮ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2004 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
встановила:
Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2004 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2.
ОСОБА_1. був позбавлений батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, 1992 року народження.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду, та справу направити на новий розгляд, оскільки суд не врахував всіх обставин в їх сукупності і допустив порушення норм матеріального і процесуального закону.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 і позбавляючи ОСОБА_1. батьківських прав відносно неповнолітньої дитини-сина ОСОБА_3, 1992 року народження, районний суд виходив з того, що відповідач неналежним чином виконував свої батьківські обов'язки щодо виховання дитини.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що з сторони знаходились у шлюбі з 07.03.1992 року по 5 грудня 1997 рік, від . якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Після розлучення син проживає з матір'ю, а з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини стягнуті аліменти .
Згідно ст.. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб,які порушують батьківські обов'язки, а тому питання про його застосування може вирішуватися лише після повного,всебічного ї об'єктивного з'ясування обставин справи і характеру ставлення батьків до дітей.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачка перешкоджала відповідачу приймати участь у вихованні неповнолітнього сина ОСОБА_3,оскільки з гідно, рішення виконавчого комітету Зеленодольської міської Ради №НОМЕР_1 від 27 грудня 2003 року був визначений час побачення ОСОБА_1. зі своїм сином ОСОБА_3, 1992 року народження за адресою м АДРЕСА_1 щосуботи з 10 години по 17 годину (а.с.38).
Постановляючи рішення суд першої інстанції в порушення вимог ст. 214 ЦПК України на з'ясував наявність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються, а саме не з'ясував : обставини щодо ставлення відповідача до виховання неповнолітнього сина , не обговорив питання про витребування документів щодо обстеження житлово-побутових умов проживання неповнолітнього та про з'ясування думки ОСОБА_3 ,1992 року народження в судовому засіданні щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1., не з'ясував місце прописки ОСОБА_2,а також гой факт, чому шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрований в М.Нікополі.
Посилаючись в своєму рішенні на висновок відділу освіти райдержадміністрації від1-. 12.2003 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1. у відношення ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, не звернув уваги на те, що відповідно до Правил опіки та піклування від 17.06.1999 року та Постанови Верховного Суду України „Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" №16 від 12.06.1998 року зі змінами даний висновок повинен бути наданий органом опіки та піклування та підписаний Головою Алостолівської держадміністрації.
На момент розгляду справи і винесення рішення, діяв новий Сімейний Кодекс України, правовідносини,які склалися між сторонами тривалі, тому суд першої інстанції повинен був керуватись нормами Цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, колегія суддів важає, що апеляційна скарга обґрун-тована і підлягає задоволенню, а рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2004 року -скасуванню, та направленню на новий розгляд.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.5 ст. 307 , 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2004 року-скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд у іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.