Справа 22ц- 533/07                                  Головуючий у першій інстанції - Коваль В.І.

Категорія - 40                                            Доповідач апеляційної інстанції Данилова О.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2007 року     колегія суддів     судової  палати  в  цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого      Козаченка В.І.

суддів                   Данило вої О. О., Довжук Т.С.

при секретарі          Гапєевій Т.В.

за участю представника позивача ОСОБА_2., представника відповідача - Гавриленка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

представника відповідача АТВТ "Завод "Екватор"

на рішення    Заводського районного суду м.Миколаєва   від 19 січня 2007    року по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1до акціонерного товариства закритого типу "Завод "Екватор" / далі Завод "Екватор"/

про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

та моральної шкоди

УСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до Заводу "Екватор" про захист порушених трудових прав.

Позивач зазначав, що працював на підприємстві з 1962 року, а останнім часом займав посаду провідного інженера-конструктора бюро серійних виробів /БСВ/. 28 грудня 2005 року його попередили про подальше скорочення його посади, а наказом від 28 лютого 2006 року № 108-к - звільнили з роботи за пі ст.40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації праці та виробництва. Посилаючись на те, що звільнення здійснено з порушеннями трудового законодавства та грубим порушенням його прав, що завдало йому душевні та фізичні страждання, ОСОБА_1. просив поновити його на займаній посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та 100 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2007 року позов задоволено. ОСОБА_1. поновлено на посаді провідного інженера-конструктора БСВ, стягнуто 8709 грн.95 коп. середнього заробітку та 1000 грн. моральної шкоди. В частині поновлення на роботі та стягнення місячної заробітної плати допущене негайне виконання рішення.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на невірну оцінку зібраних доказів та порушення норм трудового законодавства, просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія судів не вбачає підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов ОСОБА_1., суд виходив з того, що при його звільненні відповідач порушив порядок вивільнення працівників з підстав скорочення чисельності штату у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, а саме не врахував переважне право на залишення на роботі, що є порушенням вимог ст. 42 КЗпП

2

України,   а   також   не   запропонував   позивачу   пішу   робочу   на   підприємстві,   що   с порушенням вимог ч.2 сі 40-2 КЗпП України

За чакого відповідно до с і 23 5 КЗпП України суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1на займаній посаді

Апеляпі посилає іься на іс, то переважне право на залишення на робочі не мало враховуватися, оскільки в БСВ не було інших посад провідних інженерів-конструкторів. Але при цьому відповідач не надав суду ніяких доказів, їло спростували ом твердження позивача проте, то в бюро такі посади займали декілька працівників /а.с.40-42/, а посадова інструкція провідного інженера-конструктора ОГК, на базі якого було створено БСВ, була однією для всіх провідних інженерів-конструкторів підприємства / а.с.35-39/

Крім того, з матеріалів справи вбачається і мотив скорочення саме посади ОСОБА_1. Позивач посилався на те, що його звільнили саме через пенсійний вік, відповідач також підтвердив напрямок у діяльності підприємства на створення робочих місць для молоді / а.с. 1II та надав таку програму діяльності / а.с.44-48/.

Не заслуговує на увагу і посилання апелянта на те, що ОСОБА_1неодноразово пропонували інші вакантні посади на підприємстві. По-перше, доказів того, що позивачу пропонували будь-яку роботу відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні територіальній інспекції праці, що проводила перевірку додержання законодавства про працю при звільненні ОСОБА_1./ а с 32/ Саме ці порушення вимог трудового законодавства стали підставою винесення припису на ім'я керівника підприємства / а.с.62/. По-друге, у попередніх письмових поясненнях / а.с. 16.33/ відповідач посилався на відсутність будь-яких посад за кваліфікацією ОСОБА_1., але ці посилання спростовуються звітами до центру зайнятості / а.с. 20-23/

Посилання   відповідача   на   відсутність   доказів   завдання   ОСОБА_1моральної шкоди пов'язане з невірним розумінням   підстав для застосування положень ст.237-1 КЗпП України

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б неправильне застосування норм трудового законодавства та порушення процесуальних норм, апеляційна скарга не містить, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Разом з тим, при присудженні оплати за час вимушеного прогулу суд не зарахував одержану позивачем вихідну допомогу в розмірі 1378 грн 77 кол ' ас 40. п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду від 6 листопада 1992 року .\»9 "'Про практику розгляду судами трудових спорів"/

За такого рішення суду в цій частині підлягає зміні

Керуючись ст ст 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства закритого типу "Завод '"Екватор" відхилити

Рішення Заводського районного суду м Миколаєва від 19 січня 2007 року змінити в частині стягнення середнього заробітку, зменшити стягнення з акціонерного товариства закритого типу "Завод "Екватор" на користь ОСОБА_1середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 8709 грн.95 коп до 733 1 / семи тисяч трьохсот тридцяти однієї/ грн 18 коп

В іншій частині рішення залишити без зміни

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України