Справа 22 ц-440/07                                Головуючий у першій інстанції - Черенкова Н.П.

Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2007 року     колегія суддів     судової палати  в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого  Лисенка П.П.

суддів               Данилової О.О., Кутової Т.З.

при секретарі     Соколовій Н.М. за участю представника позивача Цюпи В.П.

представників відповідачів- агрофірми "Зоряний" - Маляренко Д.С. відповідача ОСОБА_2. - ОСОБА_4. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

представника відповідача - ОСОБА_1

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від  10 жовтня   2006 року по цивільній справі за позовом

Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" / далі

ПриватБанк/

до

СТОВ "Агрофірма "Зоряний" /далі - Агрофірма/, ОСОБА_2,

ОСОБА_3про виконання договірних зобов'язань

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 року ПриватБанк звернувся з позовом до Агрофірми, ОСОБА_2., ОСОБА_3. про стягнення у солідарному порядку 2 166 824 грн. 15 коп. заборгованості за кредитним договором, укладеним 9 березня 2005 року між Приватбанком та Агрофірмою.

За заявою позивача ухвалою судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 10 жовтня 2006 року у забезпечення позову накладено арешт на майно поручителя ОСОБА_2.   загальною вартістю 693 225 грн.25 коп.

Ухвалою судді того ж суду від 18 грудня 2006 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2. про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача просив ухвалу судді про забезпечення позову від 10 жовтня 2006 року скасувати, посилаючись на забезпечення зобов'язання договорами застави та іпотеки, необґрунтованість вжиття заходів забезпечення позову та порушення судом порядку вирішення цього питання.

Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

За змістом положень ч.3 ст.152 ЦПК України підставою забезпечення позову є можливість утруднення чи неможливості у майбутньому виконання рішення суду.

У позовній заяві ПриватБанк посилається на те, що позичальник за кредитним договором № 41/2005 від 9 березня 2005 року - Агрофірма  має заборгованості на час

2

звернення до суду за кредитом, відсотками, пенею та комісією на загальну суму 2166824грн. 15 коп. Відповідач ОСОБА_2. є майновим поручителем виконання Агрофірмою договірних зобов'язань за договором поруки від 9 березня 2005 року / ас. 19/, а тому відповідає за договором в тому же розмірі, що і боржник.

Враховуючи значний розмір боргу, суддя дійшов обгрунтованого висновку, що неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення, а тому наклав арешт на майно ОСОБА_2. відповідно до ст.ст. 151,152 ЦПК України.

З доводами апелянта про те, що виконання зобов'язання за кредитним договором забезпечено договорами застави та іпотеки, а тому відсутні підстави для забезпечення позову, колегія погодитися не може. Договорами застави автотранспорту / а.с.139/, майбутнього врожаю / а.с.143/, іпотеки /а.с.126/ від 10 березня 2005 року передбачена застава майна позичальника - Агрофірми. А застосовані судом заходи забезпечення позову стосуються майна поручителя - ОСОБА_2. і забезпечують можливість виконання рішення суду в частині обов'язків поручителя.

Не можна погодитися і з твердженням апелянта про неспівмірність вжитих заходів. Так, загальна вартість арештованого судом майна ОСОБА_2. /693 225 грн./ значно менша, ніж обсяг відповідальності солідарного боржника за вимогами про стягнення 2 166 824 грн. 15 коп.

Не можуть бути підставою для скасування судової ухвали і посилання апелянта на деякі порушення вимог процесуального права / невідповідність заяви вимогам закону, несвоєчасне направлення відповідачу ухвали судді тощо/, оскільки апелянт не довів, що ці порушення призвели до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

За такого підстав для скасування ухвали судді колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2. - відхилити, а ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.