Справа № 22 А- 176/2007р.                    Суддя 1-й інстанції: Ртумтська О.Г.

Категорія-                                                  суддя-доповідач апеляційного суду: Галущепко О. І

УХВАЛА

07 березня  2007р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої:           Вовненко Г.Ю.

суддів:                   Колосовського СЮ.

Галущенка О.І.

при секретарі:     Варміш О.С.

за участю:

представника

заявниці -              ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві адміністративну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_1на ухвалу судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 01.12.2006 р. у справі за

скаргою

ОСОБА_1на постанову начальника ВВД ФСС НВ в Заводському районі м. Миколаєва від 16.11.2005 р. про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановила:

22.11.2006 р. ОСОБА_1. звернулась зі скаргою на постанову начальника ВВД ФСС НВ в Заводському районі м. Миколаєва від 16.11.2005 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Ухвалою судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 01.12.2006 р. постановлено про повернення скарги як такої, що не відповідає вимогам адміністративного судочинства та непідсудна даному суду.

Не погодившись з ухвалою, 28. 12.2006 р. ОСОБА_1. звернулася з апеляційною скаргою та просила скасувати ухвалу, посилаючись на її незаконність.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Згідно з положеннями пі ч. 1 ст. З КАС України, справою адміністративної юрисдикції, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією стороною у спорі є орган владних повноважень, визначення якого наведено в п.7 ч. 1 зазначеної статті.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з предметною підсудністю таких спорів, яка визначена п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України, за правилами цього кодексу мають розглядатися адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб'єкта владних повноважень про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

З матеріалів скарги вбачається, що начальник ВВД ФСС НВ в Заводському районі м. Миколаєва, здійснюючи владні управлінські функції видав постанову про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-4 КУАП.

2

Таким чином, ОСОБА_1. мала звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, виклавши її за змістом та формою відповідно до вимог ст.. 106 КАС.

При цьому, такий позов має бути поданий до суду за місцем проживання (знаходження) позивача, відповідно до імперативного припису ч. 2 ст. 19 КАС України.

Всупереч цим вимогам закону, ОСОБА_1., звернулася до суду, на який не поширюється територіальна юрисдикція Заводського районного суду.

До того ж, її звернення викладене у формі скарги, що передбачає її розгляд в порядку, передбаченому гл. 24 КупАП.

Встановивши ці обставини, суддя обгрунтовано постановив ухвалу про повернення скарги позивачці на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Доводи апеляційної скарги про те, що скарга на дії посадової особи щодо накладення адміністративних стягнень має розглядатися в порядку, передбаченому КУпАП, не заслуговують на увагу, оскільки положення п.3 ч. 2 ст. 17 КАС України стосуються випадків накладення адміністративного стягнення судом, відповідно до правил КупАП, а не іншим юрисдикційним органом, що одночасно є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 205 - 206 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення, а ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.12.2006 р.-без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі одного місяця може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.